65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" вересня 2025 р. Справа № 916/1658/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, комплекс будівель, 11; код ЄДРПОУ 43775920),
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити певні дії.
За участю представників сторін:
від позивача - Малишенко О.В.;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» в якій просить:
- Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» у зв'язку зі звільненням з займаної посади директора за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з моменту набрання рішенням суду законної сили;
- Зобов'язати державного реєстратора за місцем звернення вчинити реєстраційну дію щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 справу № 916/1658/25 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 16.05.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1658/25. Справу № 916/1658/25 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 10.06.2025 о 12:00 год.
У підготовчому засіданні 10.06.2025 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 12:00 год. 24.06.2025.
12 червня 2025 року до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 24.06.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/1658/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2025 о 16:10 год., викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 02.09.2025 о 16:10 год.
Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, комплекс будівель, 11.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Вся територія Каховської міської територіальної громади, код UA65060110000017055 знаходиться в зоні можливих бойових дій з 24.02.2022 і по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи /абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону/.
Господарським судом Одеської області 19.05.2025, 11.06.2025 та 25.06.2025 на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвали від 16.05.2025,10.06.2025 та 24.06.2025 у справі № 916/1658/25 шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади України».
Таким чином, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи № 916/1658/25 з 19.05.2025.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Представник відповідача у судове засідання 02.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 02.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду і повідомлено представника позивача про час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що Протоколом № 1 установчих зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (надалі - відповідач) від 10.07.2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач) було призначено директором товариства.
Відповідний запис про керівника юридичної особи було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР).
Відповідно до відомостей з ЄДР, засновниками відповідача є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Позивач зазначає, що жодного дня не працював в ТОВ “ДАР 2020» та не отримав грошові кошти за перебування на посаді директора з моменту реєстрації і по теперішній час, що підтверджується довідкою про доходи.
Позивач прийняв рішення звільнитись за власним бажанням з посади директора ТОВ “ДАР 2020» так як не має матеріальної (економічної) та будь-якої іншої зацікавленості у перебуванні на вказаній посаді, а також не має через це змоги влаштуватись на іншу роботу (зокрема державну службу).
Однак, через повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації на територію України, яке почалось з 24.02.2022 і триває до теперішнього часу, про своє рішення позивач не може повідомити відповідача та виконати вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо скликання та проведення загальних зборів учасників.
Територія Херсонської області, де зареєстровано місцезнаходження відповідача та більшості його учасників (15 із 17) є тимчасово окупованою, що зафіксовано на законодавчому та державному рівнях згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".
Будь-яке транспортне чи поштове сполучення з окупованою територією відсутнє. З вказаних причин неможливо ініціювати, скликати й провести загальні збори учасників для вирішення питання припинення трудових відносин позивача.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що не має іншого шляху вирішити спірне питання, пов'язане із його звільненням, інакше, як звернувшись до суду. В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудові відносини між ним та відповідачем, у зв'язку зі звільненням з посади керівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 98 ЦК України).
Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.
Частиною 13 ст. 39 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Відповідно до частин 2-6 ст. 32 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: Міністерство юстиції України; інші суб'єкти державної реєстрації. До повноважень інших суб'єктів державної реєстрації належить забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України).
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (код ЄДРПОУ 43775920) є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 15.03.2004).
Відповідно до відомостей з ЄДР, засновниками відповідача є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Відповідно до умов п. 8. 4. 1. Статуту, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Статутом Товариства, а також:
- з ініціативи виконавчого органу Товариства;
- на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги та в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства.
Відповідно до умов п. 8. 4. 8. Статуту, виконавчий орган Товариства зобов'язаний вчиниш всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 5 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
Матеріали справи свідчать, що з дотриманням вимог ст. 38 КЗпП України 12.06.2025 ОСОБА_1 направив письмову заяву про звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ “ДАР 2020».
Поряд із цим, ОСОБА_1 додано до справи повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства від 12.06.2025 про скликання загальних зборів товариства і їх проведення.
Проте загальні збори учасників ТОВ “ДАР 2020» не відбулись у зв'язку із неявкою засновників ТОВ “ДАР 2020». Неявка учасників ТОВ “ДАР 2020» на збори фактично підтверджується відсутністю будь-якого рішення, яке загальні збори мали б прийняти.
Таким чином, питання припинення повноважень ОСОБА_1 як керівника ТОВ “ДАР 2020» не було вирішено у визначеному законом порядку, що свідчить про порушення прав позивача на припинення своїх повноважень як керівника товариства з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що за змістом положень статті 38 КЗпП, статей 58, 60, 62 ЗУ “Про господарські товариства» право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести відповідні зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Зі змісту статті 21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.
Законодавством України визначено право особи вільно обирати собі місце роботи та припиняти трудові відносини за власним бажанням, будь-яких обмежень не допускається, оскільки це порушує невід'ємне право особи на вільний вибір праці.
Разом з тим, особливість звільнення керівника полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників підприємства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників підприємства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 03.07.2019 у справі № 520/11437/16-ц, від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19).
Суд звертає увагу, що свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення права позивача на припинення трудових відносин з ТОВ “ДАР 2020», обраний позивачем спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.
З огляду на дотримання ОСОБА_1 порядку повідомлення учасників ТОВ “ДАР 2020» про проведення загальних зборів з метою вирішення питання щодо заміни керівника, приймаючи до уваги відсутність рішення загальних зборів учасників ТОВ “ДАР 2020» про заміну керівника ТОВ “ДАР 2020», суд доходить висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 із товариством з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» у зв'язку зі звільненням з займаної посади директора за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Внаслідок цього, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суд зобов'язує державного реєстратора за місцем звернення вчинити реєстраційну дію щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, комплекс будівель, 11; код ЄДРПОУ 43775920) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із товариством з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, комплекс будівель, 11; код ЄДРПОУ 43775920) у зв'язку зі звільненням з займаної посади директора за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з моменту набрання рішенням суду законної сили.
3. Зобов'язати державного реєстратора за місцем звернення вчинити реєстраційну дію щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), як керівника товариства з обмеженою відповідальністю “ДАР 2020» (74840, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Роздольне, комплекс будівель, 11; код ЄДРПОУ 43775920) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 10.09.2025.
Суддя Нікітенко С.В.