13.08.2025 року м. Дніпро Справа № 904/586/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Верхогляд Т.А.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лотанюк С.В. (поза межами суду) - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 (повне рішення складено 05.12.2024, суддя Красота О.І.) у справі № 904/586/22
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм природного газу в сумі 538 883,30 грн.,
Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" і просить суд стягнути заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у розмірі 538 883,30 грн. Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 8 083,25 грн. та витрат на проведення експертизи в розмірі 36 479,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несанкціонованим втручанням Відповідача в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб на крані вентильного блоку, що є порушенням Кодексу газорозподільних систем. У зв'язку з цим Відповідачу нараховано вартість необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу у розмірі 538 883,30 грн., яку останній не сплатив.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/586/22 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03342184) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03341397) заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у розмірі 538 883,30 грн., судовий збір у розмірі 8 083,25 грн., витрати з оплати проведеної судової експертизи Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023, у розмірі 24 338,68 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 481,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:
- постановою НКРЕКП № 1469 від 29.07.2020, яка набрала чинності 30.07.2020, абзац 1 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ доповнено реченням такого змісту: "Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України "Про судову експертизу").". Отже, саме з 30.07.2020 почала діяти норма, що передбачає двомісячний строк розгляду акту про порушення, крім випадку очікування результатів експертизи. Відтак, оскільки акт про порушення № 713 від 03.04.2018 складений до внесення змін до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обов'язок Оператора ГРМ здійснювати розгляд актів про порушення комісією з розгляду актів про порушення протягом двомісячного строку на спірні правовідносини не поширюється, а отже Позивачем зазначену норму порушено не було;
- листом за № 293/01 від 26.01.2017 (а.с. 2 т. 3) Відповідач просив Позивача замінити пломби згідно зі списком, зокрема, котельня "20 квартал" пломби: № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032565, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032563, № ПП КР 00032564 з підстав того, що в процесі експлуатації охоронних пломб на вузлах обліку газу з'являються мікротріщини, але корпус пломб та цілісність пломбувального матеріалу не порушена. Водночас, відповідно до акту перевірки стану обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 779 від 11.01.2018 (а.с. 202 т. 3), який складено за результатами перевірки вузла обліку газу за адресою: вул. Тимірязєва, 1а, м. Кривий Ріг, на об'єкті Відповідача котельня "20 квартал", на вентильному блоці встановлено пломби № ПП КР 00032565, № ДЛС 11803259, № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032563, № ПП КР 00032564. За висновками перевірки до вказаних пломб зауваження відсутні;
- згідно з висновком експерта № 3416-23 від 22.04.2024 на корпусі та якорі пломб № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032565, № ПП КР 00032563, № С 11803259, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032564 виявлено сліди механічного впливу, що свідчить про їх розкриття та повторне навішування; сукупність виявлених слідів, характер їх роміщення та взаєморозміщення на зовнішніх та внутрішніх поверхнях пломб № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032565, № ПП КР 00032563, № С 11803259, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032564, а також нашарування сторонньої речовини, схожої на клейову, на внутрішніх поверхнях пломб № ПП КР 00032565, № ПП КР 00032563, № С 11803259, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032564, свідчать про навмисне їх пошкодження. Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача заборгованості за необлікований (донарахований) об'єм та обсяг природного газу і його вартість у розмірі 538 883,30 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, через систему “Електронний суд», представник Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі №904/586/22 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, а також таким, що винесено при неправильному установленні обставин, які мають значення для справи.
Господарським судом всупереч ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України не застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, які викладено в постановах від 30.06.2022 у справі №911/2791/20 та від 11.02.2021 у справі №927/770/18.
Господарський суд Дніпропетровської області дійшов помилкового висновку про те, що не може бути застосовано заохочувальну норму, відповідно до приписів абз. 1 п. 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки «відповідно до акту перевірки стану обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 779 від 11.01.2018 (а.с. 202 т. 3), який складено за результатами перевірки вузла обліку газу за адресою: вул. Тимірязєва, 1а, м. Кривий Ріг, на об'єкті Відповідача котельня "20 квартал", на вентильному блоці встановлено пломби № ПП КР 00032565, № ДЛС 11803259, № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032563, № ПП КР 00032564. За висновками перевірки до вказаних пломб зауваження відсутні.». В даному випадку листом КПТМ «Криворіжтепломережа» від 26.01.2017р. №293/01 завчасно письмово повідомило позивача про пошкодження пломб, а саме про наявність тріщин на пломбах ППКР00032558, ППКР00032565, ППКР00032559, ППКР00032563, ППКР00032564. Позивач склав акт 11.01.2018 №779 майже через 1 рік після отримання листа, в якому зазначив, що пломби перевірено лише на їх наявність, про відсутність тріщин на вказаних пломбах інформація відсутня. Після цього, через 2 місяці позивач знов повернувся на об'єкта газоспоживання і вже знімає спірні пломби, та в акті експертизи пломб №389 від 11.04.2018р. зазначає, що пломби містять мікротріщини, про що саме завчасно й сповістив відповідач 26.01.2017р. Із зазначеного вище можна дійти висновку про те, що візуальний огляд позивачем пломб стосовно лише їх наявності без зняття їх для експертизи не може бути доказом вжиття позивачем належних заходів після отримання повідомлення від відповідача про їх пошкодження.
Суд першої інстанції не надав належну оцінку копії наказу від 08.02.2021р. №03.1Но.43-0221, п.8 якого зазначено, що наказ, який діяв раніше, №03.1 Но-334- 0720 від 13.07.2021 «Про постійно діючу комісію з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування природного газу побутовому споживачу та споживачу, що не є побутовим» вважати таким, що втратив чинність. А тому, копії листів щодо запрошення представника метрологічної організації та територіального органу Регулятора від 03.01.2019р., від 28.09.2020р. та копії відповідей на них - від 14.02.2019р. та від 05.10.2020р. не є належними доказами виконання позивачем розділу XI Кодексу газорозподільних систем щодо офіційного запрошення для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора на дату складання наказу від 08.02.2021р. Крім цього, позивачем зазначено членом комісії «представник компанії, що надає юридичні послуги АТ «Криворіжгаз» без зазначення персонального ПІБ. Також позивачем не додано до матеріалів справи відповідні докази.
Відповідач зауважує, що підставою для здійснення перерахунку об'єму природного газу позивачем за текстом клопотання визначено абз.5 п.5 гл.4 розд.XI Кодексу газорозподільних систем, а тому необхідно звернути увагу на відсутність в матеріалах справи доказу стосовно дати встановлення та опломбування ЗВТ, оскільки саме дана норма встановлює період здійснення перерахунок об'єму розподіленого (спожитого) природного газу: з початку розрахункового періоду (з дати початку прострочення періодичної повірки) і до моменту встановлення та опломбування Оператором ГРМ справного та повіреного ЗВТ, що підтверджується відповідним актом між Оператором ГРМ та споживачем. Пунктом 4 гл.1 розд. 1 Кодексу газорозподільних систем визначено, що засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. Тому, має бути з'ясовано момент встановлення та опломбування саме справного ЗВТ. Докази щодо некоректної роботи ЗВТ, у т.ч. коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням, відсутні, ЗВТ був та залишився справним. Питання придатності чи непридатності ЗВТ/лічильника газу позивачем не зазначаються. Але викривлення даних обліку природного газу можна встановити лише шляхом виявлення пошкодження саме лічильного механізму, механічних пошкоджень, сторонніх предметів в ЗВТ (висновок Верховного Суду від 14.06.2018р. по справі №916/1656/17), а не шляхом дослідження пломб, які розташовано на вентилях. В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази щодо встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ з обов'язковим підтвердженням відповідним актом між Оператором ГРМ та споживачем - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку ЗВТ, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам, а не просто заміна пломб.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Дармін М.О.
Ухвалою ЦАГС від 08.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/586/22; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 28.05.2025 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою ЦАГС від 28.05.2025 у судовому засіданні у справі № 904/586/22 оголошено перерву до 18.06.2025 на 12:40 год.
Ухвалою ЦАГС від 18.06.2025 у судовому засіданні у справі № 904/586/22 оголошено перерву до 13.08.2025 об 11:40 год. Позивачу та відповідачу запропоновано надати додаткові пояснення (інформацію) щодо дати надходження матеріалів та об'єктів для експертного дослідження до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
У судове засідання 13.08.2025 з'явився представник відповідача. Позивач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (т. 5, а.с. 55 на звороті).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
У судовому засіданні 13.08.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановлені судом обставини справи.
01.01.2016 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Відповідач, Споживач) підписано Заяву-приєднання № 0942039І54АТ016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
На підставі Заяви-приєднання Відповідач, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір), на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Оператора ГРМ в мережі Інтернет за адресою: http://kr.104.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності КП "Редакція КМКГ "Червоний гірник" від 31.12.2015, приєднався до умов Договору; своїм підписом Споживач підтвердив згоду на автоматизовану обробку його даних, які стали відомі оператору ГРМ в результаті укладання та виконання Договору, та можливу їх передачу третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством, у тому числі щодо кількісних та/або вартісних обсягів наданих за Договором послуг.
Зазначений вище Договір, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів.
Листом за № 293/01 від 26.01.2017 (а.с. 2 т. 3) Відповідач просив Позивача замінити пломби згідно зі списком, зокрема котельня "20 квартал" пломби: № ПП КР 00032558, № ПП КР 00032565, № ПП КР 00032559, № ПП КР 00032563, № ПП КР 00032564 з підстав того, що в процесі експлуатації охоронних пломб на вузлах обліку газу з'являються мікротріщини, але корпус пломб та цілісність пломбувального матеріалу не порушена.
03.04.2018 представниками Позивача за участю Відповідача була проведена перевірка стану обліку природного газу на об'єкті КПТМ "Криворіжтепломережа" котельня "20 квартал" по вул. Тімірязєва, 1а, за результатами якої складено акт про порушення № 713. В акті встановлено порушення п. 1 гл. 2 розділу XI, п. 7 гл. 9 Розділ X Кодексу ГРМ, зокрема несанкціоноване втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб на кранах вентильного блоку ПП КР 00032564, ПП КР 00032558, ПП КР 00032565, ПП КР 00032559, ПП КР 00032563, ЮЛС 11803259, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку газу обліковується з порушенням законодавства - частково. Акт про порушення підписано представником Відповідача із зауваженнями.
У зв'язку із виявленими порушеннями, протоколом № 2700 від 03.04.2018 зафіксовано зняття пошкоджених пломб з кранів вентильного блоку: ПП КР 00032559, ПП КР 00032563, ПП КР 00032564, ПП КР 00032565, ПП КР 00032558, ЮЛС 11803259, та запакування в сейф-пакет № UА00074247 для подальшого їх направлення на експертизу. Крім того, вказаним протоколом визначено, що експертиза пломб буде проводитись 11.04.2018 о 14:10 год. за адресою: пр. Металургів, 1. Протокол підписано представником Відповідача із зауваженнями.
11.04.2018 комісією Позивача за участю представника Відповідача проведено експертизу пломб, за результатами якої складено Акт експертизи пломб № 389. У висновку комісії: при проведенні експертизи вищезазначених індикаторних пломб виявлено порушення цілісності: наявні видимі механічні пошкодження корпусу, які свідчать про несанкціоноване втручання в складові комерційного ВОГ та призвели до викривлення даних обліку природного газу. Після візуального огляду пломби запаковано до сейф-пакету № UА00090257.
Супровідним листом від 20.07.2020 за № 50102.4.1-Сл-20587-0720 Позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України із заявою про проведення експертного дослідження та надано для проведення дослідження пломби (т. 1, а.с. 26).
01.10.2020 до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса від АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» при супровідному листі за підписом комерційного директора Гарькави К. для проведення дослідження надійшли: заява про проведення експертного дослідження; шість пломб якірного типу №00032558, №00032559, №00032563, №00032564, №00032565, №С11803259; копія акту про порушення №713; копія акту №389 експертизи пломби від 11.04.2018; схема розміщення та підключення обладнання «Котельна 20 квартал» (т. 1, а.с. 29).
Позивач отримав від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, на замовлення Позивача, Висновок експертів № 16767/16768/22406-22410 за результатами проведення комплексного експертного трасологічного та інженерно-технічного дослідження від 16.11.2021.
28.12.2021 на засіданні постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, що не є побутовим, у присутності Відповідача задоволено, зокрема, акт про порушення № 713 від 03.04.2018 та надано акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 28.12.2021. Позивачем здійснено нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу згідно з п. 5 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС за період з 01.04.2018 по 03.04.2018 тривалістю 48 годин за номінальною потужністю встановленого газоспоживаючого обладнання з урахуванням цілодобового режиму роботи згідно додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу в обсязі 42 307 куб.м на суму 538 883,30 грн.
29.12.2021 Позивач надіслав Відповідачу повідомлення за № 50103.2-Сл-17043-1221 від 29.12.2021 про те, що за результатами розгляду акту про порушення № 713 від 03.04.2018 комісією Позивача прийняте рішення здійснити донарахування необлікованого природного газу згідно пунктів 1, 5 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС за період з 01.04.2018 по 03.04.2018 в обсязі 42 307 куб.м на суму 538 883,30 грн. Разом з листом направлено акт наданих послуг з розподілу природного газу № КРЯ81009092 від 28.12.2021 та рахунок на оплату № 61010600 від 28.12.2021 на суму 538 883,30 грн.
Відповідач листом за № 134/07 від 17.01.2022 відмовив Позивачу щодо оформлення акту наданих послуг з розрахунку природного газу. Крім того, Відповідач звернув увагу на те, що відповідно до п. 8 гл. 4 розд. ХІ та п. 8 гл. 5 розд. ХІ Кодексу ГРС станом на 14.01.2022 здійснення донарахування об'єму природного газу є безпідставним.
Відповідач не здійснив оплату необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у розмірі 538 883,30 грн., що і є причиною виникнення спору.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (частини перша, друга статті 59 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 у справі №908/554/19 зазначив, що положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі №908/554/19, також вказала, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону.
Розтлумачуючи ці ж положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №922/137/19, від 28.12.2019 у справі №911/721/19, від 12.03.2020 у справі №920/1217/16, від 26.06.2020 у справі №911/720/19, від 08.09.2020 у справі №922/4351/19, від 17.02.2021 у справі №914/375/18, від 18.08.2021 у справі №914/2108/19.
Положеннями глави 5 розділу XI Кодексу ГРС визначено порядок оформлення акта про порушення. Зокрема, пунктами 1-5 визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/ користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.
Відповідно до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Водночас, з 30.07.2020 діє нова редакція зазначеного пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.07.2020 № 1469), відповідно до якої, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21 при вирішенні спору у подібних правовідносинах наведено висновок про те, що до набрання чинності змін до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення не обмежувалось будь-яким строком, а відтак Оператор не був обмежений строками, проте з прийняттям 29.07.2020 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469, пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ доповнено імперативною, обмежувальною для Оператора вимогою щодо проведення засідання комісії не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення.
Оскільки правовідносини, що виникли на підставі актів про порушення станом на момент набрання чинності зазначеної постанови, не припинилися, адже засідання комісії з розгляду зазначених актів проведено не було, подальша процедура щодо розгляду актів, зокрема строк такого розгляду має відповідати умовам, визначеним у новій редакції пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Тобто, із набранням чинності пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020, Оператор мав здійснювати подальший розгляд актів про порушення з дотриманням встановленого строку проведення засідання.
Ця норма встановлює для комісії з розгляду актів про порушення оператора ГРМ строк, в який повинно бути проведено засідання комісії з розгляду акта про порушення.
Отже, акти про порушення, що не були розглянуті станом на момент набрання чинності зазначеною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, мали бути розглянуті на засіданні комісії не пізніше двох місяців від моменту набрання нею чинності.
Водночас інше розуміння призводило б до невиправданого зловживання Оператором своїм правом, що ставило б Товариство у несприятливе становище та призводило б до застосування процедури розгляду актів про порушення скасованої редакції Кодексу ГРМ.
Попередня редакція Кодексу ГРМ може застосовуватися лише в частині визначення сутності виявленого порушення. Процесуальний (процедурний) порядок розгляду актів про порушення (порядок повідомлення споживача про засідання комісії, склад комісії, строки розгляду актів) має визначатися на підставі діючої на момент проведення засідання комісії редакції Кодексу ГРМ.
Таким чином, господарюючий суб'єкт, на якого розповсюджуються вимоги пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, повинен їх дотримуватися, тобто розглядати акти про порушення у строки визначені Кодексом ГРМ, а порушення таких строків є невиконанням вимог Кодексу ГРМ, що, у свою чергу, має встановлювати відповідальність за такі порушення, зокрема, шляхом визнання недійсним рішення комісії.
Крім того, судом касаційної інстанції у постанові від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21 зауважено, що судам у кожному конкретному випадку необхідно встановлювати обставини, за яких засідання комісії відбулося з пропуском строку, встановленого абзацом 1 пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ, тобто надавати оцінку відповідним доказам у справі та в залежності від поважності причин пропуску такого строку ухвалювати відповідне рішення щодо визнання/не визнання недійсним рішення комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2021 на засіданні постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, що не є побутовим, у присутності Відповідача задоволено, зокрема, акт про порушення № 713 від 03.04.2018 та надано акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 28.12.2021. Позивачем здійснено нарахування необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу згідно з п. 5 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС за період з 01.04.2018 по 03.04.2018 тривалістю 48 годин за номінальною потужністю встановленого газоспоживаючого обладнання з урахуванням цілодобового режиму роботи згідно додатку 4 до Типового договору розподілу природного газу в обсязі 42 307 куб.м на суму 538 883,30 грн.
Колегія суддів враховує, що з 30.07.2020 діє нова редакція п. 8 гл. 5 розділу XI Кодексу ГРС, відповідно до якої засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
З урахуванням викладених висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.07.2023 у справі №911/3342/21, апеляційний суд констатує, що у даному випадку засідання комісії з розгляду акта про порушення №713 від 03.04.2018 мало відбутися включно до 30.09.2020, проте, засідання комісії з розгляду акта про порушення №713 від 03.04.2018 відбулося 28.12.2021 (протокол №03/12 засідання комісії від 28.12.2021), тобто, з порушенням двомісячного строку для розгляду зазначеного акта про порушення, а відтак, таке рішення прийнято з порушенням вимог пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС.
Стосовно випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі вступною частиною висновку експертів № 16767/16768/22406-22410 від 16.11.2021, до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса від АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» при супровідному листі за підписом комерційного директора Гарькави К. для проведення дослідження 01.10.2020 надійшли: заява про проведення експертного дослідження; шість пломб якірного типу №00032558, №00032559, №00032563, №00032564, №00032565, №С11803259; копія акту про порушення №713; копія акту №389 експертизи пломби від 11.04.2018; схема розміщення та підключення обладнання «Котельна 20 квартал» (т. 1, а.с. 29).
Зазначена дата надходження об'єктів дослідження та матеріалів (01.10.2020) до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса від АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» сторонами не спростована.
Суд апеляційної інстанції в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України ухвалою від 18.06.2025 надавав можливість сторонам у справі надати додаткові пояснення (інформацію) щодо дати надходження матеріалів та об'єктів для експертного дослідження до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса. Проте, додаткових пояснень до суду не надійшло.
Доводи позивача про те, що матеріали та об'єкти дослідження знаходилися в експертній установі спростовуються самим висновком експертів № 16767/16768/22406-22410 від 16.11.2021, в якому зазначено, що останні надійшли до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса саме 01.10.2020. Зазначена дата позивачем не спростована.
Апеляційний господарський суд зауважує, що дата супровідного листа (20.07.2020), яким були направлені пломби та матеріали для експертного дослідження (т. 1, а.с. 26) не може спростовувати факту надходження 01.10.2020 зазначених пломб та матеріалів до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса (т. 1, а.с. 29).
Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, застосовуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", колегія суддів доходить висновку, що докази, надані на підтвердження факту надходження об'єктів дослідження та матеріалів до Харківського НДІСЕ імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса від АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» 01.10.2020 є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на спростування відповідної обставини.
Таким чином, колегія суддів констатує, що надходження об'єктів дослідження та матеріалів до експертної установи відбулося вже після спливу двомісячного строку від моменту набрання чинності постановою №1469 від 29.07.2020, що не є випадком очікування результатів експертизи ЗВТ.
Будь-яких доказів, які б могли свідчити про пропуск позивачем двомісячного строку для проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, що передбачений абзацом 1 пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, з поважних причин або у зв'язку з очікуванням результатів експертизи ЗВТ, як це передбачено наведеною нормою, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний господарський суд при вирішенні спору у справі, що розглядається, урахував правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21, та з огляду на встановлені фактичні обставини справи, дійшов висновку, що оскільки рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення від 28.12.2021, оформлене протоколом №03/12 від 28.12.2021, прийнято поза межами строку для розгляду акта про порушення, встановленого Кодексом ГРС, відсутні правові підстави для задоволення позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в сумі 538 883,30 грн., що нараховано відповідно до рішення, яке прийнято на підставі акта про порушення № 713 від 03.04.2018.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Відповідно до п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню як таке, що ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права, з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/586/22 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2024 у справі № 904/586/22 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "КРИВОРІЖГАЗ" на користь Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9 699,90 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.09.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя М.О. Дармін