вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
09.09.2025 Справа № 904/5102/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Ляховченко Світлани Валеріївни, м.Київ
до Фізичної особи-підприємця Піхновської Наталії Вікторівни, м.Кам"янське Дніпропетровська область
про стягнення 203 198,45 грн
Суддя Кеся Н.Б.
Фізична особа-підприємець Ляховченко Світлана Валеріївна (далі-Позивач) 08.09.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Піхновської Наталії Вікторівни (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість з оплати вартості наданих послуг за договором №ЛСВ-310125 від 314.01.2025 в сумі 174538,00 грн, пеню в сумі 21621,45 грн, 3% річних в сумі 2096,18 грн, інфляційних втрат в сумі 4942,82 грн та судові витрати по справі.
Зобов'язати орган (особу), що проводитиме примусове виконання судового рішення, в порядку ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати на суму основного боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, починаючи з 02.09.2025 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування пені) до моменту сплати суми основного боргу.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №ЛСВ-310125 про надання послуг інформаційно-консультативного супроводу користувачів програмного забезпечення з обліку та обміну даними від 31.01.2025 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 2438,38 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №АЕК7-ТХ3Т-05В2-Р716 від 05.09.2025 року.
09.09.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
08.09.2025 канцелярія суду зареєструвала заяву про забезпечення позову, в якій Фізична особа-підприємець Ляховченко Світлана Валеріївна просить суд в порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Піхновській Наталії Вікторівні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходиться на її банківських рахунках, зокрема, але не виключно на рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", в межах ціни позову, а саме 203 198,45 грн (двісті три тисячі сто дев'яносто вісім гривень 45 копійок).
В обґрунтування заяви Позивач посилається на те, що ухилення Відповідачки від сплати заборгованості в сумі, яка нею фактично не заперечується, свідчить про її зловмисний намір порушувати законні права та інтереси Позивачки. Поведінка Відповідачки, очевидно спрямована на ухилення від виконання нею своїх зобов'язань, на момент вирішення справи по суті може призвести до утруднення виконання рішення суду, зокрема у випадку припинення здійснення нею підприємницької діяльності, виводу грошових коштів з рахунків, тощо. Відтак, враховуючи підстави, предмет позову, що стосується стягнення заборгованості за надані послуги, - невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Тож, розглянувши подану Позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив таке.
Згідно зі ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20 від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Тож, існують ґрунтовні, об'єктивні підстави вважати, що Відповідач взагалі може не виконати наявні перед Позивачем грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань.
У свою чергу вжиття заходів забезпечення позову є необхідним мінімумом задля забезпечення збалансованості інтересів сторін, оскільки це дасть можливість хоча б у якійсь частині виконати рішення суду у разі задоволення позову.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
За таких обставин тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів Позивача.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь Позивача.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном, відчужити його) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме Відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Основною метою звернення Позивача із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі із заявленими вимогами майнового характеру у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме Відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування вищевказаних заходів забезпечення позову безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 917/805/23 у постанові від 06.12.2023.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачці, суд дійшов висновку, що обставини понесених Позивачем втрат дозволяють дійти висновків про необхідність накладення арешту на грошові кошти Відповідача, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України
Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Піхновській Наталії Вікторівні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходиться на її банківських рахунках, зокрема, але не виключно на рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ "Приватбанк", в межах ціни позову, а саме 203 198,45 грн (двісті три тисячі сто дев'яносто вісім гривень 45 копійок).
Стягувач: Фізична особа-підприємець Ляховченко Світлана Валеріївна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Боржник: Фізична особа-підприємець Піхновська Наталія Вікторівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.09.2025, відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся