вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
09.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3917/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Дажук С.М.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (м. Вінниця)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (м. Верхівцеве, Кам'янський район, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023 у загальному розмірі 1 146 092 грн. 54 коп. Суддя Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023 у загальному розмірі 1 146 092 грн. 54 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 999 463 грн. 14 коп. - основний борг;
- 121 грн. 80 коп. - штраф;
- 29 618 грн. 36 коп. - інфляційні втрати;
- 11 045 грн. 64 коп. - 3% річних;
- 105 843 грн. 60 коп. - збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 23-375 від 05.09.2023 в частині повної та своєчасної поставки оплаченого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 999 463 грн. 14 коп. За прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 7.2. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару, в сумі 121 грн. 80 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня 2025 року по червень 2025 року у сумі 29 618 грн. 36 коп., а також 3% річних за період прострочення з 16.03.2025 по 17.07.2025 у сумі 11 045 грн. 64 коп. Крім того, у зв'язку з тим, що відповідач не здійснив поставку товару у передбаченому договором розмірі, позивач був змушений придбати товар у третіх осіб за цінами, які були вище ніж встановлено спірним договором, внаслідок чого позивач зазнав збитків на суму 105 843 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у сумі 13 753 грн. 11 коп.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2025.
Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" подано заяву про забезпечення позову (вх. суду № 31364/25 від 18.07.2025), в якій заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у розмірі попередньої оплати на суму 999 463 грн. 14 коп.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:
- позивач посилається на значний розмір позовних вимог, та вказує, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" є вимогами майнового характеру про стягнення грошових коштів, тому виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, у зв'язку з чим, на думку позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми попередньої оплати в розмірі 999 463 грн. 14 коп.;
- позивач наголошує, що заходи забезпечення позову у заявлений спосіб і в межах суми спору не порушують законні права відповідача, адже арешт на грошові кошти має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову, а відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Позивач зазначає, що має підстави вважати, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду може бути ускладнене або унеможливлене. В обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах позивач також посилається на фінансові показники відповідача, отримані з відкритих джерел, відповідно до яких підприємство відповідача є збитковим. Крім того, позивач зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень відносно відповідача відкриті провадження про стягнення грошових коштів, в тому числі справи: № 904/2667/25 (стягнення 626 868 грн. 46 коп.), № 904/2274/25 (стягнення суми попередньої оплати у розмірі 429 000 грн. 00 коп.), № 904/2593/25 (стягнення 379 421 грн. 77 коп.), та №904/3206/25 (стягнення 4 950 000 грн. 00 коп. - попередньої оплати, 75 945 грн. 21 коп. - 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 332 640 грн. 00 коп. - неустойки в розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк товару, 594 000 грн. 00 коп. - штрафу 10%);
- позивач просить врахувати, що у даному випадку арешт пропонується накласти виключно на суму попередньої оплати у розмірі 999 463 грн. 14 коп., сплаченої позивачем, що є чітко визначеною та прямо пов'язаною з предметом позову. Позивач вважає, що такий захід є співмірним, оскільки не перевищує розміру суми, яка є лише однією з позовних вимог, а також спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення;
- позивач стверджує, що запропоновані ним заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті. Застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в частині суми сплаченої позивачем попередньої оплати у розмірі 999 463 грн. 14 коп. є необхідним заходом у зв'язку з наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також позивач вважає, що вказаний захід є обґрунтованим, співмірним, пов'язаним із предметом позову та необхідним для забезпечення виконання судового рішення, що відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України та правовим позиціям Верховного Суду. Крім того, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог;
- позивач зазначає, що предметом позову є стягнення з відповідача попередньої оплати, штрафних санкцій, збитків та відсотків за користування чужими грошовими коштами, при цьому він просить накласти арешт на кошти лише в межах суми попередньої оплати. Беручи до уваги можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів на час ухвалення рішення, позивач виснує, що є необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" в межах суми попередньої оплати в розмірі 999 463 грн. 14 коп., адже невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 21.07.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Сонях" про забезпечення позову було задоволено судом, а саме: вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (вулиця Нова, будинок 50-А, м. Верхівцеве, Кам'янський район, Дніпропетровська область, 51600; ідентифікаційний код 36933660), які знаходяться на всіх його рахунках, в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в розмірі 999 463 грн. 14 коп., до набрання рішенням по справі законної сили.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №33302/25 від 31.07.2025), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.08.2025 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 33719/25 від 04.08.2025), в якому він просить суд відмовити у задоволені вимог стягнення з відповідача збитків, які пов'язані з неналежним виконанням зобов'язання, в порядку статті 22 Цивільного кодексу України та 225 Господарського кодексу України в розмірі 105 843 грн. 60 коп.; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 5 000 грн. 00 коп. та розподілити витрати по сплаті судового збору між позивачем та відповідачем.
