65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2087/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу “ЖБК “Пространство Сервісів» (вул. Кузнечна, 53, м. Одеса, 65045)
про стягнення 742199,76 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу “ЖБК “Пространство Сервісів», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 742199,76 грн, з яких: основний борг в сумі 456145,80 грн; пеня в сумі 155491,87 грн; 3% річних в сумі 25563,94 грн; інфляційні втрати в сумі 104998,15 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 19.09.2023 № 5924-ОСББ (23)-23 в частині своєчасної оплати за спожитий природний газ у період листопад 2023 року - квітень 2024 року.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» було залишено без руху із встановленням позивачу п'ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.
Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2087/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 06.08.2025 судом було виправлено допущені по тексту ухвали Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 та ухвали Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі № 916/2087/25 описки, вказавши замість Обслуговуючий кооператив “ЖБК “Пространство Сервіс» вірне найменування відповідача - Обслуговуючий кооператив “ЖБК “Пространство Сервісів».
Обставини справи
19.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом “ЖБК “Пространство Сервісів» (споживач) був укладений договір постачання природного газу № 5924-ОСББ(23)-33 (а.с. 11-18, т.1), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
За змістом п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01.09.2023 по 15.04.2024 (включно), в кількості 205,000 тис. куб.м.
Згідно з підп. 2.2.1. п. 2.1. договору обсяг І (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг III (фіксований) природного газу використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям, закладам охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладам охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), підприємствам, установам та організаціям, що перебувають в управлінні Державного управління справами, та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб. Обсяг II природного газу використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів І (фіксований) та ІІІ (фіксований).
Пунктом 3.5. договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 4.1. договору ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м. газу без ПДВ - 6183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89 грн.
За змістом п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» не нараховуються.
Відповідно до п. 13.1. договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15 квітня 2024 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
29.01.2024 між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору (а.с. 19, т.1), яка стосується правовідносин сторін щодо реєстрації відповідача на інформаційній платформі оператора ГТС.
На виконання умов договору у період листопад 2023 року - квітень 2024 року позивачем було поставлено, а відповідачем спожито природній газ на загальну суму 1307674,51 грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2023 на суму 160406,80 грн; від 31.12.2023 на суму 309551,52 грн; від 31.01.2024 на суму 335602,18 грн; від 29.02.2024 на суму 245968,21 грн; від 31.03.2024 на суму 255812,10 грн; від 30.04.2024 на суму 333,70 грн.
За отриманий природний газ у спірному періоді відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу грошові кошти у загальному розмірі 851528,71 грн, на підтвердження чого позивачем долучені до матеріалів справи платіжні інструкції: від 23.01.2024 на суму 50000,00 грн; від 26.03.2024 на загальну суму 90000,00 грн; від 20.06.2024 на загальну суму 167958,32 грн; від 26.08.2024 на загальну суму 197602,18 грн; від 22.11.2024 на суму 150000,00 грн; від 08.01.2025 на загальну суму 195968,21 грн (а.с. 23-26, т.1). Також в матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 23.01.2024 на суму 10000,00 грн (а.с. 23, т.1), у призначені платежу якої вказано, що ці кошти сплачені в рахунок погашення боргу за березень 2023 року, тобто, зазначений платіж не стосується спірного у цій справі періоду та не був врахований у розрахунку позивача.
На підтвердження здійснення відповідачем інших оплат матеріали справи доказів не містить. За цих обставин, судом встановлено, що станом на час вирішення спору судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання природного газу від 19.09.2023 № 5924-ОСББ(23)-33 становить 456145,80 грн, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.
З метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, що розглядається в межах цієї справи. Так, у цій справі позивач, окрім основного боргу в сумі 456145,80 грн, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 155491,87 грн, 3% річних в сумі 25563,94 грн та інфляційні втрати в сумі 104998,15 грн.
Розрахунок спірних сум позивачем здійснено на суму боргу по кожному місяцю окремо, з урахуванням проведених відповідачем оплат в межах наступного періоду:
1) за листопад 2023 року: пеню - за період з 16.01.2024 по 19.06.2024; 3% річних - за період з 16.01.2024 по 19.06.2024; інфляційні втрати за період лютий 2024 року - червень 2025 року;
2) за грудень 2023 року: пеню - за період з 16.02.2024 по 15.08.2024; 3% річних - за період з 16.02.2024 по 25.08.2024; інфляційні втрати за період березень 2024 року - липень 2024 року;
3) за січень 2024 року: пеню - за період з 16.03.2024 по 15.09.2024; 3% річних - за період з 16.03.2024 по 07.01.2025; інфляційні втрати за період квітень 2024 року - грудень 2024 року;
4) за лютий 2024 року: пеню - за період з 16.04.2024 по 15.10.2024; 3% річних - за період з 16.04.2024 по 31.03.2025; інфляційні втрати за період травень 2024 року - березень 2025 року;
5) за березень 2024 року: пеню - за період з 16.05.2024 по 15.11.2024; 3% річних - за період з 16.05.2024 по 31.03.2025; інфляційні втрати за період червень 2024 року - березень 2025 року;
6) за квітень 2024 року: пеню - за період з 18.06.2024 по 17.12.2024; 3% річних - за період з 18.06.2024 по 31.03.2025; інфляційні втрати за період липень 2024 року - березень 2025 року.
Відповідачем контррозрахунку суду не подано.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція суду
Судом встановлена обставина неналежного виконання відповідачем зобов'язання по договору постачання природного газу від 19.09.2023 № 5924-ОСББ(23)-33 щодо оплати в повному обсязі у визначений договором строк вартості поставленого позивачем у період листопад 2023 року - квітень 2024 року природного газу, внаслідок чого, станом на час вирішення спору судом, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 456145,80 грн. У зв'язку із тим, що ця бездіяльність відповідача суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача основний борг, пеня, 3% річних та інфляційні нарахування.
Розрахунки заявлених позивачем до стягнення сум, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.20-22, т.1), судом перевірені, встановлено їх вірність, відповідність нормам законодавства України.
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення суми пені, заявленої позивачем до стягнення, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.
Так, при зменшенні розміру пені, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб'єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов'язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення суми пені у цій справі суд враховує: ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором (здійснення часткової оплати); те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання у спірних відносинах; значний розмір загальної суми відсотків річних, інфляційних втрат та пені, які у сукупності становлять майже 63% від суми основного боргу відповідача. З іншого боку суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження актуального майнового стану відповідача, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження настання для відповідача безпосередньо у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, а також те, що відповідач при укладенні договору з позивачем на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій за прострочення виконання зобов'язання з оплати природного газу.
За цих обставин, суд доходить висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, на 50% від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, при цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Обслуговуючого кооперативу “ЖБК “Пространство Сервісів» слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 456145,80 грн, пеню в сумі 77745,94 грн, 3% річних в сумі 25563,94 грн та інфляційні втрати в сумі 104998,15 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У п. 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги вищезазначене, а також з огляду на те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на Обслуговуючий кооператив “ЖБК “Пространство Сервісів» в повному обсязі.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “ЖБК “Пространство Сервісів» (вул. Кузнечна, 53, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 43491905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг в сумі 456145 грн 80 грн, пеню в сумі 77745 грн 94 грн, 3% річних в сумі 25563 грн 94 грн, інфляційні втрати в сумі 104998 грн 15 коп та судовий збір в сумі 8906 грн 40 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10 вересня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля