61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
04.09.2025 Справа № 905/738/23
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
за участю секретаря судового засідання Сазонова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок №44; код ЄДРПОУ 42795490)
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок №1; код ЄДРПОУ 03361075)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок №19, код ЄДРПОУ 39369133)
про стягнення 2 314 893 581,30 гривень
за участю представників:
від заявника (боржника): Шипенко М.С.
від стягувача: Ракітін П.С.
від третьої особи: не з'явився
від приватного виконавця: Косяк Н.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 2 314 893 581,30 гривень, з яких: 1 556 734 413,64 гривень - основна заборгованість, 144 263 399,86 гривень - пеня, 83 523 294,25 гривень - три відсотки річних, 530 372 473,55 гривень - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» 1 556 734 413,64 гривень заборгованості, 68 369 590,31 гривень пені, 81 970 296,73 гривень 3% річних, 525 526 189,57 гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 933 749,75 гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Постановами Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.11.2020 рішення Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/738/23 залишено без змін.
Від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» 15.08.2025 отримано скаргу на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О., згідно якої скаржник просить:
- Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо неповернення Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнутих з банківських рахунків в межах відкритого 14.11.2024 р. виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі № 905/738/23 грошових коштів за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 у сумі 16 918 357,37 гривень.
- Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті з банківських рахунків за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошові кошти у сумі 16 918 357,37 гривень шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у вказаній сумі на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».
Ухвалою суду від 18.08.2025 скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання на 02.09.2025.
Від стягувача боржника та приватного виконавця надійшли заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, які були задоволені відповідними ухвалами суду.
Від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» надійшли докази списання коштів з рахунків товариства та його структурних підрозділів.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 29.08.2025 подано пояснення по суті скарги, в яких стягувач просив залишити скаргу без розгляду.
Від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. 01.09.2025 також надійшли пояснення по суті скарги з вимогами залишити скаргу без розгляду.
02.09.2025 судом отримано клопотання представника виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. про відкладення судового засідання.
Представник боржника в своєму клопотання просив провести судове засідання без його участі, не заперечував проти відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкладено судове засідання на 04.09.2025.
У судовому засіданні 04.09.2025 представники учасників справи підтримали позиції викладені у письмових заявах.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про закриття провадження з розгляду скарги з огляду на наступне.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (надалі - приватний виконавець) перебуває виконавче провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №05/738/23, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (надалі - боржник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (надалі - стягувач) 1 556 734 413,64 гривень заборгованості, 68 369 590,31 гривень пені, 81 970 296,73 гривень 3% річних, 525 526 189,57 гривень інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 933 749,75 гривень.
Виконавче провадження №76565568 відкрито постановою приватного виконавця від 14.11.2024 згідно пункту 2 якої постановлено рішення Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/738/23 виконувати в частині стягнення з боржника заборгованості в сумі 509 067 629, 36 гривень.
Постановою приватного виконавця від 24.12.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій постановлено зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №76565568 з примусового виконання наказу №905/738/23, виданого 09.10.2024 Господарським судом Донецької області, що відкрито 14.11.2024 в частині стягнення з боржника на користь кредитора 509 067 629,36 гривень заборгованості, що виникла після 28.02.2022, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
В АСВП у подальшому приватним виконавцем було направлено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яка датована 21.01.2025 аналогічного змісту.
Підставою для зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76565568 приватним виконавцем визначено надходження від Господарського суду Донецької області до приватного виконавця ухвали суду від 19.12.2024 у справі №905/738/23 (повний текст складено 23.12.2024), якою, зокрема, визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76565568 «...» до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76565568 «...» до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Як вказує скаржник, та підтверджується відповідними доказами, у проміжок часу з 14.11.2024 (постанова про відкриття виконавчого провадження) та до 24.12.2024 (постанова про зупинення вчинення виконавчих дій) приватним виконавцем було фактично стягнуто з банківських рахунків боржника та його відокремлених структурних підрозділів (далі - рахунків боржника) грошові кошти у загальній сумі 16 918 357, 37 гривень.
Листом №5 від 16.01.2025 приватний виконавець у відповідь на клопотання боржника про надання інформації щодо розподілу грошових коштів в сумі 16 918 357,37 гривень, стягнутих з боржника № 05.1/1-19 від 06.01.2025, повідомив, зокрема, те, що станом на 31.12.2024 виконавцем, у порядку ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», здійснено розподіл стягнутої суми наступним чином: витрати виконавчого провадження - 1 482,00 гривень; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 гривень; перераховано стягувачу - 15 378 977,61 гривень.
Як зазначає скаржник, у зв'язку із тим, що грошові кошти на загальну суму 16 918 357, 37 гривень стягнуті приватним виконавцем у виконавчому провадженні №76565568 у період часу з 14.11.2024 по 24.12.2025 протиправно, а тому підлягають поверненню приватним виконавцем боржнику, приватному виконавцю була подана заява про повернення боржнику неправомірно стягнутих коштів у виконавчому провадженні №76565568 згідно якої боржник вимагав повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті грошові кошти у сумі 16 918 357, 37 гривень в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у вказаній сумі за вказаними у заяві реквізитами.
У відповідь на таку заяву, приватний виконавець надіслав лист №4047 від 08.08.2025, у якому зазначив, що:
1) грошові кошти у сумі 16 918 357,37 гривень не знаходяться у приватного виконавця;
2) ГПК України, зокрема приписами ст. 333 не передбачено повернення коштів стягувачем та/або приватним виконавцем під час виконання рішення (ухвали) за наслідками розгляду скарги на дії/бездіяльність виконавця;
3) постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанова про стягнення витрат виконавчого провадження, винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні №76565568 від 14.11.2024 не оскаржені, не визнані судом не правомірними та являється чинними станом на 07.08.2025.
На підставі викладеного, оскільки приватним виконавцем неправомірно стягнуті кошти у виконавчому провадженні №76565568 не повернені, що свідчить про допущення протиправної бездіяльності приватного виконавця, боржник звернувся до суду із цією скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О., згідно якої скаржник просить:
- Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо неповернення Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнутих з банківських рахунків в межах відкритого 14.11.2024 р. виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі № 905/738/23 грошових коштів за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 у сумі 16 918 357,37 гривень.
- Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті з банківських рахунків за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошові кошти у сумі 16 918 357,37 гривень шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у вказаній сумі на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».
Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно поданої скарги, заявник не просить визнати противними дії приватного виконавця щодо списання коштів з рахунків боржника, а лише просить визнати противною бездіяльність щодо неповернення цих коштів на його вимогу.
Щодо зобов'язання приватного виконавця повернути стягнуті кошти.
Водночас, відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. При цьому висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права незалежно від юрисдикції.
Відповідно до частини 2 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 465/6045/20 (провадження № 61-421св22), зазначено, що «цивільним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) зазначено, що «відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Попередніми судовими інстанціями в порядку статті 35 ГПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) установлено, що ухвалою від 19 червня 2012 року в справі № 1/19 Господарський суд Луганської області визнав недійсною в частині стягнення з позивача 2467967,79 грн постанову Відділу примусового виконання від 26 березня 2012 року. Зазначене свідчить про безпідставне стягнення Відділом примусового виконання виконавчого збору в сумі 2467967,79 грн, у зв'язку з чим підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову, втім зазначає, що стягнення спірної має відбуватися на підставі норми статті 1212 ЦК України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11(провадження № 14-31цс21) зазначено, що «якщо ж спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, і виконавець звернувся до суду цивільної юрисдикції (як у цій справі), то підстави для закриття провадження за пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України відсутні. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду про те, що поняття «спір про право», наявність якого є підставою для залишення заяви без розгляду, а не закриття провадження у справі, передбачено в окремому провадженні. Натомість розділ VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли виконавець звертається до суду в порядку цього розділу за наявності матеріального спору, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Отже, у ЦПК України наявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини шостої статті 294 ЦПК України, відповідно до якої якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Тому якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах. Такий висновок узгоджується з висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження № 14-194цс18) про залишення позову без розгляду. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду також звернула увагу, що процесуальні кодекси не містять норми про процесуальну аналогію. Велика Палата Верховного Суду нагадує, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні […] Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії».
Аналогічний висновок викладено постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі №191/1052/18.
У межах даної скарги боржник просить повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті кошти у сумі 16 918 357,37 гривень.
Водночас, приватний виконавець заперечує перебування на депозитному рахунку зазначених коштів та зазначає, що ним було здійснено розподіл стягнутої суми наступним чином: витрати виконавчого провадження - 1 482,00 гривень; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 гривень; перераховано стягувачу - 15 378 977,61 гривень. Тому в цій справі наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, в якій вирішується спір між боржником і стягувачем, тобто не в порядку розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п.1 ч.1ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14листопада 2018року №820/4243/17 від 06 червня 2018 року №127/9870/16-ц.
Так заявляючи вимоги про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» безпідставно стягнуті грошові кошти в розмірі 16 918 357,37 гривень, з яких витрати виконавчого провадження - 1 482,00 гривень; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 гривень, заявник фактично просить суд в порядку господарського судочинства вирішити й публічно-правовий спір.
Зі змісту скарги слідує і структура його скарги побудована таким чином, що, заявник бажає щоб всі його вимоги розглядалися в межах одного провадження адже при стягненні коштів у призначенні платежу вказувалось про стягнення за ВП №76565568 з виконання виконавчого документа, наказу №905/738/23, виданого 09.10.2024 Господарським судом Донецької області, а вже розподіл списаних коштів проводився виконавцем самостійно.
Суд звертає увагу скаржника, що згідно ст.21 ГПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час одночасного виконання виконавчих документів, виданих за правилами різних законодавчих актів (в нашому випадку ГПК України - наказу суду та Закону України «Про виконавче провадження» - постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій), у такому випадку застосовується частина перша статті 287 КАС України і вказані скарги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства в порядку позовного провадження.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наявність спору про право, пряму заборону на об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, вимоги скаржника саме в такому вигляді підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку позовного провадження, що зумовлює закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 233, 234-235, 331, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця - закрити.
У судовому засіданні 04.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2025.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя С.М. Фурсова