В обґрунтування власної правової позиції відповідач посилається на таке:
- відповідач посилається на те, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності боржника за заподіяні збитки. Відповідач зазначає, що обґрунтовуючи розмір збитків у вигляді додаткових витрат, позивач посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, він був вимушений придбати товар в інших суб'єктів господарювання. На підтвердження чого надав договори поставки товару, укладені між позивачем та ТОВ "Аоил" договір поставки № 15 від 22.04.2024, договір поставки № 15 від 22.04.2024 між позивачем та ТОВ "Соя Біотек", специфікацію до договорів та видаткові накладні. Збитками позивач зазначає різницю між ціною товару за умовами договору поставки, який повинен був поставити відповідач та ціною товару за договорами поставки: договір поставки № 15 від 22.04.2024 між позивачем та ТОВ "Аоил" та договір поставки № 15 від 22.04.2024 між позивачем та ТОВ "Соя Біотек" (договорами заміщення), який купив позивач. Відповідач зауважує, що доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача, який, звертаючись з позовом про стягнення збитків, відповідно до норм статті 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України повинен довести: об'єктивну необхідність укладення таких договорів поставки № 15 від 22.04.2024, №15 від 22.04.2024 (договорів заміщення) саме внаслідок часткового невиконання відповідачем договору поставки № 23-375 та укладення договорів поставки аналогічного товару з такими ж базовими якісними показниками, на тих же умовах і в тій же кількості;
- відповідач вказує на те, що позивач не надав доказів того, що: укладення ним договорів заміщення об'єктивно є прямим та невідворотнім наслідком не поставки відповідачем товару за договором; цей наслідок суб'єктивно не залежить від волі та бажання самого позивача та/або не залежить від сторонніх обставин. Укладення позивачем договорів поставки на заміщення не є обставиною, котра автоматично та невідворотно виникає в результаті часткового невиконання відповідачем договору поставки № 23-375. Укладення таких договорів на заміщення та визначення їх істотних умов здійснювалося позивачем на його власний розсуд, у своїх комерційних інтересах і повністю залежало від волі позивача. Відповідач вважає, що об'єктивна необхідність укладення таких договорів, саме як наслідок часткового невиконання відповідачем обов'язків з поставки товару, не підтверджена належними та допустимими доказами у контексті норм чинного Господарського процесуального кодексу України. Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів існування у нього критично необхідної потреби в обсягах товару, передбачених договорами на заміщення (договорів поставки в порядку подальшого перепродажу, переробки тощо), як і не надано доказів того, що незадоволення відповідної ї потреби товару (у разі його наявності) могло б потягнути за собою негативні для нього наслідки, зокрема застосування штрафних санкцій з боку контрагентів, зупинку ліній виробництва, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, тощо. З огляду на зазначене та наявною судовою практикою Верховного Суду України, відповідач вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача (недопоставка товару) та витратами позивача (які заявлені до стягнення у вигляді збитків), адже відсутність хоча б одного з елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє від відповідальності боржника за заподіяну шкоду. Оскільки позивачем не доведено наявності в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення вважаємо про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача збитків (дана позиція узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21,схожого підходу дотримався Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 911/589/21, зазначивши, що збитки, спричинені виникненням одночасно двох подій: неправомірним невиконанням відповідачем умов договору та зростанням ціни на непоставлений ним товар на ринку за незалежних від нього обставин, не підлягають відшкодуванню відповідачем;
- відповідач зазначає, що надав гарантійний лист від 03.04.2025, в якому зобов'язався повернути попередню оплату позивачу до 30.04.2025, в розмірі 1 217 955 грн. 78 коп. Зазначена сума виникла внаслідок наявності заборгованості позивача перед відповідачем за товар по взаємовідносинах попереднього періоду в розмірі 7 044 грн. 22 коп., про що зазначено в акті звірки взаємних розрахунків по стану за період: вересень 2024 року - грудень 2024 року. Також 13.05.2025 відповідачем (постачальником за договором) було частково поставлено позивачу товар у кількості 24,840 тон за ціною 8 796 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ на загальну суму 218 492 грн. 64 коп., у тому числі ПДВ - 36 415 грн. 44 коп.), що підтверджується видатковою накладною № 185 від 13.05.2025. Відповідач вважає, що він не мав мети щодо невиконання договору поставки, даний факт виник із низки обставин, які не залежать саме від відповідача, а саме: основний вид діяльності ТОВ "Верхівцевський ОЕЗ" - 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів та в зв'язку із несприятливими погодними умовами врожайність насіння соняшника, що є основною сировиною для виготовлення олії та шроту, була незначна, тому її кількість на ринку була в обмеженої кількості та ціни у 2024- 2025 році на насіння врожаю 2024 року були дуже зависокі, що вплинуло на формування виробництва та отримання прибутку товариства, але як свідчить сам позивач в позовній заяві, відповідач намагався виконати умови договору шляхом часткової поставки товару, наданням гарантійних листів та інше.
У підготовче засідання 07.08.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 21.07.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 21.07.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 22.07.2025 (а.с. 78).
У вказаному засіданні судом було відзначено, що відзив на позовну заяву поданий відповідачем лише 04.08.2025, тому строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву не закінчився.
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.08.2025 підготовче засідання було відкладене на 09.09.2025.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 34949/25 від 12.08.2025), в якій він просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі та вважати твердження відповідача необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на таке:
- позивачем у даній справі пред'явлено позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді додаткових витрат, а не у вигляді упущеної вигоди. У випадку ж вимоги стягнення упущеної вигоди у відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України (діючого на час подання відповіді на відзив на позовну заяву), норм даних статей покладають на кредитора (позивача), обов'язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжитті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків. Позивач зауважує, що відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України та частин 1, 2 статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків;
- щодо підтвердження протиправності дій відповідача, позивач зазначає, що в даній справі постачальник (відповідач) не здійснив поставку товару відповідно до укладеного договору та специфікації № 4 до нього, в кількості 150,00 тон за ціною 8 170 грн. 00 коп. без ПДВ, або 9 804 грн. 00 коп. з ПДВ, на загальну суму 1 470 600 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, в строк до 15.03.2025. Отже, невиконання відповідачем обов'язку щодо поставки товару у вказаний строк свідчить про протиправність його дій (наявність його вини). Позивач зауважує, що додатковим підтвердженням протиправності дій (наявності вини) відповідача є неповернення (станом на момент подання даної відповіді на відзив) попередньої оплати у сумі 999 463 грн. 14 коп., що зокрема також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву;
- щодо додаткових витрат, понесених позивачем, як стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (відповідачем), позивач вказує на те, що у зв'язку з тим, що постачальник (відповідач) не здійснив поставку товару відповідно до укладеного договору та специфікації № 4 до нього, в кількості 150,00 тон за ціною 8 170 грн. 00 коп. без ПДВ, або 9 804 грн. 00 коп. з ПДВ, на загальну суму 1 470 600 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, в строк до 15.03.2025., ТОВ "Подільський сонях" (позивач) для виконання своїх зобов'язань перед іншими своїми контрагентами, поніс додаткові витрати оскільки був змушений придбати товар у третіх осіб за цінами, які були вище ніж встановлено сторонами у специфікації № 4 від 25.02.2025. На підтвердження додаткових витрат (збитків) позивач зазначає про те, що до додає до позовної заяви копії підтверджуючих документів (щодо придбання 148,28 тон товару на загальну суму 1 559 776 грн. 80 коп.). Враховуючи вказане, позивач виснує, що існує причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача (факт несвоєчасної поставки узгодженого у специфікації до договору обсягу товару) та витратами позивача (які заявлені до стягнення у вигляді збитків);
- щодо помилковості твердження, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів існування у нього критично необхідної потреби в обсягах товару, передбачених договорами на заміщення (договорів поставки в порядку подальшого перепродажу, переробки тощо), позивач зазначає, що вказане твердження є помилковим, оскільки у даному позові збитки розраховуються позивачем як додаткові витрати, а не неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
У підготовче засідання 09.09.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 07.08.2025 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 07.08.2025 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 07.08.2025 (а.с. 108).
У вказаному засіданні судом було відзначено, що ухвалою суду від 21.07.2025 судом було запропоновано відповідачу подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, відповідь на відзив на позовну заяву була надіслана позивачем відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, та доставлена до Електронного кабінету відповідача - 11.08.2025 о 23:52 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи Квитанцією про доставку документів да зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС № 4208276 (а.с. 126). З урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач отримав відповідь на позовну заяву - 12.08.2025.
Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Враховуючи вказане, граничним строком для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву було 18.08.2025.
Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Суд зауважує, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції, зокрема, щодо викладеного прокурором у відповіді на відзив обґрунтування позовних вимог. У даному випадку додатково наданий строк, - більше 2-х тижнів, який господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача).
Суд також зазначає, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Приймаючи до уваги Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 09.09.2025 строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вказане, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
У вказаному засіданні представник позивача повідомив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, які йому відомі; надані всі докази, на які він посилається; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представник позивача підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження.
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи по суті, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим закрити підготовче провадження та призначити судове засідання, а також, задовольнити клопотання позивача, призначивши судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, 197 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 23.09.2025 о 14:00 год.
3. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
4. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 23.09.2025 о 14:00 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-107 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
5. Надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 23.09.2025 о 14:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
6. Роз'яснити представнику позивача, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
7. Дану ухвалу направити:
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;
- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
8. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 09.09.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена та підписана - 10.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко