61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
10.09.2025 Справа №905/660/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Левкович Ю.Р., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт.Козин, Обухівський район, Київська область
до відповідача: Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1", м.Вугледар, Донецька область
про стягнення 4831220,43грн
Представники:
від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Ключинський К.Л.
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
До Господарського суду Донецької області через підсистему ЄСІТС “Електронний суд» надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") до відповідача Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (далі - ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1") про стягнення 4831220,43грн, з яких: попередня оплата в сумі 2275628,22грн, штраф в сумі 227562,82грн, 3% річних в сумі 252760,42грн, інфляційні втрати в сумі 1371364,51грн, сума відшкодування вартості доставки вугілля 409014,24грн, пеня в сумі 20,39грн, інфляційні втрати в сумі 249486,06грн, 3% річних в сумі 45383,77грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 (з додатковими угодами до нього №1 від 05.08.2021, №2 від 09.09.2021, №3 від 10.09.2021, №4 від 22.12.2021).
Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2025.
У підготовчому засіданні 29.07.2025 оголошено перерву до 14.08.2025.
Ухвалою від 14.08.2025 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні 10.09.2025.
Відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений засобами електронного зв'язку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.09.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
встановив:
18.05.2021 між ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (постачальник, відповідач у справі) та ПАТ "Центренерго" (покупець, позивач у справі) укладений договір поставки вугілля №111/12 (далі - договір) з додатковими угодами до нього №1 від 05.08.2021, №2 від 09.09.2021, №3 від 10.09.2021 та №4 від 22.12.2021.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язався поставити (передати) у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
Згідно з пунктом 1.2. договору необхідні для виконання договору відомості вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору (далі - специфікації).
Відповідно до умов пункту 2.1. договору поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з «Інкотермс 2010». Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі, з урахуванням передбачених договором особливостей.
Пунктом 2.2. договору визначено, що погоджений сторонами в відповідній специфікації обсяг вугілля постачається окремими партіями. Партією вугілля вважається вироблений і відвантажений на адресу вантажоотримувача за певний проміжок часу обсяг вугілля, середня якість якого характеризується однією об'єднаною пробою, за результатами лабораторних випробувань якої оформлене посвідчення якості вугілля в партії та враховані особливості пункту 3.5. договору.
Доставка вугілля до залізничної станції призначення по території України здійснює АТ «Укрзалізниця» (далі - перевізник) або приватний оператор залізничного рухомого складу (далі - експедитор) в відкритих, технічно справних, очищених від залишків попередніх вантажів, залізничних вантажних напіввагонах (далі - вагони) (пункт 2.3. договору).
Згідно з пунктом 2.4. договору вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується.
Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору (пункт 2.5. договору).
Приймання вугілля за договором здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника в місці надходження - на території і на обладнані вантажоотримувача (пункт 3.1. договору).
Кількість (маса) поставленого по договору вугілля може відхилятись (бути більшою або меншою) від вказаної у відповідних специфікаціях не більше ніж на 5%, але в будь-якому випадку - в межах загальної суми договору (пункт 4.1. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору загальна сума договору складається з визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості поставленого вугілля, вартості доставки вугілля від залізничної станції відправлення до залізничної станції призначення територією України (далі - вартість доставки) у випадку її оплати постачальником відшкодування покупцем, ПДВ у випадку його нарахування та не може перевищувати 62000000,00грн.
Пунктом 7.1. договору сторонам погоджені умови оплати, відповідно до яких оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідних актів.
Покупець має право здійснювати попередню оплату за вугілля. Якщо розмір визначеної відповідно до умов договору фактичної вартості вугілля, поставленого по відповідній специфікації, виявиться меншим від розміру здійсненої покупцем попередньої оплати за це вугілля, постачальник протягом 10 банківських днів з кінцевої дати складання відповідних актів приймання-передачі повертає покупцю різницю між фактичною вартістю вугілля і попередньою оплатою, або покупець зменшує розмір оплати за наступні поставлені партії вугілля на розмір цієї різниці.
За погодженням сторін покупець може самостійно оплатити вартість доставки перевізнику не відшкодовуючи її постачальнику при умові доставки вугілля до залізничної станції призначення у вагонах перевізника. У такому випадку акти відшкодування вартості доставки не складаються, а загальна сума договору не включає оплачену покупцем вартість доставки (пункт 7.2. договору).
