79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.09.2025 Справа № 914/1696/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви (вх.№3601/25 від 29.08.2025) Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/1696/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестнол"
про стягнення 395422,36 грн
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1696/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестнол" про стягнення 395422,36 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.08.2025 позов задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестнол" (81500, Львівська область, Львівський район, місто Городок, вулиця Івасюка В., будинок 2Г, ідентифікаційний код 44706355) на користь Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 390033,79 грн - основного боргу, 1841,60 грн - 3% річних, 3546,97 грн - інфляційних втрат та 4745,07 грн - витрат по сплаті судового збору.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№3601/25 від 29.08.2025) Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою суду від 01.09.2025 вказану заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.
У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зауважив, що дійсні витрати в межах даної справи становлять 18000,00 грн, що підтверджується доданими доказами і є меншими від орієнтованих у зв'язку з відсутністю відзиву у справі та необхідності підготовки відповіді на відзив.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України)
У судовому засіданні 28.08.2025 представник позивача до закінчення судових дебатів заявив клопотання про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши при цьому, що докази на підтвердження їх розміру будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, 26.05.2025 адвокатське об'єднання «ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС» (виконавець) та ФОП Дуган Тетяна Василівна (клієнт) уклали договір про надання правової допомоги №26/05, відповідно до пункту 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, зокрема, але не виключно:
- правову допомогу (юридичний супровід) щодо захисту прав та представництва інтересів клієнта при розгляді всіх справ (в т.ч., але не виключно, цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних, справ про адміністративні правопорушення) в судах будь-якої інстанції, в тому числі в адміністративних, господарських судах, судах загальної юрисдикції, Верховному Суді, інших органах державної влади, в тому числі органах Національної поліції України, органах прокуратури будь-якого рівня, органах Міністерства юстиції України, органах нотаріату, в будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, в органах місцевого самоврядування та перед сторонами спору та з правом представляти інтереси клієнта під час здійснення слідчих дій в межах-кримінального провадження.
Відповідно до пункту 4.1. договору виплати за цим договором складаються з: а) суми гонорару, що клієнт виплачує адвокатському об'єднанню; б) сум, що клієнтом виплачуються адвокатському об'єднанню як покриття фактичних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги за цим договором (поштові витрати, транспортні витрати та інші документальні витрати необхідні для виконання доручень клієнта).
За надання правової допомоги клієнт виплачує адвокатському об'єднання гонорар, який визначається відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, або рахунку, виставленого адвокатським об'єднанням для оплати погодинної роботи згідно із тарифами, погодженими сторонами. Сума гонорару може бути оплачена клієнтом після набрання законної сили судовим рішенням по справі. (пункт 4.2. договору)
Згідно з пунктами 4.3. та 4.4. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість або здійснюється посилання на відповідний рахунок. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
Пунктом 4.5 договору сторони домовились, що за згодою клієнта адвокатське об'єднання може виставляти рахунок на авансовий платіж, виходячи із орієнтовного передбачуваного обсягу робіт.
Як вбачається із матеріалів поданої заяви, адвокатським об'єднанням «ВІ ЕС ДЖІ ПАРТНЕРС» - адвокатом Галайським Орестом Вікторовичем виставлені ФОП Дуган Тетяні Василівній такі рахунки:
- Рахунок №26/05/2 від 26.05.2025 року на суму 12000,00 грн за надання правової допомоги відповідно до договору №26/05 від 26 травня 2025 року. Послуги включали: вивчення первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ВЕСТНОЛ» (0,5 год.) - 1000,00 грн (розрахунок: 2000 грн/год. Ч 0,5); консультування з питань стягнення дебіторської заборгованості в судовому порядку (0,5 год.) - 1000,00 грн (2000 грн/год. Ч 0,5); підготовка, написання та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «ВЕСТНОЛ» (5 год.) - 10000,00 грн (2000 грн/год. Ч 5);
- Рахунок №28/08/2 від 28.08.2025 року на суму 6000,00 грн за надання правової допомоги відповідно до договору №26/05 від 26 травня 2025 року. Послуги включали участь адвоката в судових засіданнях у Господарському суді Львівської області у справі №914/1696/25, що відбулися 22.07.2025 р., 05.08.2025 р. та 28.08.2025 р. - загалом три судодні (2000,00 грн Ч 3 = 6000,00 грн).
26 травня 2025 року ФОП Дуган Тетяна Василівна (клієнт, замовник) та Адвокатське об'єднання «Ві Ес Джі Партнерс» (виконавець) підписали Акт прийняття виконаних робіт (послуг) за Договором про надання правової допомоги №26/05 від 26.05.2025 року, відповідно до рахунку №26/05/2 від 26 травня 2025 року. Згідно з вказаним актом розмір договірної оплати за надані послуги складає 12000,00 грн.
28 серпня 2025 року ФОП Дуган Тетяна Василівна (клієнт, замовник) та Адвокатське об'єднання «Ві Ес Джі Партнерс» (виконавець) підписали Акт прийняття виконаних робіт (послуг) за Договором про надання правової допомоги №26/05 від 26.05.2025 року, відповідно до рахунку №28/08/2 від 28 серпня 2025 року. Згідно з вказаним актом розмір договірної оплати за надані послуги складає 6000,00 грн.
У вказаних актах зазначено, що замовником робота прийнята, до якості виконаної роботи претензій не має.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті 126 ГПК України)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі N 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі N 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі N 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі N921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі N910/2170/18, від 10.10.2019 у справі N909/116/19, від 18.03.2021 у справі N910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі N915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі N910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі N911/2737/17).
Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Проте, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Водночас, як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Поряд з цим не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що достатньо обгрунтованою сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу є 14000,00 грн, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, а відтак заява підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку.
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестнол" (81500, Львівська область, Львівський район, місто Городок, вулиця Івасюка В., будинок 2Г, ідентифікаційний код 44706355) на користь Фізичної особи-підприємця Дуган Тетяни Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 14000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення підписано 10.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.