ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/7886/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства “Кривбасводоканал» (Україна, 50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дудаєва Джохара, буд. 6А; ідентифікаційний код: 03341316)
до Концерну “Військторгсервіс» (Україна, 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А; ідентифікаційний код: 33689922)
про стягнення 56 735,10 грн
Комунальне підприємство “Кривбасводоканал» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Концерну “Військторгсервіс» (далі - відповідач) про стягнення 56735,10 грн, з яких 44295,91 грн заборгованості, 2888,65 грн пені, 3100,71 грн штрафу, 5315,51 грн інфляційних втрат та 1134,32 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 598 від 18.09.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7886/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
14.07.2025 відповідачем сформовано в системі “Електронний суд» відзив на позовну заяву, який 14.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
18.07.2025 позивачем сформовано в системі “Електронний суд» відповідь на відзив, яку 18.07.2025 зареєстровано в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.09.2007 між Комунальним підприємством “Кривбасводоканал» (далі - Кривбасводоканал) та Концерном “Військторгсервіс», філія "Готель "Братислава" (далі - споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №598 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Кривбасводоканал зобов'язується забезпечити споживача питною водою з якістю, яка відповідає Держстандарту 2874- 82 "Вода питна" та прийняти від нього стічні води (на підставі Правил №2202 від 29.09.2004), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 24455,52м3/рік, а також стічні води в обсязі 24455,52 м3/рік.
Згідно з 1.2 Договору об'єкт користування водопостачанням та водовідведенням - готель за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн Всебратське, буд. 2/65.
Відповідно до п. 1.5 Договору вода подається споживачу при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок споживача, своїми силами, згідно з технічними умовами Кривбасводоканалу. Встановлений засіб обліку води: водолічильник PREMAX, заводський номер № 107359, початкові показники: 085512, місце встановлення: мкрн Всебратське, буд. 2.
Засоби обліку води беруться Кривбасводоканалом на абонентський облік (п. 1.7 Договору).
Всі водолічильники, в обумовлені паспортом строки, підлягають повірці з встановленням пломби з перевірочним тавром Держстандарту (п. 1.9Договору).
Відповідно до п. 1.12 Договору кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (з врахуванням втрат води на технологічні потреби), згідно з показниками приладів обліку.
Згідно з п. 1.13 Договору за кількісний та якісний склад стічних вод субабонентів повну відповідальність несе споживач.
Відповідно до п. 2.1 Договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 28.08.2006 № 555 і можуть бути змінені відповідно до діючого законодавства України. Тариф на момент укладання Договору складає за 1 м3 з ПДВ: вода питна - 2,04грн; стоки - 1,80грн.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Договору він набирає чинності з 18.09.2007 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2010, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення його строку дії однією зі сторін не буде письмово заявлено про припинення договору або необхідність перегляду його умов.
29.04.2024 о 10:45 уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал", а саме провідним інженером-інспектором ІПВ Михайленко А., інженером-інспектором ІПВ Альохіним М., техніком ІПВ Чадовим І., з метою здійснення контролю за якістю стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, з каналізаційного випуску з контрольного колодязя КК-2, згідно акту розподілу балансової належності мереж водовідведення й експлуатаційної відповідальності сторін від 14.08.2007 на об'єкті Готель "Братислава" Концерну "Військторгсервіс" за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн Всебратське, 2/65 у присутності представника споживача Лазаренко Ю. було здійснено відбір проб стічних вод (проба №116 контрольна, 116 арбітражна), про що складено відповідний Акт про відбір проб стічних вод №196.
29.04.2024 об 11:00 вищезазначеними уповноваженими представниками КП "Кривбасводоканал, з метою здійснення контролю за якістю стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, з каналізаційного випуску з контрольного колодязя КК-1, згідно акту розподілу балансової належності мереж водовідведення й експлуатаційної відповідальності сторін від 14.08.2007 на об'єкті Готель "Братислава" Концерну "Військторгсервіс" за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн Всебратське, 2/65 у присутності представника споживача Лазаренко Ю. було здійснено відбір проб стічних вод (проба №117 контрольна, 117 арбітражна), про що складено відповідний Акт про відбір проб стічних вод №197.
Згідно результатів хімічного аналізу контрольної проби №116 стічних вод Готелю "Братислава" Концерну "Військторгсервіс", відібраної 29.04.2024 у каналізаційному колодязі КК-2, за адресою: мкрн Всебратське, 2/65, м. Кривий Ріг, виконаного хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал", про що складено Протокол №355 від 06.05.2024 дослідження якості стічних вод, встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затверджених рішенням виконкому Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79 (далі - Правила №79). В результаті випробувань було виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками: фосфати =4,95 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,9 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0879-13).
Згідно результатів хімічного аналізу контрольної проби №117 стічних вод Готелю "Братислава" Концерну "Військторгсервіс", відібраної 29.04.2024 у каналізаційному колодязі КК-1, за адресою: мкрн Всебратське, 2/65, м. Кривий Ріг, виконаного хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал", про що складено Протокол № 356 від 06.05.2024 дослідження якості стічних вод, встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил №79. В результаті випробувань було виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками:
фосфати =10,6 мг/дм3, при допустимій концентрації 3,9 мг/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0879-13);
ХСК =1259,0 мгО/дм3, при допустимій концентрації 500,0 мгО/дм3 (методика виконання вимірювань МВВ 081/12-0901-14);
БСК5 = 537,0 мгО2/дм3, при допустимій концентрації 302,0 мгО2/дм3 (методика виконання вимірювань КНД 211.1.4.024-95).
Листом №28-22/7063 від 07.05.2024 відповідача було повідомлено про виявлені порушення з одночасним направленням відповідних протоколів дослідження якості стічних вод.
Листом №31-27/11109 від 17.07.2024 відповідача було повідомлено про нарахування додаткової плати за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 44 295,91 грн за період з 31.01.2024 по 29.04.2024 та виставлено рахунок № 264 від 15.07.2024.
Позивачем також направлено вимогу про сплату за скид понаднормативно забруднених стічних вод № 31-27/6310 від 14.03.2025.
З огляду на те, що відповідач не здійснив сплату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 44295,91 грн заборгованості, 2888,65 грн пені, 3100,71 грн штрафу, 5315,51 грн інфляційних втрат та 1134,32 грн 3 % річних.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Пунктом 5 Розділу ІІ Правил визначено, що приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.01.2018 за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.
Правила приймання стічних вод поширюються на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавця (далі - споживачі).
Пунктами 3 - 5 Розділу І Правил приймання стічних вод визначено, що стічна вода - це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.
На підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховуються місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначаються ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.
Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виконавців та споживачів.
Виконавці встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання.
З метою забезпечення в м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог статей 13, 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", пункту 4 розділу I Правил приймання стічних вод, рішенням Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79 затверджено місцеві "Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу" (Правила №79).
Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Згідно з п.п. 4, 5 п. 1 розділу II Правил приймання стічних вод виробники повинні, зокрема, контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий відбір контрольних проб, пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих правил, так і місцевих правил приймання. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих правилах приймання.
Відповідно до п. 2 Правил приймання стічних вод підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки на оплату за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.
Пунктом 6 розділу VI Правил приймання стічних вод встановлено, що з метою контролю якості стічних вод cпоживачів, виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.
Пунктом 1.2 Правил №79 передбачено, що ці правила поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні очисні споруди міста.
Пунктами 3.1.3, 3.1.5 Правил № 79 передбачено, що виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб.
Згідно з п. 4.2 вказаних правил, з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК у стічних водах є достатньою підставою для нарахування додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями.
Як встановлено судом, 29.04.2024 позивачем було здійснено раптовий відбір контрольних та арбітражних проб у присутності представника відповідача, про що складено відповідні Акти про відбір проб стічних вод №196 та №197.
Згідно з п. 4.11 Правил №79 якість контрольної проби визначається контрольним аналізом лабораторії виробника відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" і вимог чинного законодавства України та підтверджується документами встановленого зразка - актом відбору проб стічних вод і протоколом дослідження якості стічних вод.
За наслідками перевірки відібраних проб, позивачем було встановлено факт порушення відповідачем правил скидання стічних вод в частині перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, про що 06.05.2024 складено Протоколи №355 та №356.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що позивач при відборі проб стічних вод та складанні актів допустився порушення нормативних документів, які встановлюють порядок відбору проб та фіксацію, що в подальшому позначилось на результатах висновків про наявність в каналізаційній мережі з будинку готелю відповідача стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Як вбачається зі змісту Актів №196 та №197 від 29.04.2024 та не заперечується відповідачем, представник споживача був присутній при відборі проб стічних вод.
Водночас, у розділі "Зауваження споживача" Актів про відбір проб стічних вод інформація щодо недоліків відбору відсутня.
При цьому суд враховує, що форма Акту про відбір проб стічних вод є уніфікованою і затверджена додатком 4 до Правил №79.
Відповідачем також не доведено наявність обов'язку позивача щодо опломбування контрольних проб.
Відповідно до п. 4.18.1 розділу 4 Правил № 79 опломбовується та в подальшому зберігається у виробника, на випадок незгоди споживача з результатами аналізів лабораторії виробника, арбітражна проба.
Згідно з п. 4.16.1 розділу 4 Правил № 79 арбітражний аналіз не проводиться у випадках: ненадання виробнику офіційного документа лабораторії (протоколу вимірювань), що виконувала паралельний аналіз паралельної проби.
Пунктом 4.10 Правил № 79 передбачено, що за ініціативи споживача та в його посуд виробником відбирається паралельна проба. У такому випадку проби відбираються за одночасною присутністю представників виробника та споживача. При цьому в акті відбору проб стічних вод робиться примітка про паралельний відбір проб для виконання паралельного аналізу.
Відповідачем, у свою чергу, не надано доказів відібрання паралельних проб. Відповідна інформація також відсутня і в Актах №196 та №197 від 29.04.2024.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідач не скористався своїм правом на відібрання паралельних проб, а тому втратив можливість посилатись на недоліки забору та аналізу позивачем контрольних проб стічних вод, в тому числі й шляхом проведення арбітражного аналізу.
Зважаючи на викладене, дійсність Актів №196 та №197 від 29.04.2024 та Протоколів №355 та №356, а також викладених у них висновків, судом презюмується та не спростована відповідачем у встановленому законом порядку.
За визначенням, наведеним у п. 1.4.11 Правил № 79, додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - це підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу із застосуванням коефіцієнту кратності, що враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата належить (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.
Згідно з п. 6.18 Правил № 79 додаткова плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення в разі порушення вимог щодо якості й режиму їх скидання, вноситься споживачем на рахунок виробника в порядку та в строки, передбачені договором.
Відповідно до п. 6.8 Правил № 79 визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:
Рс = Т х Qd + 5T х Qpd +Kk х Т х Qpz, де:
Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3, Т= 12,83 грн/м3 (без ПДВ) з 01.01.2022;
Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;
Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;
Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;
Kк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Відповідно до п. 6.16 Правил № 79, якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, застосовується коефіцієнт кратності.
Згідно з п. 6.17 Правил № 79 додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів.
Отже, позивачем було правомірно розраховано розмір плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями в сумі 44 295,91 грн. Жодних заперечень щодо правомірності розрахунку, а також контррозрахунків відповідачем не надано.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги умови укладеного сторонами Договору а також норми Правил №79, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів внесення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за період з 31.01.2024 по 29.04.2024, на підставі рахунку № 264 від 15.07.2024 на суму 44295,91 грн, відповідачем не надано.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями в розмірі 44295,91 грн визнається судом обґрунтованою.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За порушення строків виконання зобов'язання, передбаченого п. 3.1 Договору, споживач сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за весь строк прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості (п. 5.1 Договору).
Оскільки невиконання зобов'язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих на підставі п. 5.1 Договору за несвоєчасне здійснення розрахунків, визнаються судом обґрунтованими.
Наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання на понад 30 днів, що зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від простроченої суми.
Отже обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача, є штраф в розмірі 3100,71 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено правильність наданих позивачем розрахунків, а відтак позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 44295,91 грн заборгованості, 2888,65 грн пені, 3100,71 грн штрафу, 5315,51 грн інфляційних втрат та 1134,32 грн 3 % річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Концерну “Військторгсервіс» (Україна, 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А; ідентифікаційний код: 33689922) на користь Комунального підприємства “Кривбасводоканал» (Україна, 50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Дудаєва Джохара, буд. 6А; ідентифікаційний код: 03341316) заборгованість у розмірі 44295 (сорок чотири тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн 91 коп., пеню в розмірі 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 65 коп., штраф у розмірі 3100 (три тисячі сто) грн 71 коп., інфляційні втрати в розмірі 5315 (п'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.09.2025.
Суддя О.В. Нечай