65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2529/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/2529/25
за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Бродського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713)
до відповідача Державного підприємства “Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» (65028, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, код ЄДРПОУ 13884845)
про стягнення 181 418,37грн.
Акціонерне товариство “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» про стягнення 181 418,37грн.
Ухвалою від 02.07.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було залишено без руху.
03.07.2025р. до господарського суду надійшла заява (вх. №21069/25) Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2529/25. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Як вказує позивач 03.09.2009 р. між ВАТ «ЕК Одесаобленерго" (старе найменування позивача) та Державним підприємством “Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» було укладено Договір про постачання електричної енергії за № 414 Ц.
12.12.2018р. відповідачем було підписано заяву-приєднання, за якою ініційовано приєднання останнього до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точок розподілу за об'єктами споживача за адресами у м. Одесі вул. Мечникова, 132, редакцію якого розміщено на сайті позивача.
11.09.2020р. було проведено зміну найменування ВАТ «ЕК Одесаобленерго" на АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що підтверджується випискою та статутом.
АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1345 від 06.11.2018р. провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Одеської області.
Позивач вказує, що у зв'язку зі змінами у законодавстві України у сфері електроенергетики, АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" припинило діяльність з постачання електричної енергії та з 01 січня 2019 року почало функціонувати як оператор системи розподілу, надаючи відповідачу протягом 2023-2024 років послуги з розподілу та перетікання реактивної електричної енергії.
За посиланнями позивача, відносини виникли між сторонами у справі виходячи з виконання зобов'язань на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (абз. 1 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (абз. 2 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Позивач вказує, що з огляду на вищенаведене, враховуючи споживання відповідачем електричної енергії та підписання ним заяви-приєднання від 12.12.2018 р., останній приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного за посиланням: https://www.dtek-oem.com.ua/ua, в редакціях, що діяли до та після 19.10.2023р.
У відповідності до п. 7 Додатку №4 "Порядок розрахунків" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу, на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.
Відповідно до Додатку до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (Додаток 10), а саме п. 7 визначено, що термін оплати платіжних документів не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
Датою отримання Споживачем платіжного документа є день, наступний за тим, коли закінчився строк надання Споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період (п. 11 Додатку 4 до Договору).
Як зазначає позивач, ним на виконання зобов'язань за Договорами надано послуги з розподілу електричної енергії у лютому 2023 р. в сумі 32064,64 грн, у березні 2023 р. в сумі 35182,44 грн, у квітні 2023 р. в сумі 29306,88 грн, у травні 2023 р. в сумі 20113,02 грн, у червні 2023 р. в сумі 17291,38 грн, у липні 2023 р. в сумі 969,04 грн та 18955,14 грн, у серпні 2023 р. в сумі 18933,16 грн, у вересні 2023 р. в сумі 19238,86 грн, у жовтні 2023 р. в сумі 20383,72 грн, у листопаді 2023 р. в сумі 39548,65 грн, у грудні 2023 р. в сумі 69956,39 грн, у лютому 2024 р. в сумі 11143,48 грн, у березні 2024 р. в сумі 7475,44 грн, у квітні 2024 р. в сумі 5758,28 грн, у травні 2024 р. в сумі 5526,79 грн, у червні 2024 р. в сумі 6311,20 грн, у липні 2024 р. в сумі 9911,81 грн, у серпні 2024 р. в сумі 12287,50 грн, у вересні 2024 р. в сумі 11287,33 грн, у жовтні 2024 р. в сумі 11532,31 грн, у листопаді 2024 р. в сумі 9898,32 грн, та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у квітні 2023 р. в сумі 150,55 грн, у травні 2023 р. в сумі 155,42 грн, у червні 2023 р. в сумі 161,78 грн, у липні 2023 р. в сумі 171,31 грн, у серпні 2023 р. в сумі 217,38 грн, у вересні 2023 р. в сумі 256,99 грн, у жовтні 2023 р. в сумі 222,29 грн, у листопаді 2023 р. в сумі 274,07 грн, у грудні 2023 р. в сумі 256,97 грн, що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг за вказаний період.
В подальшому, як вказує позивач, ним були надані відповідачу рахунки за послуги з розподілу та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії за вказаний період після проведення зазначених нарахувань.
Відповідачем здійснено лише частково оплату за отримані послуги з розподілу у вказаний період, а саме: у жовтні 2023 р. в сумі 20000,00 грн, у грудні 2023 р. в сумі 20383,72 грн, у березні 2024 р. в сумі 11143,50 грн, у квітні 2024 р. в сумі 7475,50 грн, у травні 2024 р. в сумі 5758,30 грн, у червні 2024 р. в сумі 10000,00 грн, у липні 2024 р. в сумі 7000,00 грн, у серпні 2024 р. в сумі 9911,80 грн, у вересні 2024 р. в сумі 12287,50 грн, у жовтні 2024 р. в сумі 11287,33 грн, у листопаді 2024 р. в сумі 82675,95 грн.
За посиланнями позивача, з урахування сальдо на 01.02.2023р. в сумі 36 280,72грн., коригування у січні 2024р. в сумі 47 938,55грн. зобов'язання не виконано належним чином та заборгованість за надані послуги з розподілу станом на 01.01.2024 р. складала у розмірі 167 213,63грн., а за послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 1 866,76грн.
Крім того в зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг, позивачем нараховано відповідачу 2 528,82 грн 3% річних за послуги з розподілу, 9 397,34 грн інфляційних втрат за послуги з розподілу, 79,49 грн 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 332,33 грн інфляційних втрат за послуги з перетікання реактивної електроенергії.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електромережі» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідними позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 902 ЦК України, в свою чергу, встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
При цьому положеннями статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є, укладений між сторонами справи Договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором та розміщений на сайті позивача.
Так, АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1345 від 06.11.2018 р. провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Одеської області.
11.06.2017 р. набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператор системи розподілу має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії.
В ході діяльності з розподілу електричної енергії позивач, як оператор системи розподілу, транспортує електричну енергію (активну), що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Через електромагнітну незбалансованість електроустановок споживачів, у технологічних мережах виникає електрична енергія (реактивна), яка є технологічно шкідливою циркуляцією електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму.
Зазначені правовідносини регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 р. (далі - ПРРЕЕ).
В той же час, оператор системи розподілу є визначений Законом особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. У зв'язку з цим, непобутовий споживач, який експлуатує електромагнітно-незбалансовані електроустановки має сплачувати оператору системи розподілу компенсацію за перетікання реактивної електроенергії згідно обсягів споживання електричної енергії відповідачем та з огляду на технічні параметри електроустановки.
У зв'язку зі змінами у законодавстві України у сфері електроенергетики, АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" припинило діяльність з постачання електричної енергії та з 01 січня 2019 року почало функціонувати як оператор системи розподілу, надаючи відповідачу протягом 2023-2024 років послуги з розподілу та перетікання реактивної електричної енергії.
Відносини виникли між сторонами у справі виходячи з виконання зобов'язань на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (абз. 1 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (абз. 2 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
З огляду на вищенаведене, враховуючи надання відповідачем підписаної заяви- приєднання, останній приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного за посиланням: https://www.dtekoem. com.ua/ua
У відповідності до зазначеного договору споживач зобов'язаний сплачувати отримані послуги в строки встановлені договором.
Так, у відповідності до п. 7 Додатку № 4 "Порядок розрахунків" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу, на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.
Відповідно до Додатку до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а саме п. 7 визначено, що термін оплати платіжних документів не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
Датою отримання Споживачем платіжного документа є день, наступний за тим, коли закінчився строк надання Споживачем звіту про покази засобів обліку за розрахунковий період.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" належним чином виконало взяті на себе зобов'язання за договором споживання про розподіл електричної енергії (публічний договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії) в частині надання відповідачу послуги з розподілу електричної енергії у лютому 2023 р. в сумі 32064,64 грн, у березні 2023 р. в сумі 35182,44 грн, у квітні 2023 р. в сумі 29306,88 грн, у травні 2023 р. в сумі 20113,02 грн, у червні 2023 р. в сумі 17291,38 грн, у липні 2023 р. в сумі 969,04 грн та 18955,14 грн, у серпні 2023 р. в сумі 18933,16 грн, у вересні 2023 р. в сумі 19238,86 грн, у жовтні 2023 р. в сумі 20383,72 грн, у листопаді 2023 р. в сумі 39548,65 грн, у грудні 2023 р. в сумі 69956,39 грн, у лютому 2024 р. в сумі 11143,48 грн, у березні 2024 р. в сумі 7475,44 грн, у квітні 2024 р. в сумі 5758,28 грн, у травні 2024 р. в сумі 5526,79 грн, у червні 2024 р. в сумі 6311,20 грн, у липні 2024 р. в сумі 9911,81 грн, у серпні 2024 р. в сумі 12287,50 грн, у вересні 2024 р. в сумі 11287,33 грн, у жовтні 2024 р. в сумі 11532,31 грн, у листопаді 2024 р. в сумі 9898,32 грн, та послуги внаслідок перетікання реактивної електроенергії у квітні 2023 р. в сумі 150,55 грн, у травні 2023 р. в сумі 155,42 грн, у червні 2023 р. в сумі 161,78 грн, у липні 2023 р. в сумі 171,31 грн, у серпні 2023 р. в сумі 217,38 грн, у вересні 2023 р. в сумі 256,99 грн, у жовтні 2023 р. в сумі 222,29 грн, у листопаді 2023 р. в сумі 274,07 грн, у грудні 2023 р. в сумі 256,97 грн, що підтверджується актами прийняття-передавання наданих послуг за вказаний період.
В свою чергу, відповідач, в порушення приписів статей 525, 526, 610, 629, 901, 903 ЦК України, статті 193 ГК України та умов договору вартість отриманих послуг на підставі виставлених рахунків в повному обсязі не сплатив.
Враховуючи вищенаведене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 167 213,63 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії та 1 866,76 грн заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії підлягають задоволенню.
Доказів на спростування розміру вищевказаної заборгованості за відповідачем не надано.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 528,82 грн 3% річних за послуги з розподілу, 9 397,34 грн інфляційних втрат за послуги з розподілу, 79,49 грн 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 332,33 грн інфляційних втрат за послуги з перетікання реактивної електроенергії суд зазначає наступне.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі № 910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що відповідні розрахунки здійснені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, з урахуванням чого позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в частині стягнення з відповідача 2 528,82 грн 3% річних за послуги з розподілу та 79,49 грн. 3% річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 9 397,34 грн. інфляційних втрат за послуги з розподілу та 332,33 грн. інфляційних втрат за послуги з перетікання реактивної електроенергії підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі» (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) до Державного підприємства “Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» (65028, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, код ЄДРПОУ 13884845) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Одеський науково-дослідний інститут телевізійної техніки» (65028, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, код ЄДРПОУ 13884845) заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії в сумі 167 213 (сто шістдесят сім тисяч двісті тринадцять)грн. 63коп., заборгованість за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість)грн. 76коп., 3% річних за послуги з розподілу в сумі 2 528 (дві тисячі п'ятсот двадцять вісім)грн. 82коп., 3 % річних за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 79 (сімдесят дев'ять)грн. 49коп., інфляційних втрат за послуги з розподілу в сумі 9 397 (дев'ять тисяч триста дев'яносто сім)грн. 34коп., інфляційних втрат за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 332 (триста тридцять дві)грн. 33коп. та судовий збір в сумі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 40коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 вересня 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна