ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/7897/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства “Банк Альянс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича група Артпласт» та ОСОБА_1
про стягнення 422 001,10 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича група «Артпласт» та ОСОБА_1 про стягнення 422 001,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ «Виробнича група Артпласт» зобов'язань за Кредитним договором № ID151321-VKL/81 від 11.08.2023, в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків, виконання зобов'язань за яким забезпечено укладеним між позивачем та ОСОБА_1 Договором поруки № ID151321-VKL/81/П1 від 11.08.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Так, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2025 була направлена судом до електронного кабінету відповідача 1 та отримана відповідачем 1, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України, 30.06.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.
В свою чергу, з метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 2, зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі та співпадає з адресою, визначеною відповідачем-2 в Договорі поруки.
Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу 2 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем 2 не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного демографічного реєстру, як і не забезпечено реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2025.
При цьому, суд також враховує, що відповідач 2 є кінцевим бенефіціарним власником та керівником відповідача 1, який в свою чергу, ухвалу від 30.06.2025 отримав та відповідно повідомлений про розгляд справи та його право на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзиви на позов, а відтак не скористалися наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11 серпня 2023 року між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича група Артпласт» (далі - позичальник, відповідач 1) укладено Договір банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс» (далі - Кредитний договір) шляхом подання відповідачем 1 Заяви №ID151321-VKL/81.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк, в порядку та на умовах Договору та цієї Заяви про приєднання за наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (далі - ВКЛ) в межах ліміту, встановленому цією Заявою про приєднання, загальною сумою ВКЛ або частинами (траншами), а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути ВКЛ і сплатити проценти за користування ВКЛ, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору.
ВКЛ, згідно з п. 1.2 Кредитного договору, надається на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Альянс» (далі - поточний рахунок), з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту відновлювальної кредитної лінії.
У розділі 2 Кредитного договору сторони погодили умови надання кредиту, зокрема: ліміт ВКЛ - 300 000,00 грн., валюта ВКЛ - гривня; розмір разової комісійної винагороди за видачу ВКЛ - 1%; строк траншу та відповідний розмір процентної ставки - для траншів строком до 180 днів 35%; строк траншу визначається у заяві на видачу траншу, яка є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.6 Кредитного договору за користування кредитними коштами/кожним траншем відповідно в разі порушення позичальником строків їх повернення (всіх належних до сплати платежів, в т.ч. комісії, проценти, штрафні санкції) - процентна ставка встановлюється у розмірі, що дорівнює подвійному розміру відсоткової ставки, зазначеної в п. 2.4 даної заяви про приєднання (для кожного траншу відповідно), і нараховується виключно на прострочену суму ВКЛ/Траншу, починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми ВКЛ/Траншу (день погашення простроченої суми ВКЛ/Траншу не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений Кредитним договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання по поверненню ВКЛ/Траншу (в т.ч. після настання Кінцевого терміну повернення заборгованості), який погоджений сторонами в даній заяві про приєднання.
Сторони домовились, що застосування процентної ставки за користування Кредитом, в розмірі, визначеному у п. 2.6 є правом кредитора. Кредитор має право (з власної ініціативи або з урахуванням вимог/обмежень чинного законодавства) відмовитись від застосування до позичальника процентної ставки, передбаченої п. 2.6 та застосувати ставку, що діяла до моменту порушення в розмірі, визначеному в п. 2.4 цього Договору до повного погашення простроченої суми Кредиту (день погашення простроченої суми Кредиту не враховується).
У пункті 2.7 Кредитного договору узгоджено наступний період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця. Період сплати комісії (за наявності): з 01 по 10 число кожного місяця.
Відповідно до п. 2.8 Кредитного договору строк користування ВКЛ встановлюється сторонами на 12 місяців (включно) з дати укладення Договору. Не пізніше цього строку позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за ВКЛ, на кінець операційного дня, в останній день строку кредитування. Сторони погодили, що дія кредитного договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців на тих самих умовах. Порядок та умови застосування автолонгації, в тому числі направлення банком повідомлень, щодо автолонгації/припинення автолонгації Кредитного договору передбачені в Договорі.
Згідно з п. 4.2 Кредитного договору, заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст.642 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://bankalliance.ua/rules та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
11 серпня 2023 року між Акціонерним товариством «Банк Альянс» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки № ID51321-VKL/81/П1 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель поручається перед банком за виконання ТОВ «ВГ Артпласт» зобов'язань за Заявою ID151321-VKL/81 від 11.08.2023 про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником.
Згідно цього Договору, порукою забезпечуються наступні зобов'язання позичальника, що випливають з Кредитного договору, зокрема повернути отримані кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн., в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення Кредиту здійснюється не пізніше 10 .08.2024 (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, урахуванням випадків автопролонгації Кредитного договору), передбачені Кредитним договором, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 180 днів - 35%.
Відповідно до п. 4 Договору поруки за виконання зобов'язань за Кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Пунктом 7 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов'язання, передбаченого Кредитним договором (в т.ч. хоча б одноразового порушення порядку повернення кредиту, хоча б одноразової прострочки сплати процентів, тощо) банк направляє поручителю відповідну вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання (ь) шляхом направлення листа (вимоги) за допомогою програмного комплексу «Клієнт-банк» (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) та/або рекомендованою чи кур'єрською поштою на адресу поручителя, що зазначена в реквізитах цього Договору або шляхом особистого вручення поручителю з відміткою про отримання.
Сума грошових коштів, що буде зазначена у вимозі банку, може бути відмінною (збільшеною або зменшенню) від суми заборгованості позичальника за Кредитним договором, що підлягає задоволенню (виконанню), на момент фактичного погашення такої заборгованості за Кредитним договором поручителю.
У відповідності до п. 8 Договору поруки поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше.
Датою отримання поручителем вимоги банка, направленої рекомендованою чи кур'єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового ште5мпеля відділення зв'язку одержувача на повідомлення про вручення такої поштової кореспонденції.
У разі повернення вимоги (листа) на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше), датою отримання поручителем вимоги банка є дата відправлення такого повідомлення.
Всі вимоги/листи/повідомлення за цим Договором також будуть вважатися направленими/зробленими належним чином у разі. Якщо вони передаються в електронному вигляді засобами системи «Клієнт-банк» (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) з використання електронних підписів (в т.ч. електронних цифрових підписів. Кваліфікованих електронних підписів) у порядку. визначеному законодавством, та договором, укладеним із поручителем, який передбачає обслуговування поручителя банком в тому числі за допомогою відповідного програмного комплексу.
Цей Договір вступає в силу з дати його укладення, за умови його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Порука за цим Договором припиняється після закінчення трьох років з дня настання терміну виконання основного зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором (пункти 13 та 15 Договору поруки).
09 лютого 2024 року відповідач 1 звернувся до позивача із Заявою про видачу траншу № 2, відповідно до якої просив надати кредитні кошти у відповідності з наступними умовами: сума траншу - 300 000,00 грн.; дата видачі траншу - 09.02.2024; строк траншу - 180 днів.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку, натомість позичальник, в порушення взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, не здійснив повернення банку в повному обсязі кредитних коштів та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів прострочену заборгованість по тілу кредиту в розмірі 300 000,00 грн. та прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 122 001,10 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу, відповідач 1 порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за моніторинг.
З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав 09.02.2024 відповідачу 1 кредит на підставі його Заяви в розмірі 300 000,00 грн.
Також, з наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача 1 вбачається, що за відповідачем 1 обліковується прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі 300 000,00 грн. та прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 122 001,10 грн.
Оскільки позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, що не заперечується відповідачами, позивач звернувся до відповідача 1 із Листом-вимогою про усунення порушення вих. № 75.3/2553 від 02.05.2025, який залишений відповідачем 1 без відповіді та задоволення.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем 1 обліковується прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 300 000,00 грн. та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 122 001,10 грн., що не було спростовано відповідачами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача 1 перед позивачем за Кредитним договором складає: 300 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 122 001,10 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Відповідачами не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, 11 серпня 2023 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір поруки № ID51321-VKL/81/П1, за умовами якого поручитель поручається перед банком за виконання ТОВ «ВГ Артпласт» зобов'язань за Заявою ID151321-VKL/81 від 11.08.2023 про приєднання до Договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Банк Альянс», включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов'язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником.
Згідно цього Договору, порукою забезпечуються наступні зобов'язання позичальника, що випливають з Кредитного договору, зокрема повернути отримані кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн., в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, у строки (погашення Кредиту здійснюється не пізніше 10 .08.2024 (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення, урахуванням випадків автопролонгації Кредитного договору), передбачені Кредитним договором, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі: для траншів строком до 180 днів - 35%.
Відповідно до п. 4 Договору поруки за виконання зобов'язань за Кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до поручителя із Листом-вимогою про усунення порушення вих. № 75.3/2554 від 02.05.2025 про погашення заборгованості за Кредитним договором, який залишений поручителем без відповіді та задоволення.
Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича група Артпласт» (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13, оф. 103; ідентифікаційний код: 42448445) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) прострочену заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та заборгованість зі сплати прострочених процентів в розмірі 122 001 (сто двадцять дві тисячі одна) грн. 10 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича група Артпласт» (02125, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13, оф. 103; ідентифікаційний код: 42448445) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 01 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; ідентифікаційний код: 14360506) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 00 коп.
5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 10.09.2025
Суддя О.А. Грєхова