65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви
про відкриття провадження у справі без руху
"09" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3544/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни, дослідивши матеріали заяви (вх. №3638/25 від 01.09.2025 р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою №3638/25 від 01.09.2025 р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).
Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Крім того, господарський суд зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб є створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 ГПК України, що також передбачено ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не надання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Ч.ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Тобто, саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог.
Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 господарським судом встановлено наступні порушення вищезазначених положень Кодексу:
1. Господарським судом встановлено, що у порушення вимог положень п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України Заявницею у заяві про відкриття провадження у справі не зазначено переліку обов'язкових документів та інших доказів, що додаються до заяви. Вказане позбавляє суд можливості дослідити наявність або відсутність у додатках до заяви обов'язкових згідно ч.3 ст. 116 КУзПБ документів. Зазначені у додатку до заяви документи не є окремими документами, які б відповідали їх назві у додатку, а є документами у форматі pdf, що містять багато різних документів на більше ніж 700та сторінках. Саме на Заявницю покладено обов'язок зазначити, який документ додається до зави про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та на підтвердження яких обставин. Суд має право лише перевірити відповідність зазначених обставин доданим документам, а не самостійно на власний розсуд визначати обставини та відповідні докази. Також, Заявницею не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначила про наявність заборгованості перед 22 кредиторами у загальному розмірі складає приблизно 467 168,22 грн. Однак, заява Боржниці не містить конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, зокрема відомостей щодо невиконання перед кредиторами зобов'язань, конкретизованого списку кредиторів Боржниці, та доказів, що підтверджують підстави звернення, що порушує п.п. 3,4 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на зазначене, суд зобов'язує ОСОБА_1 повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, зазначити відповідно до п.4 ч.2 ст. 116 КУзПБ та п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України перелік документів, що додаються до заяви; надати докази, передбачені ч.3 ст. ст. 116 КУзПБ.
2. Заявницею не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у повному розмірі.
Частиною 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2025 р. складає 3028 грн. Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, який повинен сплатити Боржник на депозитний рахунок суду складає 45 420 грн. Депозитним рахунком Господарського суду Одеської області є наступне: (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 03499997; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA928201720355209002000005416).
Пунктом 16 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Заявницею до матеріалів заяви надано копії квитанцій про сплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого у загальному розмірі 10 000, 00 грн. та Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.01.2025 р., укладений з арбітражною керуючою Белінською Н.О.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020р., на яку також посилаються Боржниця та арбітражний керуючий в додатковій угоді, було зроблено висновок, що: "37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи." (п. 37 постанови).
Вказана правова позиція касаційного суду, допускає можливість мирного врегулювання між Боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставить таку можливість у залежність від наявності у Боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Вказані положення КУзПБ та судова практика передбачають оцінку на належність наданої суду угоди між боржником та арбітражним керуючим з іншими матеріалами справи як можливості прийняття альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого, а не автоматичне її застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Частиною 1 ст. 13 Кодексу передбачено, що арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується гарантуванням виплати винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого в порядку і розмірах, визначених цим Кодексом (п.2 ч.2 статті).
Відсутність вказаної гарантії може створити для арбітражного керуючого:
- потенційний конфлікт інтересів з боржником у разі отримання оплати з неофіційних джерел Боржника поза межами справи, виражений у наявності в арбітражного керуючого приватного інтересу щодо виконання своїх професійних обов'язків з перевірки декларації про майновий стан боржника, виявлення майна, розробки плату реструктуризації та ін. в інтересах Боржника, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийнятих ним рішень та вчинених чи невчинених дій під час виконання зазначених повноважень;
- наявність обґрунтованих підстав у кредиторів та Суду вважати арбітражного керуючого заінтересованою особою щодо боржника у разі фактичної відмови від права на отримання оплати грошової винагороди за рахунок авансованих грошових коштів на рахунок господарського суду та погодження виконання повноважень у справі без перспективи виконання Боржницею грошового зобов'язання, тобто безкоштовно.
Згідно положень ч. 3 ст. 28 Кодексу розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, які є заінтересованими особами у цій справі, які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів.
Господарський суд приймає до уваги, що Боржницею у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначено, що вона не працевлаштована, отримує неофіційний дохід у розмірі 10 тис. грн., що не підтверджено належними та допустимими доказами та не може на даному етапі розгляду заяви прийнято Судом до уваги. Будь-яких пояснень стосовно джерел фінансування (оплати) винагороди арбітражному керуючому у справі, відповідно до угоди між Боржницею та арбітражним керуючим не надано. Із наданих до заяви Боржниці доказів вбачається, що у неї відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність. Інші види активів Боржниці відсутні. Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання Боржницею своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Вказані обставини заяви можуть свідчити про згоду арбітражного керуючого отримати виконання обов'язку Боржницею за відповідним договором з неофіційних джерел доходу, про які ОСОБА_1 зазначає у заяві, або виконувати обов'язки керуючого реструктуризацією боргами (реалізацією майном) без перспективи виконання Боржницею грошового зобов'язання, тобто безкоштовно.
З огляду на зазначене, Суд не приймає вищезазначений Договір як належний доказ альтернативного виконання обов'язку щодо здійснення авансування винагороди арбітражного керуючого. Таким чином, Заявниці слід надати суду докази доплати авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду у розмірі 35 420,00 грн.
Також, господарським судом встановлено, що у порушення вимог положень п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України Заявницею у заяві про відкриття провадження у справі не зазначено переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, господарський суд залишає заяву про відкриття провадження у справі без руху.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ч.ч. 2, 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 76, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без руху заяву (вх. ГСОО №3638/25 від 01.09.2025р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
2. Зобов'язати фізичну особу ОСОБА_1 надати суду заяву про усунення недоліків у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення даної ухвали. До заяви додати:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності;
- опис документів та інших доказів, що додані до заяви про відкриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.2 ст. 116 КУзПБ та п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України; зазначити інформацію про наявності у Заявниці або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити щодо наявності доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності);
- надати докази, передбачені ч.3 ст. ст. 116 КУзПБ, зокрема, докази доплати авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 35 420,00 грн.
Ухвала набрала законної сили 09 вересня 2025 року та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .
Суддя С.І. Райчева