05 вересня 2025 рокуСправа № 495/5493/25
Номер провадження 3/495/1875/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Віталій МИШКО розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби та посади: військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін), офіцер (оперуповноважений) прикордонного оперативно-розшукового відділу «Одесса-2» ГОРВ НОМЕР_2 ПРИКЗ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП,
22.07.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №331301 від 19.07.2025 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
Із матеріалів справи вбачається, що 18.07.2025 року в період часу з 13.30 год по 14.10 год під час несення служби в прикордонному наряді «Контрольний пост» на автодорозі Одеса-Рені М-15 (48 км 600 м.) на відстані 3900 м. від лінії державного кордону, залишив без нагляду зброю у власному транспортному засобі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила несення прикордонної служби та вимоги абзацу 10 п. 11 глави 2 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом МВС України 19.10.2015 року №1261, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-18 КУпАП вчинене в умовах особливого періоду та воєнного стану.
19.07.2025 першим заступником начальника загону-начальник штабу Олександром ГУЗІЙ відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення був складений адміністративний протокол серії ПдРУ №331301.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
05.09.2025 року адвокат Каланжов В.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження по справі за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи наступним. Основною, самостійною та єдиною підставою закриття провадження по справі є відсутність доказів про проведення службового розслідування, яке є обов'язковою передумовою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, у відповідності до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 листопада 2021 року №815, зокрема п 4. Розділом І: Підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків. Водночас, в даному провадженні службове розслідування не призначалось та не проводилось взагалі. Викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, що порушує принцип правової визначеності та унеможливлює належну оцінку доказів з точки зору доведеності сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані: чинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю.Але протоколом не розкривається сутність правопорушення, його об'єктивна сторона: якими саме діяннями (діями чи бездіяльністю) ОСОБА_1 було утворений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, якими саме діями були порушені обов'язки, що передбачені Інструкцією та Дисциплінарним Статутом. Саме для таких випадків й існує порядок про службове розслідування. Отже, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення адміністративного правопорушення є нічим іншим, як припущенням, оскільки не відповідають дійсності і не підтверджені належними доказами.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суддя доходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими матеріалами справи, що не є належним та допустимим доказом скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
На підтвердження факту вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №331301 від 19.07.2025 року. Також до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 від 18.07.2025 року; Витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б); рапорт першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) капітана ОСОБА_2 ; наказ «Про призначення посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення у відповідності до розділу 13-Б КУпАП.
Разом з тим, до протоколу не надано висновку про службове розслідування за фактом виявлення порушення правил несення прикордонної служби з боку офіцера (оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу «Одеса-2» головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_1 на підтвердження обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом МВСУ від 08.11.2021 року №81.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, є такими, що у своїй сукупності не доводять наявність в діянні ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості ( ст. 62 Конституції). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Тому з урахуванням письмових пояснень адвоката Каланжова В.І. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданими під час розгляду справи в суді, за відсутності висновку про службове розслідування за фактом виявлення порушення правил несення прикордонної служби з боку офіцера (оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу «Одеса-2» головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку, що суду не надано переконливих та об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-18 КУпАП.
Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст.172-18 КУпАП, який встановлює відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду, оскільки наданими суду доказами його винуватість та сам факт порушення правил несення служби не доведений і тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій вст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Також позиція висловлена у п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №463/1352/16-а від 08.07.2020 p., де зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 172-18, 247, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, або представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Віталій МИШКО