ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залучення третіх осіб та призначення судового засідання
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/3187/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Флагеларія» вул. Ушинського, 40, м. Київ, 03151
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ “ВАРТА» просп. Берестейський, 11 Б прим.7, м. Київ, 01135
про стягнення 300 000,00 грн.
Представники сторін: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Флагеларія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ “ВАРТА» про стягнення 300 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт безпідставного перерахування позивачем на рахунок відповідача за відсутності жодних правових підстав грошових коштів в сумі 300 000,00 грн., внаслідок чого вказана сума підлягає поверненню позивачеві згідно статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набута.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3187/25, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд наголошує, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційність та диспозитивність.
Разом з тим, принцип змагальності сторін у господарському процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
В свою чергу, для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Так, у рішенні в справі “Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року наголошено, що “у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» (1, с. 13-14).
За визначенням ч.ч.1, 2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Суд зазначає, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).
Наразі, як встановлено судом за матеріалами справи, платіжна інструкція № 5 від 02.09.2024 року, якою на рахунок відповідача були перераховані спірні кошти в розмірі 300 000,00 грн., від імені ТОВ "Флагеларія" підписана ОСОБА_1 , якою в особі представника Рогівського Віталія Андрійовича (на підставі довіреності, посвідченої 20.05.2024 року приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцовою Н.М. за реєстровим № 2359) відчужено належну їй частку в статутному капіталі ТОВ "Флагеларія" (код ЄДРПОУ 42544966) в розмірі 50% на користь ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі б/н від 22.05.2024 року.
Окрім цього судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, як на дату вказаного грошового переказу, так і на даний час керівником - директором ТОВ "Флагеларія" та єдиною особою, уповноваженою на вчинення дій від імені вказаної юридичної особи значиться ОСОБА_2 , в той час як в позовній заяві позивач зазначає про здійснення управління товариством та контроль рахунків в спірний період комерційним директором ОСОБА_3 , з наданням доступу до електронних ключів та, відповідно, рахунків товариства бухгалтеру ОСОБА_4 .
При цьому матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин перебування гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 на посадах комерційного директора та бухгалтера ТОВ "Флагеларія", а також доказів вчинення вказаними особами дій з переказу грошових коштів від імені відповідача.
Враховуючи вищевикладене, предмет даного спору та зміст позовних вимог, а також необхідність обстоювання власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду, оскільки, як встановлено судом за матеріалами справи, суд вважає за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача гр-н ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки рішення у даній справі може вплинути на їх права та/або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Згідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням предмету позову та наявних у справі наданих позивачем доказів, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, а також надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а також приймаючи до уваги залучення до участі у справі третіх осіб, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи № 910/3187/25 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи в межах розумного строку та з урахуванням графіку судових засідань.
Керуючись ст.ст. 50, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Призначити судове засідання (розгляд справи по суті) на 15.10.25 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 3 .
2. Залучити за ініціативою суду до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:
- гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- гр. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Зобов'язати позивача протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали направити на адресу третіх осіб копію позовної заяви з додатками, надавши суду відповідні письмові докази.
4. Встановити третім особам строк для подання пояснень щодо суті спору - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Третім особам надати докази надсилання учасникам справи копій пояснень.
5. Повідомити про засідання з розгляду справи по суті учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
6. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов'язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.
7. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 09.10.2025 року (включно), з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, а також про наявне право учасника справи на подання разом з письмовою заявою/клопотанням проекту ухвали, постановити яку він просить суд.
8. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
9. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно (не менш як за добу) поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з'явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.