Справа № 148/1499/25
2/134/483/2025
Іменем України
09 вересня 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Швець Л.В.,
при секретарі судового засідання Балух О.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 червня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року у розмірі 15 278,82 грн., судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу.
Позовна заява мотивована тим, що 11 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 300009888, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит у сумі 14 119, 79 грн, на строк 1097 днів зі сплатою відсотків у період з 11.11.2021 року по 11.11.2024 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги. Згідно цього договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД» включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року.
Враховуючи викладене позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 13 219,54 грн.; заборгованість за відсотками - 2059, 28 грн., що разом становить 15 278, 82 грн.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької обалсті від 03 липня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Крижопільського районного суду Вінницької області.
Дана справа надійшла до Крижопільського районного суду Вінницької області 24 липня 2025 року
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання в якому вказав проте, що підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, розгляд справи здійснювати у відсутностю представника.
Відповідач ОСОБА_1 який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Відповідач повідомлявся на адресу, яка вказана у відповіді № 02-24/1307 від 19.06.2025 року наданою Крижопільською селищною радою Тульчинського району Вінницької області. Судова повістка повернуто відправнику (Крижопільський районний суд Вінницької області) із поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 09 вересня 2025 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, судом встановлено, що 11 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 300009888, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит.
Відповідно до анкети-заяви № 300009888 про акцент Публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осібслуговування фізичних осіб в АТ «БАНК ФОРВАРД» між ОСОБА_1 та АТ «БАНК ФОРВАРД» погоджена сума кредиту, строк кредиту, ставка процентів. Крім того, зазначена анкета відображає процес оформлення та розгляду заяви.
Відповідно до розділу 3 відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у сумі 14 119, 79 грн, у період з 11.11.2021 року по 11.11.2024 року на строк 1097 днів зі сплатою відсотків 0,00001% річних, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
Згідно розділу 2 п.п. 2.1.1. відповідачу ОСОБА_2 було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на його ім'я.
Разом з тим був погоджений графік платежів, відповідно до якого ОСОБА_1 мав проплачувати 36 платежів в розмірі 679 гривень, а останій платіж в розмірі 672, 79 грн.
Однак, як вбачається із виписки по особовому рахунку угоди № 300009888 від 11.11.2011 року ОСОБА_1 не погасив повністю тіло кредиту, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 13219,54 грн за тілом кредиту та 2059,28 грн за відсотками, а разом 15278,82 грн.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Так, згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).
Із доказів наданими позивачем судом встановлено, що 11 листопада 2021 року між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений договір № 300009888 про банківське обслуговування та надано кредит на суму 14119,79 грн. строком на 1097 днів. ОСОБА_1 належним чином не виконав своє зобов'язання, не повернув тіло кредиту повністю та вчасно, в результаті чого виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13219,54 грн. Разом з тим договором були передбачені відсотки на прострочену частину основного боргу, які становлять 2059,28 гривень та які підлягають оплаті.
Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» прав первісного кредитора у кредитних зобов'язаннях, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що 25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, згідно цього договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД» включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року. Дані факти підтверджуються: договором № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги; Реєстром Боржників № 1 до Договору факторингу № GL1N426202/1 станом на 25.07.2024 року, де під № 37690 зазначений ОСОБА_1 , ІНП НОМЕР_2 та зазначено номер договору 300009888, сума боргу - 15 278,82 грн.
Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов'язання.
Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року становить 15 278,82 грн.
09.06.2025 року вих. № 23737391 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» направила відповідачу ОСОБА_2 досудову вимогу про самостійну сплату заборгованості за Кредитним договором.
Отже, як вбачається із наведеного між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача та зазначена сума підлягає стягненню із відповідача, оскільки останнім порушено умови Договору: не сплачено тіло кредиту, яке підлягає сплаті, та підлягають стягненню відсотки, які нараховані на строкову частину основного боргу. Відповідачем не доведено протележного.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, як таких які доведені в судовому засіданні, є обґрунтованими та підставними.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 15 278,82 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 червня 2025 року між позивачем ТОВ «Кредит-Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Апологет» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0206. За умовами п. 1.1 договору адвокатське об'єднання надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності та надає інші послуги, необхідні для забезпечення незалежного захисту прав і законних інтересів клієнта. Відповідно до витягу з акту № 768 про надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.06.2025 року сума наданих послуг наданих позивачу ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» становить 7 000, 00 грн. Згідно Детального опису наданих послуг до акту № 768 від 09.06.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02 червня 2025 року зазначені послуги, а саме: послуги, пов'язані із наданням усної консультації клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта на що витрачено 6 год. 30 хв.
Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов'язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Вивчивши матеріали справи та подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків про таке.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: вивчення документів, підготовка позовної заяви. Суд також враховує категорію та складність справи, суть спору й характер спірних правовідносин, загальну тривалість процесу, кількість учасників справи, кількість та обсяг зібраних та доданих до позовної заяви доказів, а також обсяг документів, що підлягав вивченню у справі. Мають значення у даному випадку і критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, яка є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 4000 гривень. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки даний позов задоволено у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при подачі даного позову.
Керуючись ст. ст. 5,12, 13, 81, 141, 77-80, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») - заборгованість за кредитним договором № 300009888 від 11.11.2021 року у розмірі 15 278 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) гривнень 82 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувач АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») - судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус, 28, 4 поверх, IBAN: НОМЕР_3 , банк отримувач- АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (читири тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», 79018, м. Львів, бул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя