ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/6185/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Державної наукової установи “Центр інноваційних медичних
технологій НАН України»
(04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд. 22;
ідентифікаційний код: 05417590)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛ
ГРУП»
(47501, Тернопільська область, Тернопільський район,
м. Бережани, вул. Крушельницької С., буд. 40;
ідентифікаційний код: 44515282)
про стягнення 294 599, 66 грн.
Державна наукова установа “Центр інноваційних медичних технологій НАН України» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛ ГРУП» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору №18/24 оренди нерухомого майна, що належить комплексу НАН України від 20.06.2024 та Договору №18/24-1В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна НАН України від 20.06.2024 в загальному розмірі 294 599,66 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва №910/6185/25 від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
23.05.2025 від представника позивача до Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою вказані в ухвалі суду від 19.05.2025 недоліки були усунуті.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/6185/25 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення отримано відповідачем 24.06.2025.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/6185/25 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
20.06.2024 між Державною науковою установою «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», код ЄДРПОУ 05417590 (далі - ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» або Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП», код ЄДРПОУ 44515282 (далі - ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» або Орендар) було укладено наступні договори:
1. Договір № 18/24 оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України (відповідно до Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України затвердженого постановою Бюро Президії НАН України від 30 жовтня 2020 р. №214) (далі - Договір оренди). Даний договір було укладено за результатами електронного аукціону №LLE001-UA- 20240522-54277, проведеного 07.06.2024.
За п.4.1. Розділу І Договору оренди, ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» було прийнято у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення першого поверху чотириповерхової будівлі поліклінічного корпусу (літера «А») загальною площею 205,5кв.м., розміщеного за адресою: 03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 13) (далі - орендоване майно).
2. Договір №18/24-1В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого НАН України (у тому числі місць загального користування та прибудинкової території) на надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір відшкодування витрат) (додаток - Договір відшкодування витрат). Даний договір було укладено на підставі того, що «Між Балансоутримувачем [ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ»] і Орендарем [ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП»] укладено договір оренди №18/24 від 20 червня 2024 року(далі - Договір оренди) нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України, розташованого у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, 13 (далі - Будівля), а саме: частина нежитлового приміщення першого поверху чотириповерхової будівлі поліклінічного корпусу(літера «А») загальною площею 205,5 кв.м.(далі - Орендоване майно)… » (преамбула Договору відшкодування витрат).
Відповідно пунктів 1.1. та 1.2. Договору відшкодування витрат, ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» відшкодовує ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» надання комунальних та інших послуг та частину витрат зі сплати земельного податку.
Договору оренди Пунктом 14 Розділу І Договору оренди визначено додаткові умови оренди:
«…2. Проведення орендарем ремонту об'єкта оренди протягом трьох місяців з дати укладення договору оренди [20.06.2024], відповідно до проєктно-кошторисної документації на суму 2,5 млн. грн, за попереднім погодженням з орендодавцем обсягу та переліку ремонтних робіт.
3. Встановлення протягом 2(двох) місяців після проведення ремонтних робіт обладнання для надання медичних послуг: апаратів КТ, МРТ, УЗД та мамографії.
4. Надання орендодавцю до укладання договору оренди гарантійного листа [гарантійний лист датовано 30.04.2024, щодо проведення ремонту об'єкта оренди та встановлення заявленого медичного обладнання в терміни пп. 2 та 3 цих додаткових умов оренди.».
Пунктом 2.1. Розділу ІІ Договору оренди визначено, що «Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акту приймання-передачі Майна». На виконання умов даного пункту, 20.06.2024 сторонами було підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України.
Розмір орендної плати встановлено у розмірі 40 100,00 гривень у відповідності пункту 9.1(1) Розділу І та п.3.1. Розділу ІІ Договору оренди.
Порядок сплати орендної плати визначено пунктами 3.3. та 3.4. Розділу ІІ Договору оренди, відповідно яких орендна плата підлягає сплаті щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
Пунктами 3.7. та 3.8 Розділу ІІ Договору оренди визначено, що несвоєчасно або не повністю сплачена орендна плата стягується з Орендаря, а на суму заборгованості нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендарем сплачується штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.
В свою чергу, п. 3.10 Розділу ІІ Договору оренди визначено, що припинення договору оренди не звільняє Орендаря від сплати заборгованості за орендною платою, в тому числі пені та неустойки.
Відповідно п.12.1. Розділу ІІ Договору оренди «…Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.»
Пунктом 12.1. Розділу ІІ Договору оренди визначено, що «Умови цього договору зберігають силу протягом всього строку дії цього договору, в тому числі у разі, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, крім випадку, передбаченого пунктом 3.7 цього договору, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язання.».
Сторони визначили підстави та умови припинення Договору оренди, зокрема, договір може бути припинений на вимогу ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ», якщо ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП»: - допущено прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців (п.12.7.1. Розділу ІІ Договору оренди); - порушено додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 Умов (п.12.7.5 Розділу ІІ Договору оренди). В разі наявності підстав, визначених п.12.7 Договору оренди, Орендодавець повідомляє Орендаря про дострокове припинення договору в порядку визначеному п.12.8 Договору оренди. При цьому Договір оренди вважається припиненим на п'ятий робочий день після надсилання Орендарю листа про дострокове припинення договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Орендарем акту повернення з оренди орендованого майна (п.12.12. Договору оренди).
Відповідно п.3.1. Розділу ІІ Договору оренди до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, які покладені на ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» у відповідності положень Договору відшкодування витрат.
Пунктом 9.2. Розділу І Договору оренди визначено, що витрати на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, «компенсуються Орендарем в порядку, передбаченому п.6.5. договору».
В свою чергу, відповідно п.6.5. Розділу ІІ Договору оренди, задля врегулювання питань відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю, між ними укладається окремий договір про відшкодування витрат [20.06.2024 укладено Договір відшкодування витрат].
Розділом І Договору відшкодування витрат визначено, що ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» відшкодовує ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ», витрати за договорами на надання комунальних та інших послуг, а також частину витрат зі сплати земельного податку.
Розділом ІІ Договору відшкодування витрат визначено, що відшкодування витрат за договорами на надання комунальних та інших послуг здійснюється починаючи з дати підписання акта приймання-передачі орендованого майна [акт підписано 20.06.2024] (п.2.1. Договору відшкодування витрат).
Відшкодування витрат вноситься ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» у грошовій формі на рахунок ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» не пізніше останнього дня місяця, наступного за місяцем, за який здійснено розрахунок (п.2.3. Договору відшкодування витрат).
Відшкодування підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності Орендаря (п.2.6. Договору відшкодування витрат), а в разі припинення Договору оренди, сплаті підлягає відшкодування до дня повернення Орендованого майна за актом приймання-передачі включно (п.2.8. Договору відшкодування витрат).
Даним договором на ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» покладено зобов'язання відшкодування витрат за договорами на надання комунальних та інших послуг (п.3.2.1. Договору відшкодування витрат), а у разі несвоєчасного здійснення платежів, сплату пені (п.3.2.5. Договору відшкодування витрат).
Пункт 5.3. Договору відшкодування витрат покладає на Орендаря обов'язок, в разі несвоєчасного внесення відшкодування, сплату пені у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми відшкодування за кожен день прострочення.
Сторонами також було погоджено, що чинність Договору відшкодування витрат припиняється, зокрема, у випадку підписання Акта приймання-передачі про повернення Орендованого майна (підпункт 2 пункту 7.6. Договору відшкодування витрат).
Моментом отримання стороною Договору відшкодування витрат інформації, пов'язаної з виконанням умов договору, є, зокрема, день отримання реєстрованого поштового відправлення, зазначений в повідомленні про вручення або день повернення реєстрованого поштового відправлення у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення (п.6.2. договору).
08.10.2024 ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» було направлено на адресу ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» вимогу забезпечення погашення боргових зобов'язань та страхування об'єкту оренди. Зазначена вимога була направлена Орендарю, але відповідь ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» не отримало, поштове відправлення, адресоване через Укрпошту, було повернуто відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
12.11.2024 ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» було направлено на адресу ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» повідомлення про дострокове припинення договору оренди нерухомого майна від 20.06.2024 за №18/24. Зазначене повідомлення було направлено на електронну пошту ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» так і на його поштові адреси. Відповідь ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» не отримало, поштові відправлення, адресовані через Укрпошту, були повернуті відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
21.11.2024 ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ», у відповідності вимог Розділу 4 Договору оренди, було складено акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України, яким було: - встановлено дату припинення Договору оренди - 19.11.2024; - підставу припинення Договору оренди - дострокове розірвання в односторонньому порядку; - характеристику про стан нерухомого майна інформацію про його стан на дату передачі; - інформацію про стан розрахунків за Договором оренди; - інформація про стан розрахунків за Договором про відшкодування витрат.
Зазначений акт було направлено 29.11.2024 ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» на адресу ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» разом з повідомлення про необхідність підписання акту повернення з оренди нерухомого майна, що належить до майнового комплексу НАН України та попередження про намір вирішення спірних питань в судовому порядку. Відправка була здійснена, як на електронну пошту ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» так і на його поштові адреси. Відповідно інформації з рекомендованого повідомлення про вручення, 03.12.2024 надіслані на адресу ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» документи були отримані адресатом.
11.12.2024 на адресу ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» надійшов примірник підписаного з боку ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» акту від 21.11.2024 без будь-яких застережень та повідомлень.
Звертаючись до суду із позовом, Позивач вказує, що ТОВ «ДІАГНОЗІС МЕДІКАЛІС ГРУП» визнавши правомірність ініційованого ДНУ «ЦІМТ НАН УКРАЇНИ» припинення Договору оренди в односторонньому порядку, не спростувавши підстави такого розірвання, не оспоривши суми заборгованості, які були нараховані в період договірних відносин та які були зафіксовані в Акті від 21.11.2024 - не здійснило оплати нарахованих сум заборгованості, станом на 29.04.2025 на загальну суму 294 599,66 грн., яка складається з: 1. Заборгованості за Договором оренди - 232 232,66 грн., яка складається з: - частини орендної плати, яка підлягає сплаті - 192 480,00 грн.; пені на суму заборгованості - 30 128,66 грн.; - штрафу за наявність заборгованості - 9624,00 грн. 2. Заборгованості за Договором відшкодування витрат - 62367,01 грн., яка складається з: - відшкодування земельного податку - 8645,04 грн. та нарахованої пені - 1313,89 грн.; - відшкодування експлуатаційних витрат - 22 365,26 грн. та нарахованої пені - 3116,37 грн.; - відшкодування комунальних витрат - 24 069,61 грн. та нарахованої пені - 2856,84 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Умовами пунктів 3.2 - 3.4 Договору оренди №18/24 визначено, що Орендна плата, яка визначена за результатами аукціону, за січень- грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудеиь третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року. Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендодавець надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати платежу. Протягом п'яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Орендодавець передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Умовами пунктів 2.2 - 2.3 Договору №18/24-1В відшкодування витрат визначено, Балансоутримувач здійснює розрахунок відшкодування не пізніше п'ятнадцятого дня місяця, наступного за місяцем, у якому Балансоутримувачем понесені витрати за Договорами на надання комунальних та інших послуг. Такий розрахунок Балансоутримувач вручає під розпис Орендарю та/або надсилає на його електронну адресу, зазначену у цьому Договорі. Відшкодування вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Балансоутримувача не пізніше останнього дня місяця, наступного за місяцем, за який здійснено розрахунок. Розрахунок вважається отриманим Орендарем в день направлення його на електронну адресу, зазначену у цьому Договорі, або в день його вручення під розпис.
Водночас, судом встановлено, що до матеріалів справи позивачем не додано жодного належного та допустимого доказу на виконання умов пунктів 3.2 - 3.4 Договору оренди №18/24 та пунктів 2.2 - 2.3 Договору №18/24-1В. Зокрема матеріали справи не місять ні рахунків на оплату, ні актів виконаних робіт по вказаним Договорам. Суд оцінює критично доводи Позивача, стосовно того, що заявлені суми заборгованості визначені підписаним лише зі сторони Позивача Актом повернення орендованого майна, оскільки суми заявлені до стягнення у позовній заяві та суми визначені у Акті не співпадають, а будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження розміру позовних вимог до суду не представлено, що позбавляє суд можливості пересвідчитися у правильності заявлених сум.
Таким чином, враховуючи надані суду докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 192 480,00 грн. та за договором відшкодування витрат: відшкодування земельного податку у розмірі 8 645,04 грн. відшкодування експлуатаційних витрат - 22 365,26 грн. відшкодування комунальних витрат - 24 069,61 грн. не є обґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами, з огляду на що задоволенню не підлягають.
Вимоги про стягнення суми пені та штрафу також не підлягають задоволенню, у зв'язку із відмовою у задоволенні вимоги про стягнення суми основного боргу.
З огляду на викладене, системно проаналізувавши норми законодавства та встановивши, що позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову.
Отже, вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі “Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Проте, всупереч наведеного вище, позивач не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної наукової установи “Центр інноваційних медичних технологій НАН України» є такими, що задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов