Справа № 946/3692/25
Провадження № 2-а/946/125/25
09 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
19 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови № 1/11967 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., закриття провадження по справі та стягнення судових витрат на сплату судового збору в розмірі 605, 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 травня 2025 року позивач отримав у державного виконавця копію постанови № 1/11967 від 13 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, де вказано, що він нібито відмовився від отримання повістки і не прибув до відповідача за нею. Зазначає, що жодної повістки він не отримував та не відмовлявся від її отримання. Відповідач не надав до суду відеозапис вручення позивачу повістки чи відмови від її вручення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву від 09.09.2025 року про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, надав відзив на адміністративний позов, яким просив відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що 13 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниками Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області (за зверненням №4/11952 від 13 листопада 2024 року) був доставлений військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такий, що вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП. Перевіркою було встановлено, що представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено оповіщення позивача з необхідністю його прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 листопада 2024 року о 12 год. 00 хв., оскільки ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки для уточнення облікових даних представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено акт про відмову в отриманні повістки від 06 листопада 2024 року та будо доведено позивачу під час складення акту про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 06 листопада 2024 року на 12 год. 00 хв. 13 листопада 2024 року під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації, до ІНФОРМАЦІЯ_2 за зверненням 4/11952 від 13 листопада 2024 року працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 , як такого, що відмовився від отримання повістки та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що ТВО начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 було складено протокол № 496 від 13 листопада 2024 року. Також, 13 листопада 2024 року під час розгляду адміністративної справи було досліджено докази порушення позивачем правил військового обліку, а саме встановлено, що 13 листопада 2024 року о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниками Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області (за зверненням №4/11952 від 13 листопада 2024 року) був доставлений військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як такий, що відмовився від отримання повістки і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП № 1/11967 від 13 листопада 2024 року, таким чином, вважає, що ОСОБА_1 був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/11967 від 13 листопада 2024 року винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1/11967 від 13 листопада 2024 року.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2025 року було поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1/11967 від 13 листопада 2024 року.
Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду справи.
В силу ч.1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суд зазначає, що стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення, призовниками, військовозобов'язаними, резервістами Правил військового обліку, в тому числі в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, за порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
З протоколу № 496 про адміністративне правопорушення від 13.11.2024 року вбачається, що 13 листопада 2024 року о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за зверненням 4/11952 від 13.11.2024 працівниками поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 як такого, що відмовився від отримання повістки і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Судом встановлено, що 13 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_4 було прийнято постанову № 1/11967 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
З постанови № 1/11967 від 13.11.2024 року вбачається, що 13 листопада 2024 року о 10 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за зверненням 4/11952 від 13.11.2024 працівниками поліції було доставлено громадянина ОСОБА_1 як такого, що відмовився від отримання повістки і не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «…закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, від 18 листопада 2021 року у справі № 185/8460/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 676/752/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 685/1153/17.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 496 від 13.11.2024 року зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18 год. 00 хв. 13.11.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 21, при цьому у протоколі відсутній підпис позивача про ознайомлення з датою та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, постанова № 1/11967 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13 листопада 2024 року не містить даних про присутність позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, також постанова не містить даних про її отримання позивачем.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що позивач був належним чином сповіщений про час і дату розгляду справи на 18 год. 00 хв. 13.11.2024 року.
Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Згідно підпункту 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Судом встановлено, що згідно повістки № 17/1605 ОСОБА_1 належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 06.11.2024 року о 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому розписка про отримання повістки № 17/1605 не містить підпису ОСОБА_1 .
Відповідачем був наданий акт відмови від отримання повістки від 06.11.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , текст повістки про яку на 06.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доведено (озвучено) ОСОБА_1 .
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає: процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Пунктом 40 Порядку № 560 встановлено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Згідно з абзацами 4-6 пункту 47 Порядку № 560 у разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Проаналізувавши вищевказані норми в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що в разі відмови військовозобов'язаного від отримання повістки належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки.
Таким чином, сам по собі акт відмови від отримання повістки без відповідного відеозапису доведення акта відмови від отримання повістки не є належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, будь-яких відеозаписів доведення акта відмови від отримання повістки до ОСОБА_1 відповідачем не надано.
Доказів ведення відеофіксації із застосуванням технічних приладів під час вручення повістки позивачу відповідачем також не надано, посилань на здійснення такої відеофіксації не наведено.
На підставі викладеного, враховуючи вимоги п. 41 Порядку № 560, суд вважає недоведеним факт належного оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06 листопада 2024 року о 12 год. 00 хв.
Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд зазначає, що відповідач не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № 1/11967 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1/11967 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13 листопада 2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 09 вересня 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар