08.09.2025 м.Дніпро Справа № 908/2556/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники сторін:
від скаржника: Єгоров А.Є. (в залі суду);
інші учасники: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 30.01.2025) у справі № 908/2556/24
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ВЕСТМІНСТЕР», м. Київ
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ», м. Запоріжжя
про банкрутство
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ВЕСТМІНСТЕР» звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ» на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 16.10.2024 заяву прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 відкрито провадження у справі № 908/2556/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ», код ЄДРПОУ 31354329; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ВЕСТМІНСТЕР» до боржника у розмірі 212 500,00 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса: а/с 1176, м. Запоріжжя, 69005); зобов'язано розпорядника майна Мірошника І.В. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно; зобов'язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, до 10.12.2024; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановлено до 10.12.2024; попереднє засідання суду призначено на 12.12.2024 о 10-00.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 74443 від 28.10.2024.
Ухвалою від 12.12.2024 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ВЕСТМІНСТЕР» у розмірі 212 500,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, 30 280,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - до першої черги задоволення; підсумкове засідання суду призначено на 24.12.2024 о 09-00.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ» та припинено повноваження арбітражного керуючого Мірошника І.В. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ» та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігора Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013).
На офіційному веб-порталі судової влади України 27.12.2024 за № 74961 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 24.01.2025 призначено судове засідання на 30.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 у справі № 908/2556/24 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ».
Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ», м. Запоріжжя - ліквідовано.
Провадження у справі закрито.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що контролюючим органом у відповідності допп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України повинна проводитись перевірка. Так, контролюючим органом Листом №355/6/32-00-07-08 від 27.01.2025 до платника податків було направлено запит про надання інформації щодо фактичного місцезнаходження первинних бухгалтерських документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПК «Газвидобування». Відповіді на вищевказаний лист до контролюючого органу не надійшло, що зробило проведення перевірки без запитуваної інформації фактично неможливим.
Повідомляє, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4, п. 77.6 ст. 77, п. 82.1 ст. 82, ст. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та згідно з планом - графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік, з 28 травня 2024 року згідно наказу Міжрегіонального управління від 29.04.2024 № 106-п призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 31354329) за фактичною адресою вул. Рилєєва, буд.10-А, м. Київ, 04073.
За даними ЄДР платник 21.05.2024 здійснив зміну податкової (юридичної) адреси на м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 45. Листом від 24.05.2024 № 2405 (вх. від 27.05.2024 №4348/6) платник повідомив Міжрегіональне управління про зміну юридичної адреси.
Листом від 22.05.2024 (вх. №4197) ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» повідомило Міжрегіональне управління про втрату документів.
Відповідно до наказу від 27.05.2024 № 127-п, з урахуванням Наказу від 06.08.2024 № 177-п та на підставі пункту 44.5 статті 44, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ зупинено проведення документальної планової виїзної перевірки до завершення дії обставин, що унеможливлюють проведення перевірки або усунення перешкод щодо її проведення з 28 травня 2024 року строком на 90 днів, але не більше ніж 120 днів.
Листом від 20.08.2024 №3729/6/32-00-07-03-04 Міжрегіональне управління звернулось до ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» з метою нагадування про сплив терміну для відновлення втрачених документів та про повідомлення щодо стану їх відновлення.
Наказом від 16.09.2024 № 229-п «Про поновлення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 31354329)», з 20.09.2024 поновлено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ». Наказ направлено поштовим відправленням рекомендованим повідомленням 16.09.2024, який повернуло 07.10.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
З метою вручення копії наказу від 16.09.2024 № 229-п «Про поновлення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 31354329)» фахівцями Міжрегіонального управління 18.09.2024 здійснено вихід за адресою розташування підприємства: вул. Незалежної України, буд. 45, м. Запоріжжя.
В ході виходу за місцем знаходження ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 31354329) встановлено неможливість вручення наказу від 16.09.2024 № 229-п «Про поновлення терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 31354329)» посадовим особам, про що складено акт «Про неможливість вручення копії наказу від 16.09.2024 № 229-п» від 18.09.2024 № 215/32-00-07-08-07/31354329.
З метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ», 20.09.2024 здійснено виїзд/вихід за місцезнаходженням ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ», а саме - вул. Незалежної України, буд. 45, м. Запоріжжя (о 09 год. 45 хв.).
В ході виходу/виїзду за місцем реєстрації підприємства (вул. Незалежної України, буд. 45, м. Запоріжжя) встановлено відсутність генерального директора ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» Коломійця Євгена Юрійовича за зазначеною адресою, про що складено акт «Про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки» від 20.09.2024 № 218/32-00-07-08- 07/31354329.
Також, контролюючим органом в межах компетенції та наявної в інформаційних базах ДПС України інформації, неодноразово було здійснено спроби встановити телефонний зв'язок з посадовими (уповноваженими) особами Товариства за номером телефону +380445001368, який зазначено в заяві ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ГАЗВИДОБУВАННЯ» за формою № 1-ОПП в графі «телефони службовий» керівника та головного бухгалтера. Проте, телефонний номер не є дійсним.
У зв'язку з вищенаведеним, Міжрегіональним управлінням: - направлено запити на встановлення місцезнаходження платника податків на адресу БЕБ України за №3718/5/32-00-07-05 від 23.09.2024 та на адресу ГУНП в Запорізькій області за №3716/5/32-00-07-05 від 23.09.2024; - прийнято рішення (Додаток 4 «Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковостi платника податку від 05.11.2024 № 32594), в якому зазначена інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, вважає, що у відповідності до ст. 59 КУзПБ України, даний запит було передано або повинен був бути переданий ліквідатору підприємства визначеного ухвалою.
Попри наявність запиту контролюючого органу ліквідатором не надано відповіді на такий запит, чим порушено норму ст. 61 КУзПБ України. Надання первинної документації до контролюючого органу та подальше проведення перевірки надало б можливість суду більш детально дослідити проведений ліквідатором фінансово-господарський аналіз боржника.
З урахуванням наведеного, вважає, що у контролюючого органу у відповідності до ст. 254 ГПК України є право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 по справі №908/2556/24.
Посилаючись на постанову Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 у справі №914/3812/15 та інших постановах щодо того, що: «Затверджуючи звіт ліквідатора, Господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута», апелянт наголошує, що зі змісту оскаржуваного судового рішення, посилаючись на те, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором відповідно до ст.61 КУзПБ виконані всі необхідні заходи, а саме: проведена інвентаризація майна боржника, направлені запити до відповідних установ з метою виявлення майна боржника, закриті поточні рахунки боржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки повноті цих відомостей та вжитих заходів з виявлення майна боржника.
Відтак, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить мотивованої оцінки дій/бездіяльності ліквідатора щодо здійснення відповідного ґрунтовного аналізу правочинів боржника.
Звертає увагу, що зазначені обставини підлягали врахуванню ліквідатором при з'ясуванні активів боржника і, як наслідок, суд першої інстанції не надав належної оцінки достовірності змісту ліквідаційного балансу боржника.
Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтверджені як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов'язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №904/3551/20 вказує, що неповнота з'ясування ліквідатором обставин, з якими пов'язана можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на третіх осіб, свідчить про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 04.03.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів до суду апеляційної інстанції.
28.03.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (2422,40 грн) та доказів у підтвердження повноважень на підписання скарги у порядку самопредставництва, доказів направлення скарги арбітражному керуючому. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Вказану ухвалу направлено апелянту засобами електронного зв'язку та доставлено до електронного кабінету підсистеми ЄСІТС “Електронний суд» 02.04.2025 о 00:05 годині.
Відтак, недоліки скарги мали бути усунені останнім до 14.04.2025 (оскільки 12 та 13 квітня 2025 року - вихідні дні).
09.04.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 01.04.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №222 від 21.03.2025 про оплату 4542,00 грн, докази наявності повноважень у підписанта скарги в порядку самопредставництва, а також докази направлення скарги арбітражному керуючому Мірошнику І.В.
Отже, недоліки скарги усунені у визначений судом строк.
Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі.
В ухвалі суду колегією суддів констатовано, що апелянт не є учасником справи про банкрутство, що підтверджено матеріалами справи відповідно до яких апелянтом грошові вимоги до боржника не заявлялись, втім, зазначене не впливає на права особи, яка вважає порушеними свої права, інтереси і обов'язки подати апеляційну скаргу; судом визначено, що у зазначених випадках Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що питання щодо наявності/відсутності порушеного права, інтересу, обов'язків скаржника і його правового зв'язку між сторонами у справі з'ясовується у судовому засіданні, за наслідками якого приймається певне рішення (або про закриття апеляційного провадження, або перегляд судового акту по суті), а тому колегія суддів визнала необхідним відкрити апеляційне провадження для з'ясування питання чи порушені права, інтереси, обов'язки апелянта оскаржуваною ухвалою суду. Розгляд цього питання призначено на 08.09.2025.
У письмових поясненнях ліквідатор - арбітражний керуючий Мірошник І.В., наголосив, що скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала без змін, і слід закрити апеляційне провадження за скаргою Східного МУ ДПС.
Зауважує, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є кредитором, стороною чи учасником справи про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ГАЗВИДОБУВАННЯ" в розумінні приписів Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), відповідної ухвали судом першої інстанції не виносилось.
При цьому, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не було доведено того факту, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 було прийнято про певні права та (або) обов'язки податкового органу, який не входить до числа учасників цієї справи про банкрутство боржника.
Посилання щодо неможливості проведення перевірки у зв'язку з відсутністю підприємства посадових осіб платника податків або його законних представників за податковою адресою вважає сумнівним.
При цьому, у разі ухилення боржника від проведення позапланової перевірки, законодавством передбачені заходи впливу, зокрема адміністративна відповідальність.
Зауважує, що обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.
Відтак, відсутність доказів набуття статусу кредитора чи учасника у справі про банкрутство та недоведеність того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.
08.09.2025 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2556/24 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Паруснікова Ю.Б.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025, справу №908/2556/24 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.
В судовому засіданні 08.09.2025 скаржник надав свої пояснення щодо скарги. Інші учасники в судове засідання не з'явились.
У судовому засіданні 08.09.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття провадження у справі.
Заслухавши пояснення присутнього представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, а у провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - (1) учасники справи, а також (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18.
За приписами п.17 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з частинами 1, 2 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є учасником даної справи, не приймало у ній участь та не залучалось до участі у цій справі.
Натомість скаргу обґрунтовує, тим, що вказаним судовим рішенням (ухвалою) вирішені питання щодо прав і обов'язків апелянта, оскільки останнім не проведена перевірка Товариства боржника у відповідності до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, про що контролюючим органом направлено лист платнику податків 27.01.2025 №355/6/32-00-07-08, який отримано ліквідатором.
Судова колегія бере до уваги, що дана справа є справою про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ».
Частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Процедура банкрутства характеризуються специфічним складом учасників (відмінним від складу учасників позовного провадження), кожен з яких наділяється особливим процесуальним правами та обов'язками (в тому числі на апеляційне та касаційне оскарження), що зумовлено характером відносин неплатоспроможності, особливостями провадження у справах про банкрутство, застосуванні притаманних такому провадженню способів захисту її суб'єктів, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
Зважаючи на особливості провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звернутися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та неодноразово викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 29.04.2021 по справі № 904/5874/19.
Така позиція також підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Отже, право на оскарження судових рішень виникає з моменту набуття особою статусу учасника у справі про банкрутство (див. постанову Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №922/2738/21).
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Питання набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство викладені у правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Так, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника, тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У ч.3 ст.45 КУзПБ наведені вимоги до заяви кредитора.
Також згідно з цією частиною господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Відповідно до частин 4-6 ст.45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Зазначені вимоги розповсюджуються і на кредитора - контролюючий орган або інший державний орган, що має грошові вимоги до боржника.
Згідно правової позиції Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21)у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.
Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов'язки.
В наведеній постанові Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у справах №908/1974/21 та №908/1277/21.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до правового висновку, що викладений у наведеній постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 921/574/20, відокремлений підрозділ ДПС України є органом виконавчої влади й може бути стороною в судовому процесі.
Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно із приписами підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Суб'єктом документальної перевірки з боку контролюючого органу також може бути платник податку, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України), за деякими особливостями у правовому регулюванні, що настають для такого платника податку з відкриттям провадження у справі про банкрутство та визнанням юридичної особи-боржника банкрутом.
У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов'язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПК України).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності); відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України).
Крім того, податковий орган має право звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом (підпункт 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства.
Згідно матеріалів дійсної справи, ухвалою суду від 16.10.2024 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Фінансова компанія «Вестмінстер» про визнання банкрутом ТОВ "Промислова компанія «Газвидобування».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2024 відкрито провадження у справі № 908/2556/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ», код ЄДРПОУ 31354329; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ВЕСТМІНСТЕР» до боржника у розмірі 212 500,00 грн основного боргу, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса: а/с 1176, м. Запоріжжя, 69005); зобов'язано розпорядника майна Мірошника І.В. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно; зобов'язано розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, до 10.12.2024; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановлено до 10.12.2024; попереднє засідання суду призначено на 12.12.2024 о 10-00.
На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення за № 74443 від 28.10.2024.
Ухвалою від 12.12.2024 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ВЕСТМІНСТЕР» у розмірі 212 500,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, 30 280,00 грн - витрати на сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - до першої черги задоволення; підсумкове засідання суду призначено на 24.12.2024 о 09-00.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ» та припинено повноваження арбітражного керуючого Мірошника І.В. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ» та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігора Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013).
На офіційному веб-порталі судової влади України 27.12.2024 за № 74961 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 24.01.2025 розгляд звіту призначено на 30.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 у справі № 908/2556/24 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ»; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ “ГАЗВИДОБУВАННЯ», м. Запоріжжя - ліквідовано; провадження у справі закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, у строки, визначені ст.45 КУзПБ Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з відповідними грошовими вимогами до боржника не звернулось, як не звернулось з відповідною заявою до стадії ліквідації боржника.
При цьому, у цій справі, Податковим органом надано докази того, що ним відносно боржника призначалась податкова перевірка.
В той же час, лист від 27.01.2025, направлений ліквідатору, про який зазначає апелянт (№355/6/32-00-07-08) отримано ліквідатором 31.01.2025, тобто поза межами (після завершення) ліквідаційної процедури і ліквідації боржника, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення листа (а.с.28, т.2).
Крім того, в апеляційній скарзі податковий орган посилається на Акт 20.09.2024 № 218/32-00-07-08-07/31354329 «Про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки» у зв'язку з відсутністю підприємства (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою.
Стосовно зазначеного матеріали справи містять наступні докази, надані ліквідатором банкрута.
З метою розшуку документів фінансово - господарської діяльності розпорядник майна направив наступні запити:
- 22.10.2024 арбітражний керуючий надіслав запит №26/321 від 22.10.2024 ТОВ "ПК "ГАЗВИДОБУВАННЯ" з проханням надати документи згідно з переліком зазначеним в запиті. Номер поштового ідентифікатора №6900500211914 з 12.12.2024 відправлення повернуто за зворотною адресою: Закінчення встановленого терміну зберігання;
- 22.10.2024 арбітражний керуючий надіслав запити № 27/322/1 від 22.10.2024 та № 27/322/2 від 22.10.2024 засновникам ТОВ "ПК "ГАЗВИДОБУВАННЯ" - ДАВОЛІ ЛІМІТЕД, ТОЛДОНОВУ ДЕНИСУ АНДРІЙОВИЧУ з проханням надати документи згідно з переліком зазначеним в запиті. Номер поштового ідентифікатора №6900500211850 з 13.12.2024 відправлення у точці видачі/доставки. Номер поштового ідентифікатора №RA690056015UA з 16.12.2024 відправлення у точці видачі/доставки;
- 20.01.2025 ліквідатор підприємства надіслав Заяву №565 від 16.01.2025 до Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про встановлення місцезнаходження бухгалтерської, податкової, та іншої документації підприємства банкрута, зобов'язання колишніх органів управління підприємства банкрута передати розпоряднику майна підприємства Мірошнику Ігорю Вікторовичу у найкоротшій термін фінансово - господарську документацію, бухгалтерську документацію, податкову документацію, відомості по заробітній платі. Документи, що підтверджують права підприємства банкрута на рухоме та нерухоме майно, самохідні машина та сільськогосподарську техніку. Розшифровку кредиторської та дебіторської заборгованості. Крім того, арбітражний керуючий надав відповідні пояснення слідчому;
- 19.02.2025 арбітражним керуючим отримано відповідь від Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №3851/46/023/02/02-2025 згідно якої встановити документи не вдалося, а справу з Журналом єдиного обліку заяв №3249 закрито.
Відтак, під час провадження у справі, дії щодо розшуку документів фінансово - господарської документації, бухгалтерської документації, податкової документації не призвели до позитивного результату.
В ході проведення перевірки встановити документи не виявилося можливим.
Ліквідатор зауважує, що 17.02.2025 отримав від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків листа № 355/6/32-00-07-08 від 27.01.2025 про надання інформації щодо місцезнаходження первинних бухгалтерських документів фінансово - господарської діяльності для проведення перевірки.
26.02.2025 ліквідатор підприємства надіслав відповідь №859 від 19.02.2025 про неможливість надання документів для перевірки, з усіма відповідними вище перерахованими доказами, Звернення до підприємства, засновника та відділення поліції. Тому, відповідно до вище викладеного, податковому органу були надані усі відповідні докази здійснення заходів щодо розшукування та встановлення місцезнаходження первинних бухгалтерських документів фінансово - господарської діяльності Банкрута, про що додано відповідні документи - Запити, заява до поліції та інші.
Будь - яких інших відомостей щодо проведення податкових перевірок на час винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скаржником не надано.
Таким чином, матеріали справив не містять доказів, а апелянтом відповідне не доведено, що станом на дату затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ГАЗВИДОБУВАННЯ" арбітражний керуючий (ліквідатор) отримував будь-який наказ від органів ДПС України щодо проведення позапланових перевірок ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ГАЗВИДОБУВАННЯ".
Проведення процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності згідно з приписами законодавства про банкрутство не залежить від факту можливості або неможливості провести перевірку банкрута податковим органом. Взаємовідносини між податковим органом як органом державного контролю та платником податків урегульовані спеціальними нормами Податкового кодексу України, а процедура банкрутства врегульована Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого, як і норми Податкового кодексу України не містять положень про те, що підприємство банкрут не може бути ліквідоване за рішенням суду чи ліквідаційна процедура має бути продовжена у зв'язку з неможливістю проведення перевірки банкрута податковим органом.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути підставами для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб'єкта, а також бути перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.
Апелянтом також і не доведено жодним доказом, що до завершення ліквідаційної процедури арбітражний керуючий отримав звернення органу ДПС про надання відповідної фінансової звітності боржника, або ж у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою та неможливістю проведення позапланової документальної перевірки передбаченої ПК України, відсутність первинних документів та наявність сумнівів у реальності кредиторських вимог, з метою сприяння у здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, тощо.
При цьому, у матеріалах справи також і відсутні докази того, що судом призначалось би до розгляду будь-яке клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, чим би суд фактично залучав контролюючий орган до участі у справі.
Отже, апелянт (Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) не набув статусу учасника у цій справі про банкрутство. Звідси, позбавлений процесуального права оскарження судових рішень у ній.
Відповідне підтверджено і у постанові КГС ВС від 25.03.2025 у справі №904/219/24, за аналогічних обставин, де апелянтом було також Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Крім того, апелянтом також і не наведено в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме, оскільки жоден процесуальний документ у справі №908/2556/24, зокрема і оскаржувана ухвала від 30.01.2025, не містить будь-яких суджень і висновків стосовно Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
Верховним Судом у постанові у справі № 911/2635/17 від 11.07.2018 підтримано позицію суду касаційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі та міститься наступний висновок: «Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.»
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 13.10.2021 у справі № 917/1697/20, від 12.11.2018 у справі № 910/2611/18, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17, від 03.07.2019 у справі № 910/15668/18, від 22.05.2019 у справі № 904/7274/17, від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що за змістом оскаржуваної ухвали при апеляційному перегляді справи колегією суддів не встановлено, що суд прийняв рішення про права та обов'язки скаржника, який більш того, не є учасниками даної справи про банкрутство, відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 у справі №908/2556/24 підлягає закриттю.
Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв'язку з відмовою позивача від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає.
Посилаюсь на зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалами від 01 липня 2020 року (справа № 756/12935/18), від 02 вересня 2020 року (справа № 695/512/16-ц), від 08 квітня 2021 року (справа № 755/4032/19), від 15 квітня 2021 року (справа № 167/41/20), від 30 квітня 2021 року (справа № 183/5644/17), від 08 листопада 2021 року (справа № 701/266/19), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалами від 27 липня 2021 року (справа № 911/670/20), від 08 вересня 2021 року (справа № 904/5472/19), від 08 листопада 2021 року (№ 925/657/20), від 20 грудня 2021 року (справа № 917/1384/20), від 14 лютого 2022 року (справа № 913/526/20), від 15 лютого 2022 року (справа № 920/1318/20), від 07 квітня 2022 року), об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 листопада 2019 року (справа № 816/731/16) відмовили у задоволенні клопотань про повернення судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку із закриттям касаційного провадження.
З урахуванням наведених позицій суд зауважує, що закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст.231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні.
Внаслідок наведеного судовий збір за подачу апеляційної скарги апелянту не повертається.
Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, 281 ГПК України, суд, -
Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.01.2025 у справі № 908/2556/24 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 09.09.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд