ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/11258/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши
заяву Акціонерного товариства «Банк Альянс»
про забезпечення позову
у справі № 910/11258/25
за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос»
2) ОСОБА_1
про стягнення 3 094 974,48 грн
Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос» та ОСОБА_1 про стягнення 3 094 974,48 грн, з яких 2 395 000,00 грн строкової заборгованості по кредиту, 646 868,93 грн простроченої заборгованості по кредиту, 53 105,55 грн строкової заборгованості за процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 як принципалом та відповідачем-2 як поручителем відповідача-1 зобов'язань за договором про надання кредиту № 25-036/ЮК від 02.05.2025, укладеним з метою погашення принципалом заборгованості перед позивачем за банківською гарантією № 6771-24 від 05.12.2024, наданою за договором про надання гарантії № 6771-24 від 05.12.2024.
Одночасно із пред'явленням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів у межах суми 3 094 974,48 грн, які знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матимуть відповідачі необхідну суму грошових коштів. На думку позивача, існує ризик того, що ОСОБА_1 , як кінцевий бенефіціарний власник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос» буде вчиняти дії, направлені на приховування належного йому майна/активів та грошових коштів, позаяк з червня 2025 року позивач вбачає протиправне ухилення відповідачів від виконання взятих на себе грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про надання кредиту № 25-036/ЮК від 02.05.2025 та договором поруки № 25-036/ЮК/П від 02.05.2025. Неодноразові звернення банку з вимогами про сплату заборгованості відповідачі ігнорують та будь-яких повідомлень від відповідачів щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, неможливості виконання своїх зобов'язань до банку не надходило.
Відтак, позивач вважає, що наявні грунтовні, об'єктивні підстави вважати, що відповідачі взагалі можуть не виконати наявні перед банком грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань відповідачами, тому з метою гарантування виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Банк Альянс» про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами частин 1, 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Предметом заявленого позову є вимога позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за договором про надання кредиту № 25-036/ЮК від 02.05.2025, укладеним з метою погашення відповідачем-1 заборгованості перед позивачем за банківською гарантією № 6771-24 від 05.12.2024, наданою за договором про надання гарантії № 6771-24 від 05.12.2024.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі в разі задоволення позову безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідачів необхідна сума грошових коштів.
Поряд із цим, підставою для забезпечення позову є не наявність чи відсутність коштів у відповідача, а наявність підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 910/4050/17.
Під час вирішення питання забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, згідно з якою у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Однак, суд вважає помилковими доводи позивача, який, з урахуванням вищенаведеної правової позиції, вважає, що його звільнено від обов'язку доводити утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Так, учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та обґрунтувати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду,
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що у випадку невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Втім, як встановлено судом, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову позивач посилається лише на наявність у відповідача-1 заборгованості перед позивачем та бездіяльності відповідачів щодо її погашення.
Отже, заява про забезпечення позову мотивована виключно припущеннями позивача щодо можливого ухилення відповідачів від виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Однак самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення в разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та надання обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відтак позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 ГПК України, суд
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Банк Альянс» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 ГПК України.
Суддя Т.П.Капцова