Справа № 138/2201/25
Провадження №:3-зв/138/3/25
09 вересня 2025 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Цибульський О.Є., секретаря судового засідання Спічко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савкової Інни Миколаївни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП, -
05.09.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савкової І.М. у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Савкової І.М. перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Як зазначає заявник, що в сторони захисту виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді Савкової І.М., в зв'язку з тим, що в ході судового розгляду стороною захисту заявлялось клопотання про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію Акту перевірки стану військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_2 та у підпорядкованих йому районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки № 116/2/1/45720дск від 04.06.2025. Разом з тим, суддя Савкова І.М. не прийняла до розгляду дане клопотання та не прийняла по ньому рішення.
А також, інтереси ОСОБА_1 , крім адвоката Гринькова Є.В. представляє захисник Мельниченко С.В., повноваження якого наявні в матеріалах справи, однак останній жодного разу не повідомлявся про розгляд справи.
Такі дії судді Савкової І.М., на його думку, порушують право на захист ОСОБА_1 , оскільки своїми діями суддя Савкова І.М. допускає однобічний розгляд справи, без урахування клопотань сторони захисту, а також свідчать про необ'єктивність та упередженість судді Савкової І.М.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року суддею, який здійснює розгляд заяви про відвід судді, визначений суддя Цибульський О.Є.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Гриньков Є.В. в судове засідання не з'явилися. Представник заявника подав до суду заяву, де зазначив, що просить судовий розгляд проводити в їх відсутність, заяву підтримують в повному обсязі.
Суддя Савкова І.М., прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Конончук В.В. про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Дослідивши зміст заяви, проаналізувавши матеріали провадження про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проаналізувавши положення КУпАП вбачається, що останній не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а Рішенням Ради суддів № 34 від 08.06.2017 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону і розгляд заяви про відвід необхідно провести за правилами, встановленими КПК України.
Відповідно до п.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Стаття 75 КПК України містить в собі обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, відповідно до п.4 ч.1 цієї статті слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Положеннями ст.80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Верховний Суд у своїй ухвалі по справі № 826/11409/17 звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-якого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Верховний суд визнає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
В рішенні ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, для вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). Також Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді (ухвала від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18).
Вказані в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Савкової І.М. обставини не свідчать про її упередженість при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а є його суб'єктивною оцінкою процесуальної діяльності судді.
Таким чином, сумніви заявника стосовно неупередженості судді не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими. Заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об'єктивно виправданими.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості судді Савкової І.М. немає правомірних сумнівів, оскільки заява не вказує на певні факти, які можна перевірити, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 про відвід судді Савкової І.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Савкової Інни Миколаївни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП - відмовити.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП (справа № 138/2201/25, провадження № 3/138/788/25) передати судді Савковій І.М. для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Є. ЦИБУЛЬСЬКИЙ