За умовами підпункту 8.1.8 пункту 8.1. договору постачальник зобов'язаний у випадку здійснення покупцем попередньої оплати - відвантажити вугілля до залізничних станцій призначення в обсязі, що відповідає розміру попередньої оплати протягом 15 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати за вугілля.
Згідно з пунктом 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.
Пунктом 9.6. договору передбачено, що вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку оплачує постачальник без відшкодування зі сторони покупця.
Пункт 9.13. договору передбачає, що якщо постачальник протягом терміну, зазначеного у п. 8.1.8. договору, не відвантажив на адресу вантажоотримувачів вугілля в обсязі, що відповідає розміру попередньої оплати, постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного терміну для відвантаження, зобов'язаний повернути покупцю всю суму попередньої оплати або різницю між вартістю відвантаженого вугілля і сумою попередньої оплати. У разі порушення даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% відсотків від суми, з якої допущено прострочення виконання, а постачальник зобов'язаний повернути покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.
Відповідно до пункту 9.15. договору за порушення виконання грошового зобов'язання за договором постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, крім випадків, передбачених пунктом 10.4.2. договору.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 30.06.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1. договору в редакції додаткової угоди №4 від 22.12.2021).
Договір підписаний представниками постачальника та покупця, підписи скріплені печатками юридичних осіб.
У специфікації №1 від 21.05.2021 до договору поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 сторони погодили, зокрема такі умови:
Пункт 1. Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля в обсязі 5,0 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, Вуглегірська ТЕС, залізнична станція призначення Світлодарське, виробник - ТОВ «ЗФ «Богучарская»; вантажовідправник - ТОВ «ЗФ «Богучарская», залізнична станція відправлення - ст.Гродівка; Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-100).
Пункт 2. Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 01 червня 2021р. по 10 липня 2021р.
У специфікації №2 від 05.08.2021 до договору поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 сторони погодили, зокрема такі умови:
Пункт 1. Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля в обсязі 7,0 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, Зміївська ТЕС залізнична станція призначення ст.Лиман, Вуглегірська ТЕС залізнична станція призначення Світлодарське, виробник - ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1»; вантажовідправник - ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», залізнична станція відправлення - ст.Південнодонбаська; Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-200).
Пункт 2. Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 06 серпня 2021р. по 25 вересня 2021р.
У специфікації №3 від 10.09.2021 до договору поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 сторони погодили, зокрема такі умови:
Пункт 1. Постачальник поставляє (передає), а покупець приймає вугілля в обсязі 4,5 (+/- 5%) тис.тон в асортименті (вантажоотримувач, Зміївська ТЕС залізнична станція призначення ст.Лиман, Вуглегірська ТЕС залізнична станція призначення Світлодарське, виробник - ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1»; вантажовідправник - ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», залізнична станція відправлення - ст.Південнодонбаська; Марка (група) згідно ДСТУ 3472 - ДГ; Умовне позначення - ДГ (0-200).
Пункт 2. Строк (термін) поставки (передачі) вугілля - з 10 вересня 2021р. по 10 грудня 2021р.
Додатковою угодою №1 від 05.08.2021 до договору сторони погодили умови щодо якості вугілля та фактичної ціни 1 тони вугілля, що поставляється по специфікації №2 від 05.08.2021.
Додатковою угодою №3 від 10.09.2021 до договору сторони погодили умови щодо якості вугілля та фактичної ціни 1 тони вугілля, що поставляється по специфікації №3 від 10.09.2021.
За твердженнями позивача, на підставі виставлених постачальником ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» рахунків на оплату, ПАТ «Центренерго» перераховано на рахунок постачальника ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» в якості попередньої оплати за товар грошові кошти, а саме: 19.08.2021 в сумі 3707000,00грн, 26.08.2021 в сумі 3000000,00грн, 14.09.2021 в сумі 2000000,00грн та 05.10.2021 в сумі 500000,00грн, всього - 9207000,00грн.
На виконання умов договору поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 та специфікацій до нього постачальник ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» поставив товар (вугілля) в кількості 8458,92т на загальну суму 6931371,78грн, який був прийнятий позивачем згідно з актами:
- №1-ПД від 31.08.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 2246620,80грн;
- №2-ПД від 31.08.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 604272,32грн;
- №3-ПД від 08.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 1113945,47грн;
- №201/ПД від 14.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 869943,04грн;
- №202/ПД від 14.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 172392,91грн;
- №206/ПД від 16.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 534697,23грн;
- №216/ПД від 27.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №2 від 05.08.2021) на суму 272464,77грн;
- №217/ПД від 27.09.2021 приймання-передачі партії вугільної продукції (специфікація №3 від 10.09.2021) на суму 1117035,23грн.
