10.09.2025 Справа № 908/2812/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», м. Київ про забезпечення позову справі № 908/2812/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 302), представник позивача адвокат Скоблик Христіан Володимирович, ( АДРЕСА_1 )
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ», (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-Б, кв. 61)
про стягнення 1 247 548,06 грн.
Без виклику учасників справи
04.09.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 04.09.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 04.09.2025, (вх. № 3073/08-07/25 від 08.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ», м. Запоріжжя про стягнення 1 247 548,06 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕНП-11/21-КС від 18.10.2021, в тому числі 714 480,27 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію за період лютий - серпень 2022 року, 164 996,08 грн. пені, 298 188,48 грн. інфляційних втрат та 69 883,23 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 справу № 908/2812/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2812/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/143/25, підготовче засідання призначено на 06.10.2025.
Одночасно з позовною заявою 04.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», м. Київ вих. № 09-2025/6 від 04.09.2025 (вх. № 18005/08-08/25 від 08.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову, якою заявник на підставі ст., ст. 136-140 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ» та знаходяться на всіх відкритих банківських рахунках у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 247 548,06 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2812/25 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що між ТОВ «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС» (позивачем, заявником) та ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» (відповідачем) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № ЕНП-11/21-КС від 18.10.2021, за якими ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» має заборгованість перд позивачем в загальному розмірі 1 247 548,06 грн., в тому числі 714 480,27 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію за період лютий - серпень 2022 року, 164 996,08 грн. пені, 298 188,48 грн. інфляційних втрат та 69 883,23 грн. 3 % річних. З огляду на ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» господарських зобов'язань, ТОВ «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС» було вимушене звернутися до Господарського суду Запорізької області із позовом, у якому ініційоване питання стягнення із ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» заборгованості по договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕНП-11/21-КС від 18.10.2021. За вказаних обставин, існує великий ризик вжиття відповідачем заходів спрямованих на перешкоджання вчиненню виконавчих дій у майбутньому, в тому числі унеможливлення списання грошових коштів. При цьому позивач зауважує, що відповідачем не вживалися дії щодо добровільної сплати грошових коштів по укладеному між сторонами договору у визначений сторонами строк; поведінка відповідача вказує на навмисне ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань; наявність великого обсягу кредиторських зобов'язань. ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі призведе до неможливості виконання рішення суду у вказаній справі та недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів позивача. У випадку невжиття обраних заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача та його інтересам до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. На підставі викладеного, заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ», що містяться на відкритих банківських рахунках у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 247 548,06 грн. Заявником у заяві також зазначено, що на його думку підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні, оскільки види забезпечення позову запропоновані позивачем не перешкоджають господарській діяльності відповідача, а отже не зможуть завдати збитків останньому.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову та дослідивши матеріали справи № 908/2812/25, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правила застосування заходів забезпечення позову регламентовані положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. ст. 136 - 144 цього Кодексу.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі «Каіч та інші проти Хорватії»).
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд зазначив, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Суд констатує, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачу або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У даному випадку, у цій справі між сторонами існує спір щодо існування у відповідача обов'язку сплатити позивачу 1 247 548,06 грн. заборгованості, в тому числі 714 480,27 грн. основного боргу за поставлену електричну енергію за період лютий - серпень 2022 року, 164 996,08 грн. пені, 298 188,48 грн. інфляційних втрат та 69 883,23 грн. 3 % річних, за про постачання електричної енергії споживачу № ЕНП-11/21-КС від 18.10.2021.
Суд зауважує, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися належним йому майном, є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у цій справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості, вжиття забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог (1 247 548,06 грн.), спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі.
Суд зазначає, що за умови неможливості встановити достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках у всіх банківських установах, для задоволення вимог про стягнення коштів у розмірі 1 247 548,06 грн., то доцільно накласти арешт на грошові кошти відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів.
Доцільність забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача забезпечить виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а необхідність полягає в можливості відповідача в будь-який момент розпорядитись коштами або відчужити майно. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, відповідач матиме безумовну можливість виконати рішення, за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Таким чином заява позивача про забезпечення позову у справі № 908/2812/25 відповідає ст., ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог та направлена, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС» про забезпечення позову у справі № 908/2812/25, а саме про: вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог (1 247 548,06 грн.), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ».
Суд зауважує, що будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Відповідно до положень ч. 6, ч. 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд, враховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб щодо яких вживаються заходи або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення, зокрема, за відсутності відповідного клопотання осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1).
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч.2). Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4).
Керуючись ст., ст. 86, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», м. Київ вих. № 09-2025/6 від 04.09.2025 (вх. № 18005/08-08/25 від 08.09.2025) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ», (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-Б, кв. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 31686219), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ», у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 247 548 (один мільйон двісті сорок сім тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 06 коп.
Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРЕДА КОМПАНІ», (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-Б, кв. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 31686219).
Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО ПАРТНЕРС», (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 302; ідентифікаційний код юридичної особи 42795553).
3. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 10.09.2025, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до 10.09.2028.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.09.2025.
Суддя Н.Г. Зінченко
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.