65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"09" вересня 2025 р. м. Одеса № 916/3645/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. №3739/25 від 04.09.2025р.) за позовами: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», Акціонерне товариство «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» про визнання права та стягнення
Встановив: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», Акціонерне товариство «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», у якій просять суд:
-Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» та ОСОБА_4 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на підставі заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» від 11.01.2021 та встановити її розмір 24 грн. 57985979 коп. із розрахунку за 1 акцію.
-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 393515 грн. 44 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 73813 грн. 76 коп.
-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 4530146 грн. 39 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 849743 грн. 33 коп.
-Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» в розмірі 19350426 грн. 64 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції) на загальну суму 3 629 661 грн. 05 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на таке.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі “Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відтак, процесуальний закон передбачає такі випадки, коли вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві: позовні вимоги об'єднані підставою виникнення та/або позовні вимоги об'єднані поданими доказами та/або основна та похідна вимоги.
При цьому, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Як вбачається з тексту позовної заяви, предмет позову становлять позовні вимоги щодо визнання права на справедливу компенсацію у двох позивачів за примусово вилучені акції Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на підставі заявленої Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій та встановлення її розміру - 24 грн. 57985979 коп. із розрахунку за 1 акцію, а також солідарне стягнення коштів з відповідачів на користь трьох позивачів.
Суд зазначає, що дана позовна заява, яка подана 5 позивачами до суду, містить 4 позовні вимоги, які направлено до двох відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» та Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО».
При цьому, перша позовна вимога направлена на визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А» та ОСОБА_4 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на підставі заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ» Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» від 11.01.2021 та встановлення її розміру - 24 грн. 57985979 коп. із розрахунку за 1 акцію.
Тобто, розглядаючи такі позовні вимоги, на переконання двох позивачів, суду за необхідне бути встановити та визначати як розмір 1 акції, так і наявність у двох позивачів порушеного права, за захистом якого подається позов з конкретно визначним предметом щодо визнання такого права.
Інші ж три позовні вимоги (інших трьох з п'яти позивачів) направлені на солідарне стягнення на їх користь з відповідачів певних грошових сум, а саме визначених у прохальній частині позову сум компенсацій (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», відсотки за користування чужими грошовими коштами (недоплата компенсації за примусово вилучені акції).
Отже, є очевидним факт того, що у даній справі суду за необхідне дослідити та вивчити, з наданням оцінки, великий обсяг документів та встановити обставини задля вирішення даного спору по суті в межах строку, встановленого законом.
На думку суду, за поданою позивачами позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька окремих спорів, між двома позивачами до двох відповідачів щодо визнання за ними права, а також між трьома позивачами до двох відповідачів щодо стягнення коштів. При цьому, безумовно, під час розгляду справи підлягають встановленню усі обставини щодо кожного позивача, з урахуванням заявлених ним позовних вимог.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З огляду на зазначене, суб'єкту господарювання (позивачу) для побудови ефективної стратегії судового захисту необхідно при викладенні в позовній заяві кількох фактів та вимог стежити за структурою їх подання в прив'язці відразу до двох аспектів: підстави виникнення спору та доказової бази. У разі розбіжності в деяких обставинах спору в контексті його виникнення або доказів доцільно формувати окремі позовні заяви.
Єдиною спорідненістю вимог за позовом є склад учасників, проте, зазначена обставина не є процесуально спроможною підставою для їх (вимог) об'єднання в одному провадженні, а схожість відносин - не дає права позивачеві об'єднувати в одній позовній заяві вимоги що стосуються різних підстав їх формування і тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов'язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об'єднані вимоги, не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ані поданими доказами. При цьому, у поданій позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтовує конкретних правових підстав правомірності об'єднання в одному позові стягнення загальної суми заборгованості за договором поставки товару із стягненням загальної заборгованості за договором про надання послуг.
Підстав для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог не лише суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті в розумні строки, а відтак, суд, повертає позивачам позовну заяву та додані до неї документи через порушення у даному позові правил об'єднання вимог.
При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Окрім того, позивачі жодним чином не позбавлені права звернутись до суду зі своїми вимогами окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
Керуючись ст. 173, п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРИДІАН А», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ», Акціонерного товариства «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» про визнання права та стягнення - повернути позивачам без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 09.09.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Г. Д'яченко