Акти підписані представником постачальника, вантажоотримувача та покупця, підписи представників скріплені печатками юридичних осіб. Акти підписані без жодних зауважень та заперечень.
Однак, в подальшому поставка вугілля по договору повністю припинилася.
Отже, як вказує позивач, в порушення умов договору ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», як постачальник, не виконав свої зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, отримані кошти попередньої оплати в розмірі 2275628,22грн не повернув.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань, щодо повернення попередньої оплати, відповідно до п. 9.13. Договору, ПАТ «Центренерго» нараховано штраф в сумі 227562,82грн, 3% річних в сумі 252760,42грн та інфляційні втрати в сумі 1371364,51грн.
Також, ПАТ «Центренерго» зазначає про те, що під час виконання умов договору, в серпні 2021 року, оскільки якість вугілля була неналежною, яке надійшло у вагонах №60407723, №68458108, № 68622315, №65754426, №60226743, №60220845 (залізнична накладна № 49949241 від 10.08.2021); №61800405, №67681114, №60234754 (залізнична накладна № 49929136 від 09.08.2021); №68779024, № 68779677 (залізнична накладна №49929177 від 09.08.2021); № 60685237, № 60219334 (залізнична накладна №50143932 від 20.08.2021); №67154864, № 63648604 (залізнична накладна №50143957 від 20.08.2021); №67864025, №60251717 (залізнична накладна №50143981 від 20.08.2021) позивачем не було прийнято вугілля та акти приймання - передачі не укладалися.
За таких обставин, на виконання вимог договору, за згодою ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», висловленою в листах від 17.08.2021 №1879 та від 27.08.2021 №1954, вищевказані залізничні вагони з вугіллям у кількості 17 штук були перенаправленні за вказаними постачальником реквізитами.
Копії накладних та листів додані до позовної заяви.
В подальшому, відповідно до пункту 9.7. та 9.8. договору, ПАТ «Центренерго» звернулось з листами від 01.09.2021 №06/2664 (про повернення 257712,72грн, в т.ч. ПДВ) та від 02.09.2021 №06/2679 (про повернення 151301,52грн, в т.ч. ПДВ), в яких разом просило повернути кошти на загальну суму 409014,24грн (в тому числі ПДВ) сплачених з рахунку позивача АТ «Укрзалізниця» за послуги із залізничного перевезення та повернення вугілля. В якості доказі направлення листів надані копії описів вкладення та повідомлення про вручення.
В якості доказів сплати на користь АТ «Укрзалізниця» грошових коштів в сумі 151301,52грн (в т.ч. ПДВ) та в сумі 257712,72грн (в т.ч. ПДВ) до позовної заяви доданий перелік від 20.08.2021 №20210820, перелік від 09.08.2021 №20210809 та перелік від 10.08.2021 №20210810 (код платника 8122910), сформований Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця».
Сума витрат з перевезення (повернення) вугілля, яке не було прийнято Вуглегірською ТЕС ПАТ «Центренерго», сплачених (утриманих) АТ «Укрзалізниця» в розмірі 257712,72грн, в т.ч. ПДВ - розрахована так: (257712,72грн = 140556,72+93602,88-23400,72+46953,84).
Де 23400,72 - (вартість перевезення 1 вагона №67901306, який було відчеплено (перевезення не відбулось) згідно з накладною №49929136), а вартість коштів повернута (хоча першочергово була списана).
Таким чином, за твердженнями ПАТ «Центренерго» витрати, пов'язані з поверненням вагонів із вугіллям становлять 409 014,24грн.
При цьому, враховуючи несплату відповідачем витрат, пов'язаних із поверненням вагонів, ПАТ «Центренерго» нараховано пеню в сумі 20,39грн за період з 09.10.2021 по 08.04.2022 на підставі частини 6 статті 233 ГК України, 3% річних в сумі 45 383,77грн за період з 09.10.2021 по 20.06.2025 та інфляційні втрати в сумі 249486,06грн за період з 09.10.2021 по 20.06.2025 на підставі статті 625 ЦК України.
Отже, спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з повернення сплачених останньому згідно договору в якості попередньої оплати за вугілля коштів за наслідками невиконання ним зобов'язання з поставки погодженого обсягу продукції у визначені строки та не відшкодування витрат, пов'язаних з поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з такого:
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором поставки.
Водночас суд зазначає, що статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні і сторонами не подавалось документального підтвердження розірвання, визнання недійсним повністю чи частково договору, у зв'язку з чим суд виходить з принципу правомірності цього правочину.
Відповідно до частин першої-другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Згідно зі статтею 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Нормами статті 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно зі статтею 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (частина перша статті 693 ЦК України).
За приписами частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.
У цій справі спір з повернення попередньої оплати виник з приводу дій постачальника спрямованих на зупинення виконання зобов'язань по договору поставки в частині поставки товару (вугілля).
Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Оскільки закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, зобов'язання сторін, передбачені договором в частині розрахунків не є припиненими.
Прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати не пов'язано з датою закінчення строку дії договору, оскільки відсутні підстави ототожнювати цю дату із строком (терміном) виконання обов'язку повернути суму попередньої оплати.
Отже, суд зауважує, що частина перша статті 631 ЦК України визначають, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. При цьому варто розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним. Оскільки факт закінчення строку дії двостороннього договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не є підставою для припинення зобов'язальних правовідносин сторін цього договору (тому що згідно зі статтею 599 ЦК України) такою підставою є виконання, проведене належним чином) і не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Однак, в кожному конкретному випадку необхідно брати до уваги зміст умов конкретного договору, його предмет та основні положення, які визначають зобов'язання сторін та обставини виконання ними умов договору, а також положення договору, які встановлюють наслідки закінчення строку виконання зобов'язань або строку дії договору, з урахуванням положень норм законодавства.
В положеннях пункту 7.1 договору передбачено, що оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідних актів приймання-передачі вугілля.
Поряд з цим, в приписах абзацу 2 пункту 7.1 договору сторонами було передбачено право покупця здійснити попередню оплату за вугілля.
При цьому, за умовами підпункту 8.1.8 пункту 8.1. договору у випадку здійснення покупцем попередньої оплати постачальник зобов'язаний відвантажити вугілля до залізничних станцій призначення в обсязі, що відповідає розміру попередньої оплати протягом 15 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати за вугілля.
Наявними у справі доказами підтверджується факт перерахування покупцем ПАТ «Центренерго» постачальнику попередньої оплати за товар згідно договору поставки вугілля №111/12 від 18.05.2021 в загальній сумі 9207000,00грн, а саме: 19.08.2021 в сумі 3707000,00грн, 26.08.2021 в сумі 3000000,00грн, 14.09.2021 в сумі 2000000,00грн, 05.10.2021 в сумі 500000,00грн.
Отже, в такому випадку виконання обов'язку продавця із забезпечення відвантаження на користь покупця замовленого обсягу вугілля пов'язано із здійсненням покупцем попередньої оплати за таку продукцію та мало бути виконано до 03.09.2021 (включно) на суму 3707000,00грн, до 10.09.2021 (включно) на суму 3000000,00грн, до 29.09.2021 (включно) на суму 2000000,00грн, до 20.10.2021 (включно) на суму 500000,00грн.
Наявними у справі доказами (Актами приймання-передачі партії вугільної продукції, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками) підтверджується передача у період з 17.08.2021 по 24.09.2021 відповідачем (постачальником) та прийняття позивачем (покупцем), обумовленого специфікаціями №2, №3 та договором товару (вугілля) в загальній кількості 8458,92т на загальну суму 6931371,78грн.
Відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що вугілля, обсяг якого погоджений сторонами, на суму попередньої оплати 2275628,22грн у визначені строки поставлений не був.
Пункт 9.13. договору передбачає, що якщо постачальник протягом терміну, зазначеного у п. 8.1.8. договору, не відвантажив на адресу вантажоотримувачів вугілля в обсязі, що відповідає розміру попередньої оплати, постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів після закінчення відповідного терміну для відвантаження, зобов'язаний повернути ПАТ «Центренерго» всю суму попередньої оплати або різницю між вартістю відвантаженого вугілля і сумою попередньої оплати.
Доказів поставки товару на суму частини попередньої оплати в розмірі 2275628,22грн матеріали справи не містять. Вказане свідчить про наявність у відповідача обов'язку щодо повернення попередньої оплати у цій сумі.
Поряд із цим, у позивача ПАТ «Центренерго», як покупця, виникло право на повернення йому суми попередньої оплати 2275628,22грн.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідач в свою чергу не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування на користь позивача суми попередньої оплати 2275628,22грн.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не допоставив товар на загальну суму 2275628,22грн та порушив строки повернення суми попередньої оплати за договором, у нього виникло зобов'язання в частині порушення строків поставки товару та в частині повернення попередньої оплати, з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за фактично непоставлений за договором товар у сумі 2275628,22грн.
Крім того, ПАТ "Центренерго" заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям в сумі 409014,24грн.
Пунктами 5.1. договору визначено, що якість вугілля, що постачається за договором, повинна відповідати встановленим договором вимогам.
Згідно з пунктом 8.4.3. договору покупець має право не приймати і не оплачувати вугілля, якщо будь-який з його якісних показників виходить за межі встановленого в пункті 5.1. договору допустимого діапазону.
Пунктом 9.6. договору передбачено, що вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку оплачує постачальник без відшкодування зі сторони покупця.
Відповідно до пункту 9.7. договору постачальник повністю відшкодовує покупцю, зокрема: вартість доставки неприйнятого покупцем вугілля до залізничної станції призначення та в зворотному напрямку у випадку самостійної оплати покупцем вартості доставки перевізнику; всі збитки, витрати покупця, пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: оплата за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.
Відповідно до пункту 9.8. договору на підставі понесених витрат або збитків покупець надає постачальнику: оригінал рахунку про відшкодування своїх затрат або збитків згідно рахунку; лист-вимогу про відшкодування затрат або збитків згідно рахунку; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору або понесення витрат чи збитків відповідно до пункту 9.7 договору.
Оскільки якість вугілля була неналежною, яке надійшло у вагонах № 60407723, № 68458108, № 68622315, № 65754426, № 60226743, № 60220845 (залізнична накладна № 49949241 від 10.08.2021); № 61800405, № 67681114, № 60234754 (залізнична накладна № 49929136 від 09.08.2021); № 68779024, № 68779677 (залізнична накладна № 49929177 від 09.08.2021); № 60685237, № 60219334 (залізнична накладна № 50143932 від 20.08.2021); № 67154864, № 63648604 (залізнична накладна № 50143957 від 20.08.2021); № 67864025, № 60251717 (залізнична накладна № 50143981 від 20.08.2021) Позивачем не було прийнято вугілля, не укладені акти приймання - передачі.
Листами від 17.08.2021 №1879 та від 27.08.2021 №1954 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» надано Вуглегірській ТЕС ПАТ «Центренерго» відповіді на повідомлення від 15.08.2021 та від 27.08.2021 та зазначено реквізити на які необхідно переадресувати вагони з вугіллям.
У зв'язку з чим, Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» переадресувала вищевказані вагони з вугіллям на адреси вантажовідправника зазначені ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» у вищезазначених листах.
Такі обставини відповідачем не заперечуються.
При переадресації неякісного вугілля позивачем сплачено за поставку вантажу 409014,24грн, що підтверджується переліком від 20.08.2021 №20210820, переліком від 09.08.2021 №20210809 та від 10.08.2021 №20210810 (код платника 8122910), сформованими Філією Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень АТ «Укрзалізниця».
З метою врегулювання спору мирним шляхом позивачем на адресу ДП «Вугілля України» направлено претензії №06/2664 від 01.09.2021 та №06/2679 від 02.09.2021 з вимогами повернути суму 257712,72грн та суму 151301,52грн (всього 409014,24грн) в найкоротший термін.
Листи-вимоги №06/2664 від 01.09.2021 та №06/2679 від 02.09.2021 з доданими документами отриманий відповідачем 08.09.2021, що підтверджується доданою до позовної заяви копією рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Пункт 9.9. договору передбачено, що постачальник протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання документів, вказаних в п. 9.8. оплачує рахунок покупця.
Проте, як зазначено позивачем, кошти не сплачені, відповідь на претензію відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи вищезазначене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям в сумі 409014,24грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог ПАТ "Центренерго" про стягнення з відповідача штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за прострочення по поверненню передоплати, суд зазначає таке:
Відповідно до пункту 9.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.
Відповідно до пункту 9.13. договору у разі порушення даного зобов'язання ТОВ «Центренерго» має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% відсотків від суми, з якої допущено прострочення виконання, а постачальник зобов'язаний повернути ПАТ «Центренерго» кошти з урахуванням індексу інфляції і 3-х відсотків річних.
У постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадку прострочення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати товару, визначивши, що правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і три проценти річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Позивачем нараховано штраф в сумі 227562,82грн. Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу, судом встановлено, що поведений розрахунок є арифметично вірним.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 227562,82грн.
Згідно з наданим розрахунком 3% річних в загальній сумі 252760,42грн, позивачем нараховані 3% річних в сумі 3064,78грн за період 03.10.2021-23.10.2021 на суму 1775628,55грн та в сумі 249695,64грн за період 24.10.2021-20.06.2021 на суму 2275628,22грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем не вірно визначений початок періоду таких нарахувань, тому проведений розрахунок є арифметично не вірним.
Як встановлено судом, відповідно до умов договору зобов'язання відповідача з поставки товару згідно попередньої оплати від 14.09.2021 та від 05.10.2021 повинно було бути виконано в строк до 29.09.2021 (включно) та до 20.10.2021 (включно). При цьому, враховуючи не поставку товару у визначений строк, сума попередньої оплати з урахуванням положень пункту 9.12 договору, мала бути повернута протягом 3 (трьох) банківських днів, тобто до 04.10.2021 (оскільки 2 та 3 жовтня вихідні дні) та до 25.10.2021 (оскільки 22 та 23 жовтня вихідні дні).
Відтак право нараховувати 3% річних за прострочення відповідачем виконання зобов'язання починається з 05.10.2021 та з 26.10.2021.
Судом враховано, що поняття «банківський день» скасовано після запровадження 1 квітня 2023 Національним банком України нової версії Системи електронних платежів (СЕП-4).
Таким чином позовні вимоги в частині 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 252094,47грн. (2772,90 + 249321,57).
Згідно з наданим розрахунком інфляційних втрат в загальній сумі 1371364,51грн, позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 15980,66грн за жовтень 2021 року на суму 1775628,55грн та в сумі 1355383,85грн за період листопад 2021 року - травень 2025 року на суму 2275628,22грн.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено його відповідність вказаним вимогам та проведений розрахунок є арифметично не вірним.
При цьому, позовні вимоги в частині інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 1371364,51грн., оскільки за розрахунком суду інфляційні втрати складають більшу суму ніж визначена та заявлена позивачем.
Також, враховуючи несплату відповідачем витрат, пов'язаних із поверненням вагонів, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:
- пені в сумі 20,39грн, нарахованої на підставі пункту 9.9. договору, за період 09.10.2021-08.04.2022 на суму боргу 409014,24грн;
- 3% річних в сумі 45383,77грн за період 09.10.2021-20.06.2025 на суму боргу 409014,24грн;
- інфляційних втрат в сумі 249486,06грн. за період жовтень 2021 року - травень 2025 року на суму боргу 409014,24грн.
Згідно приписів частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Пунктом 9.9. договору передбачено, що постачальник протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання документів, вказаних в п. 9.8. оплачує рахунок покупця. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01 відсотка (за кожний день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.
Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем вірно визначений період таких нарахувань та проведені розрахунки відповідають вимогам, встановленим для їх обрахунків.
Таким чином позовні вимоги в частині пені в сумі 20,39грн, 3% річних в сумі 45383,77грн та інфляційних втрат в сумі 249486,06грн підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 3, 11, 12, 13, 46, 73-79, 86, 91, 129, 178, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до відповідача Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" про стягнення 4831220,43грн, з яких: попередня оплата в сумі 2275628,22грн, штраф в сумі 227562,82грн, 3% річних в сумі 252760,42грн, інфляційні втрати в сумі 1371364,51грн, сума відшкодування вартості доставки вугілля 409014,24грн, пеня в сумі 20,39грн, інфляційні втрати в сумі 249486,06грн, 3% річних в сумі 45383,77грн, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (85670, Україна, Волноваський р-н, Донецька обл., місто Вугледар, вулиця Магістральна, будинок, 4; код ЄДРПОУ 34032208) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Україна, Обухівський р-н, Київська обл., селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок, 49; код ЄДРПОУ 22927045) попередню оплату в сумі 2275628,22грн, штраф в сумі 227562,82грн, 3% річних в сумі 252094,47грн, інфляційні нарахування в сумі 1371364,51грн, відшкодування вартості доставки вугілля в сумі 409014,24грн, пеню в сумі 20,39грн, інфляційні втрати в сумі 249486,06грн, 3% річних в сумі 45383,77грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 57966,65грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні 10.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2025.
Суддя М.О. Лейба