вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Cправа № 902/908/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А.Л., за участю:
представника позивача - Зоріної О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 60/2, місто Коростень, Житомирська область, 11500, ідентифікаційний код юридичної особи 04053513)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (місцезнаходження: вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933)
про: про стягнення 84'650,97 грн
03.07.2025 Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» про стягнення 76' 254 грн - основного боргу за Договором поставки палива № СК03/00338 від 15.07.2024, розміру подвійної облікової ставки НБУ (пені, штрафних санкцій) - 6' 864,95 грн та інфляційного збільшення - 1' 532,02 грн.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № СК03/00338 про закупівлю товару за державні кошти від 15.07.2024 щодо передачі 1' 420 літрів бензину марки А-95 на загальну суму 76' 254 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 справу № 902/908/25 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 10.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу з повідомлення сторін за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи, судове засідання у справі призначено на 08.09.2025 о 10:30 год.
Разом з тим, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.09.2025 задоволено заяву представника Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області Рябого О. І. б/н від 03.09.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. канц. суду № 01-34/9261/25 від 03.09.2025), забезпечено представнику позивача Зоріній О. В. участь у судовому засіданні у справі № 902/908/25 призначеному на 08.09.2025 о 10:30 год. в режимі відеоконференції.
На визначену судом дату в судове засідання з'явився представник позивача - Зоріна О.Л.
Відповідач правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останній повідомлений належним чином ухвалою суду від 10.07.2025, яка відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача - 11.07.2025 о 00:46 год, та у відповідності до положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 11.07.2025.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
У судовому засіданні при вирішенні питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності представника відповідача, представник позивача поклався на розсуд суду.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а також беручи до уваги те, що відповідна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та відсутність письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, про що постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провівши стадію дослідження доказів та, відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після перерви, судом, згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
15.07.2024 між Коростенською районною державною адміністрацією Житомирської області (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір № СК03/00338 про закупівлю товару за державні кошти (далі - Договір), відповідно до п.1.1. Постачальник зобов'язується у 2024 році в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати Замовнику товар, зазначений у пункті 1.2. Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно п. 1.2. Договору найменування товару: Бензин А-95 в талонах (далі ПММ) за ДК 021:2015-09132000-3 «Бензин» (далі - Товар (в талонах)).
Пунктом 1.5. Договору визначено, що обсяг ПММ, його марка та вартісні і цінові показники узгоджуються та зазначаються Сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1).
Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) визначено найменування товару - Бензин А-95, одиниці виміру - літр, кількість - 3000 та ціна за одиницю з ПДВ - 53,70 гривень.
Загальна сума Договору визначається на підставі Специфікації (Додаток № 1) та становить 161 100,00 грн, у тому числі ПДВ - 26 850,00 грн (п.3.1. Договору).
Замовник сплачує вартість ПММ протягом 7 (семи) робочих днів з дня отримання рахунку та видаткової накладної за наявності бюджетного фінансування (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору Замовник здійснює оплату за ПММ у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Строк поставки ПММ, Товару (в талонах) - до 31.12.2024 (п. 5.2. Договору).
Передача Постачальником Товару (в талонах) до Замовника здійснюється за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 60/2, Постачальник зобов'язується безоплатно зберігати ПММ до моменту використання (обміну) усього Товару (в талонах) Замовником (п.п. 5.8., 5.9. Договору).
Пунктом 5.10. Договору Сторони визначили, що відпуск Постачальником ПММ здійснюється за пред'явленим Товаром (в талонах) номіналом 5, 10 та 20 літрів зі строком дії 12 (дванадцять) календарних місяців (з можливістю одноразового продовження терміну дії з дати закінчення терміну їх дії), які є підставою для відвантаження ПММ Постачальником, та не залежить від терміну дії Договору.
Передача ПММ Замовнику в роздрібній мережі АЗС Постачальника здійснюється цілодобово шляхом пред'явлення представниками Замовника Товару (в талонах). Факт отримання ПММ підтверджується фіскальним (касовим) чеком (п. 5.12. Договору).
Згідно п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
У випадку відмови Постачальника від надання ПММ, Товару (в талонах) Замовнику або його недопоставки, чи порушення термінів їх надання. Постачальник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого ПММ, Товару (в талонах) за кожний день прострочення поставки (п. 7.3. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання Сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 11.1. Договору).
На виконання умов Договору Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області отримала талони на пальне, що підтверджується Специфікацією № 0003/0000762-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0003/0000762 від 16.07.2024. Вартість талонів позивачем сплачена в повному обсязі в розмірі 161 100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 180 від 16.07.2024 на вказану суму.
Враховуючи припинення відвантаження Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" обумовленого пального на автозаправних станціях та наявність у позивача оплачених ним, але не отоварених відповідачем талонів (скетч-карток) на Бензин А-95 загальною кількістю 1420 літрів, Коростенською районною державною адміністрацією Житомирської області засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на адресу відповідача була направлена претензія № 02-13/1249 від 19.03.2025 з вимогою про виконання відповідачем зобов'язань передбачених Договором.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, вказану претензію представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" було отримано 28.03.2025, однак реагування відповідача на таку претензію матеріали справи не містять.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за Договором щодо повної і своєчасної поставки обумовленого Договором Товару, Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області звернулась із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 76'254,00 грн попередньої оплати за Договором поставки палива № СК03/00338 від 15.07.2024, розміру подвійної облікової ставки НБУ (пені, штрафних санкцій) - 6' 864,95 грн та інфляційного збільшення - 1' 532,02 грн.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, врааховуючи укладений Договір № СК03/00338 про закупівлю товару за державні кошти від 15.07.2024.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що Коростенською районною державною адміністрацією Житомирської області на виконання умов Договору оплачено вартість Товару на загальну суму 161 100,00 грн.
Відповідачем згідно з Специфікацією № 0003/0000762-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0003/0000762 від 16.07.2024 передано відповідні талони.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, факт підписання Коростенською районною державною адміністрацією Житомирської області Специфікації № 0003/0000762-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0003/0000762 від 16.07.2024 не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 76 254,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором відповідно до платіжної інструкції № 180 від 16.07.2024 на суму 161 100,00 грн, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж відповідно до платіжної інструкції № 180 від 16.07.2024 на суму 161 100,00 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорі строк поставки ПММ, Товару визначений до 31.12.2024 року, застосуванню підлягають приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відтак зобов'язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло за спливом семиденного строку від дня пред'явлення претензії № 02-13/1249 від 19.03.2025, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 28.03.2025 року.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 76 254,00 грн - вартості непоставленого Товару (попередньої оплати).
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6 864,95 грн - розміру подвійної облікової ставки НБУ (пені, штрафних санкцій) та 1 532,00 грн - інфляційного збільшення.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 6'864,95 грн - розмір подвійної облікової ставки НБУ та 1 532,00 грн - інфляційного збільшення, суд зважає на таке.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договору)
Пунктом 7.3. Договору Сторони погодили, що у випадку відмови Постачальника від надання ПММ, Товару (в талонах) Замовнику або його недопоставки, чи порушення термінів їх надання. Постачальник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого ПММ, Товару (в талонах) за кожний день прострочення поставки.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру подвійної облікової ставки НБУ та інфляційного збільшення, встановив, що при здійсненні розрахунку позивачем було допущено помилку у визначенні періоду нарахування зазначених сум.
Зокрема, позивачем вказано, що строк прострочення виконання грошового зобов'язання обчислюється за період з 19.03.2025 по 02.07.2025.
Водночас суд враховує, що в матеріалах справи міститься претензія позивача № 02-13/1249 від 19.03.2025 з вимогою про виконання відповідачем зобов'язань передбачених Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як убачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, вказану претензію представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" було отримано 28.03.2025 року.
Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі, якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, - днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 13.06.2018 в справі № 522/799/16-ц.
Таким чином поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 1151200530758 вважається отриманим відповідачем 28.03.2025 відповідно до дати, зазначеної у рекомендованому повідомленні про вручення, що міститься в матеріалах справи.
Оскільки претензія позивача № 02-13/1249 від 19.03.2025 вважається отриманою відповідачем 28.03.2025, строк для добровільного виконання зобов'язання відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України становить сім днів, починаючи з наступного дня після отримання.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим період нарахування розміру подвійної облікової ставки НБУ та інфляційного збільшення з 05.04.2025 по 02.07.2025, виходячи з дати початку прострочення та кінцевої дати строку, визначеного позивачем у позові.
Здійснивши власний розрахунок розміру подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 05.04.2025 по 02.07.2025, судом встановлено, що сума, належна до стягнення як подвійна облікова ставка НБУ, становить 5'763,97 грн (розрахунок додається).
Відтак, вимоги позивача про стягнення подвійної облікової ставки НБУ підлягають частковому задоволенню у вказаному розмірі.
Щодо вимоги про стягнення інфляційного збільшення, судом встановлено, що сума такого збільшення за відповідний період становить 2'154,31 грн.
Разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд задовольняє цю вимогу в межах заявленої позивачем суми 1'532,02 грн.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до часткового задоволення, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
При зверненні до суду з позовною заявою № б/н від 03.07.2025 Коростенською районною державної адміністрації Житомирської області заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 84'650,97 грн), розмір судового збору з якої становить - 3028,00 грн.
Разом з тим, судом встановлено, що позовну заяву Коростенською районною державної адміністрації Житомирської області подано до суду через систему "Електронний суд" ЄСІТС, а відтак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання позовної заяви до суду позивачем, згідно платіжної інструкції № 152 від 01.07.2025 сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
При, цьому вірна сума судового збору, яка підлягала сплаті Коростенською районною державної адміністрації Житомирської області за подання позовної заяви до суду становила 2'422,40 грн (3028,00 грн х 0,8 = 2 422,40 грн).
У зв'язку із відсутністю клопотання про повернення переплаченої суми, питання про повернення позивачу 605,60 грн судом не вирішується.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2'390,89 грн, інша частина судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 84'650,97 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 60/2, місто Коростень, Житомирська область, 11500, ідентифікаційний код юридичної особи 04053513) суму заборгованості в розмірі 83'549,99 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок) гривень, з яких сума основного боргу - 76'254,00 грн, 5'763,97 грн - розмір подвійної облікової ставки НБУ та 1'532,02 грн - інфляційне збільшення.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 60/2, місто Коростень, Житомирська область, 11500, ідентифікаційний код юридичної особи 04053513) витрати із сплати судового збору в розмірі 2'390,89 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 09 вересня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи