ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/8307/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ТЕКСТ»
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 1 068 787,40 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ТЕКСТ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №1222/24/16-24 від 15.08.2024 року у сумі 1 068 787 грн. 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором поставки №1222/24/16-24 від 15.08.2024 відповідач у визначені договором строки не здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8307/25. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем 25.07.2024 в підсистемі «Електронний суд» сформовано відзив на позов, в якому не заперечено факту поставленого товару, а також обов'язку покупця з погашення заборгованості. Зазначивши, що основним завданням ПрАТ «АК «Київводоканал» як оператора критичної інфраструктури в умовах воєнного стану є вжиття заходів, які потребують значних фінансових втрат, спрямованих на стабільне функціонування об'єктів критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність міста Києва та деяких населених пунктів Київської області. Вважаючи наведені обставини підтверджують факт настання обставин непереборної сили, що унеможливлює застосування до Відповідача будь-яких заходів впливу.
Окрім того, у поданому відзиві відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін та розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців шляхом здійснення оплат рівними частинами.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
За статтею 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин, характер доказів у справі та предмет доказування у справі, що свідчить про її незначну складність, суд дійшов висновку, що для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність у розгляді справи з викликом сторін.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
15.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ТЕКСТ» (далі - Позивач, Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - відповідач, Покупець) укладено договір поставки №1222/24/16-24 відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю костюми із постійними захисними властивостями від термічних ризиків електричної дуги (далі - Товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору, згідно заявок Покупця в письмовому або електронному вигляді (далі - Заявка), а Покупець зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах Договору.
Згідно п.1.2 договору товар передається Покупцю партіями. Партією Товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана в Специфікації, складеної на підставі Заявки Покупця.
Загальна сума Договору відповідно до п.2.1 складає - 1 068 878 грн. 40 коп., в тому числі сума без ПДВ - 890 732 грн. 00 коп., ПДВ - 178 146 грн. 40 коп.
Номенклатура та ціна Товару визначаються в Специфікації, яка є додатком до цього Договору, підписується уповноваженими представниками обох Сторін (п.2.2).
Договір згідно п.12.1 набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по « 31» грудня 2024 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними. Дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.
В матеріалах справи міститься заявка відповідача на поставку товару за Договором від 15.08.2024 № 1222/24/16-24 про поставку Костюмів із термостійких матеріалів із постійними захисними властивостями в кількості 66 шт., Костюмів із термостійких матеріалів із постійними захисними властивостями для захисту від знижених температур в кількості 16 шт. та рахунок на оплату №196 від 24.11.2024 на загальну суму 1 068 878,40 грн.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки №1222/24/16-24 від 15.08.2024 Продавець передав, а Покупець прийняв товар (Костюм із термостійких матеріалів із постійними захисними властивостями в кількості 66 шт., Костюм із термостійких матеріалів із постійними захисними властивостями для захисту від знижених температур в кількості 16 шт.) на загальну суму 1 068 878,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № 46 від 25 лютого 2025 р.
За умовою п. 5.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації. Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідач, грошові кошти у визначений Договором строк за отриманий товар не сплатив, у зв'язку з чим за твердженням позовної заяви виникла заборгованість в розмірі 1068787,40 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 та Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У силу ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач, у письмовому відзиві стверджував, що основним завданням ПрАТ «АК «Київводоканал» як оператора критичної інфраструктури в умовах воєнного стану є вжиття заходів, які потребують значних фінансових втрат, спрямованих на стабільне функціонування об'єктів критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність міста Києва та деяких населених пунктів Київської області. Зазначивши, що наведені обставини підтверджують факт настання обставин непереборної сили.
Укладаючи Договір, відповідач міг та повинен був враховувати дані обставини та оцінювати свої ризики, в той час як жодні (форс-мажорні) обставини для відповідача не настали (вони існували до, під час та після укладення Договору та поставки товару).
При цьому, судом враховано, що відповідач не скористався своїм правом на доведення наявності будь-яких обставин, які б перешкоджали йому оплатити придбаний товар.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача в порядку п. 8.3 Договору про виникнення у нього форс-мажорних обставин.
В той же час лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Разом із тим, неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства, чого відповідачем у встановленому законом порядку доведено не було.
Щодо посилань відповідача на своє скрутне фінансове становище, то частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази вжиття відповідачем будь-яких заходів для нівелювання допущеного ним порушення.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №1222/24/16-24 від 15.08.2024 року у сумі 1 068 787 грн. 40 коп.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Стосовно заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочка або розстрочка виконання судового рішення можлива лише у випадках, коли існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Розстрочка/відстрочка виконання судового рішення є винятковим засобом, який застосовується судом за наявності обґрунтованих доказів того, що негайне виконання рішення призведе до суттєвого погіршення фінансового стану заявника або до інших критичних наслідків.
Відповідач, обґрунтовуючи своє клопотання зазначив, що послуги, які надає Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" як об'єкт критичної інфраструктури, основному споживачу послуг - населенню, здійснюється за економічно необгрунтованими тарифами, встановленими ще постановою НКРЕКП від 22.12.2021, розміри якого в рази нижчі витрат на виробництво послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, та які критично зросли протягом 2022-2025 років.
У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі «Півень проти України» дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. За висновками суду, представлені відповідачем докази скрутного фінансового становища, не можна вважати винятковими обставинами для розстрочення виконання судового рішення, так як такі докази є тільки одним з елементів, який свідчить про незадовільний фінансовий стан підприємства.
Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Суд зауважує, що скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними підставами для розстрочення виконання рішення суду.
У цьому контексті, відсутність коштів чи визначена відповідачем пріоритетність їх витрачання не можуть звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати продукції, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язань.
Викладені в клопотанні доводи не є безумовною підставою для надання розстрочення судового рішення.
З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, суд не вбачає правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у справі №910/8307/25.
Відтак, клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Щодо розподілу судового збору:
Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі було сплачено судовий збір у розмірі 13 628,80 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 476 від 02.07.2025.
Відтак за результатами розгляду спору витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача у розмірі 12 825,44 грн. (1 068 787,40 грн. х 0,015 х 0,8 = 12 825,44 грн.)
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, надміру сплачений судовий збір у розмірі 803,36 грн (13 628,80 грн - 12 825,44 грн) може бути повернутий позивачу судом за його клопотанням.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ-ТЕКСТ» (77304, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 58, код ЄДРПОУ 45015085) 1 068 787 грн. 40 коп. (один мільйон шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 40 коп.) - заборгованості та 12 825 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 44 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочення виконання рішення - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2025
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА