Справа № 947/40372/24
Провадження № 2/947/2802/25
01.09.2025 року
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, в якому просив суд визнати за ним право власності на легковий автомобіль Mitsubishi, модель Lancer, 1983 року випуску, білого кольору, двигун об'ємом 1800 куб.см., кузов № НОМЕР_1 , седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 06.03.2001 МРЕВ-1 УДАЇ УМВС України в Одеській області.
Позов вмотивовано тим, що 21.09.2021 Зоріч уклав з ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу автомобілю Mitsubishi, модель Lancer, 1983 року випуску, білого кольору, двигун об'ємом 1800 куб.см., кузов № НОМЕР_1 , седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 06.03.2001 МРЕВ-1 УДАЇ УМВС України в Одеській області за 6820 грн., після чого отримав ключі від нього. Також у цей же день на його ім'я була оформлена довіреність від ОСОБА_4 на три роки з правом управління та розпорядження автомобілем включно з правом передовіри повноважень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадщину після її смерті прийняла відповідачка. Вважає, що для можливості користування правами та виконувати обов'язки власника необхідно визнати за ним право власності на спірний автомобіль.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачка у засідання не прибула, подала заяву про визнання позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21.09.2021 позивач уклав з ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу автомобілю Mitsubishi, модель Lancer, 1983 року випуску, білого кольору, двигун об'ємом 1800 куб.см., кузов № НОМЕР_1 , седан, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 06.03.2001 МРЕВ-1 УДАЇ УМВС України в Одеській області за 6820 грн., після чого отримав ключі від нього. Також у цей же день на його ім'я була оформлена довіреність від ОСОБА_4 на три роки з правом управління та розпорядження автомобілем включно з правом передовіри повноважень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадщину після її смерті прийняла відповідачка.
Відповідно до статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
З огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Умовами Договору купівлі продажу від 21.09.2021 укладеного між позивачем і померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не визначено момент переходу права власності на автомобіль.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажу транспортних засобів, здійснюється ЗУ «Про дорожній рух», ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, який визначає певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів та є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Крім цього, Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 у редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти днів після їх придбання (п.7).
Відповідно до пункту 8 вказаного Порядку державної реєстрації (перереєстрації) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортник засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.03.2021 автомобіль «Мітсубіши Лансер», 1983 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_4 , що, на думку суду, свідчить про те, що не відбулася законна процедура його відчуження померлою ОСОБА_5 , зокрема, відсутні докази які саме документи подавалися до Територіального сервісного центру МВС, чи була їх кількість необхідною та достатньою для зняття з реєстраційного обліку та постановку на новий облік спірного автомобіля. Доказів звернення до Територіального сервісного центру МВС з метою зняття/постановки на облік спірного автомобіля суду не надано.
Згідно ст.13 п.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 683/2694/16-ц дійшов наступного висновку: «Отже, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спірний автомобіль у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.
При цьому суди правильно послались на те, що сам по собі договір купівлі-продажу від 12 липня 2012 року вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Також правильними є посилання судів на те, що для державної реєстрації транспортних засобів, які перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах державтоінспекції, крім документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку».
Таким чином, аналізуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його підписання. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я. В. Бескровний