Дата документу 09.09.2025
Справа № 501/4829/24
2/501/171/25
09 вересня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача ОСОБА_2
третя особа: Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
предмет та підстави позову: про зняття арешту з майна,
сторони в судове засідання не з'явились
1. Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 21.11.2024 звернулася до суду з позовом до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту,згідно якого просить суд зняти арешт з нерухомого майна (номер запису про обтяження: 2294365), накладений згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, від 06.04.2007 року Державною виконавчою службою у м. Іллічівськ Одеської області щодо ОСОБА_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, позивач - ОСОБА_1 - є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після чого заведена спадкова справа №14/2020 (згідно довідки №137/02-14 від 24.05.2024 року).
Спадкоємцями є позивачка та її сестра - ОСОБА_4 , яка відмовилась від своєї частини спадщини на користь позивачки.
Під час оформлення документів на отримання спадщини встановлено, що стосовно спадкодавця - ОСОБА_3 - наявний запис про арешт нерухомого майна, а тому оформлення спадщини не вбачається можливим.
18.09.2024 року отримано інформацію з Державного реєстру речових прав, де вказано наступне:
«Номер запису про обтяження: 2294365
Дата, час державної реєстрації; 12.04.2007 року 17:01:28
Документи, подані для державної реєстрації: постанова про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2007, видавник: Державна виконавча служба у м. Іллічівськ Одеської області
Суб'єкт обтяження: ОСОБА_3 ».
У зв'язку із тим, що вказаний запис перешкоджає реалізації спадкових прав позивачки, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове не з'явився, в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи (а.с.31).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 21.11.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.17).
Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 27.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.19-20).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05.05.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про виключення зі складу учасників справи як відповідача Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - відмовлено (а.с.35-36).
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - залишено без руху.
Надано позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, та сплати судового збору, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 27.05.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.43-44).
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 25.06.2025 замінено первісного відповідача - Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним відповідачем ОСОБА_2 (а.с.50-51).
Залучено до участі у справі у якості третьої особи Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, про слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, тому, на підставі ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.11), після чого заведена спадкова справа №14/2020 (згідно довідки №137/02-14 від 24.05.2024 року) (а.с.12).
Спадкоємцями є позивачка та її сестра - ОСОБА_4 , яка відмовилась від своєї частини спадщини на користь позивачки (а.с.12).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав, вказано наступне:
«Номер запису про обтяження: 2294365
Дата, час державної реєстрації; 12.04.2007 року 17:01:28
Документи, подані для державної реєстрації: постанова про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2007, видавник: Державна виконавча служба у м. Іллічівськ Одеської області
Суб'єкт обтяження: ОСОБА_3 ».
Вказаний запис перешкоджає реалізації спадкових прав позивачки.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с.11), після чого заведена спадкова справа №14/2020 (згідно довідки №137/02-14 від 24.05.2024 року) (а.с.12).
Спадкоємцями є позивачка та її сестра - ОСОБА_4 , яка відмовилась від своєї частини спадщини на користь позивачки (а.с.12).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав, вказано наступне:
«Номер запису про обтяження: 2294365
Дата, час державної реєстрації; 12.04.2007 року 17:01:28
Документи, подані для державної реєстрації: постанова про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2007, видавник: Державна виконавча служба у м. Іллічівськ Одеської області
Суб'єкт обтяження: ОСОБА_3 ».
Суд приймає до уваги, що у даному випадку, позивач не є стороною відповідного виконавчого провадження, вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не взмозі оформити своїх спадкових прав, на яке накладено обтяження у виконавчому провадженні, а отже нею обрано вірний спосіб захисту як звільнення майна з-під арешту (скасування обтяження нерухомого майна).
Також, у ході розгляду справи не здобуто доказів того, що у позивача є будь-які майнові зобов'язання на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження, а тому існування заборони відчуження належного позивачу майна є надмірним втручанням у її право на спадкування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільного-процесуального кодексу України, Суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)) про зняття арешту з майна - задовольнити повністю.
Зняти арешт з нерухомого майна (номер запису про обтяження: 2294365), накладений згідно постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: б/н, від 06.04.2007 року Державною виконавчою службою у м. Іллічівськ Одеської області щодо ОСОБА_3 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко