пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
про зупинення провадження у справі
08 вересня 2025 року Справа № 903/761/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 124401,89 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Ковальчук В. І., довіреність від 13.01.2025;
від відповідача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
29.07.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут» в якому просить (з врахуванням заяви від 04.08.2025):
- визнати недійсними додаткові угоди №2 від 17.09.2021, №3 від 21.09.2021, №4 від 27.09.2021, №5 від 29.09.2021, №6 від 13.10.2021 до договору на постачання природного газу від 06.09.2021 №41ВВ437-9306-21;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир кошти в сумі 124401,89 грн, з них 123519,89 грн безпідставно сплачені за договором на постачання природного газу від 06.09.2021 №41ВВ437-9306-21 та 882,00 грн 3% річних.
При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що спірні додаткові угоди до договору на постачання природного газу від 06.09.2021 №41ВВ437-9306-21 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі», внаслідок збільшення вартості одиниці товару за 100 м3 природного газу спірними додатковими угодами більше ніж на 10% від ціни товару, яка була визначена сторонами за договором на постачання природного газу від 06.09.2021 №41ВВ437-9306-21 та додатковою угодою №1, тому на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України просить визнати їх недійсними. Додатково зазначають, що збільшення сторонами вартості одиниці предмету закупівлі за відсутності визначених законом умов, призвело до безпідставного витрачання коштів, які підлягають поверненню в сумі 123519,89 грн, а також на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 882,00 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 30.07.2025 дану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме подати суду докази сплати судового збору у розмірі 9689,60 грн та уточнити прохальну частину позову з зазначенням конкретних дат укладення спірних додаткових угод до договору на постачання природного газу від 06.09.2021 №41ВВ437-9306-21.
04.05.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви. Дана заява з додатком приймається судом та приєднана до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
21.08.2025 відповідач через систему “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що укладаючи додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10 % збільшення ціни за одиницю товару. Звертає увагу суду, що при укладенні додаткових угод до договору на постачання газу сторонами було дотримано усіх вимог чинного законодавства, дані угоди та акти приймання-передачі природного газу позивачем підписувались без заперечень. В свою чергу, на виконання умов договору позивачем проводилась оплата за отриманий природний газ за цінами визначеними в додаткових угодах до договору, що теж свідчить про згоду споживача з визначеною вартістю природного газу у відповідний період. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
25.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
Судом встановлено, що Верховний Суд постановив ухвалу від 29.01.2025 про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн, з метою відступу (шляхом уточнення) від висновків про застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Підставою для передачі даної справи на розгляд Великої Палати зазначено необхідність відступити (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).
У цьому випадку підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є:
- зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019, втім, не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021;
- порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №920/19/24 прийнято до розгляду справу №920/19/24 та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Судом встановлено, що предмет і підстави позову, суб'єктивний склад учасників та обставини справи №920/19/24 є подібними зі справою № 903/761/25, так як спір у справі №920/19/24 виник як і у даній справі № 903/761/25, через стягнення з постачальника грошових коштів внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору недійсними.
Спір у справі №920/19/24, як і у справі № 903/761/25, виник у зв'язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання товару(природного газу) вартість одиниці товару за 100 м3 природного газу сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором.
Крім того, у справі №920/19/24, так і у даній справі № 903/761/25 підставою для визнання додаткових угод недійсними, у позовні заяві зазначено - порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021, відповідно судом надається правова оцінка правовідносинам за договором про постачання, правомірності і обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод до договору).
Суд зауважує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Спірні правовідносини у справі № 920/19/24 та у справі № 903/761/25 є подібними, оскільки, досліджується правомірність підняття ціни вартості одиниці товару більше ніж на 10 % від ціни, яка була запропонована постачальником товару у публічній закупівлі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи суд може зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепо-нам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див.mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлен-дер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.
Враховуючи підстави та вимоги даного позову у справі № 903/761/25, з огляду на подібність правовідносин у справі № 903/761/25 та у справі № 920/19/24, суд дійшов висновку, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 матимуть суттєве значення для вирішення спору в цій справі та забезпечать єдність судової практики у спорах з подібними правовідносинами. Відтак, з метою забезпечення єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 903/761/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
постановив:
зупинити провадження у справі № 903/761/25 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньгаз збут» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 124401,89 грн до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повна ухвала виготовлена
та підписана
10.09.2025.
Суддя А. С. Вороняк