10 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/4534/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків адвоката Мица Ю.В. про відвід судової колегії у складі головуючий суддя Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Медуниця О.Є. та заяву про самовідвід судді Стойка О.В. від розгляду справи №922/4534/24 в межах апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 у справі №922/4534/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків
до відповідача Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків
про визнання протиправними дій
В провадженні Східного апеляційного господарського суду перебуває апеляійна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків на рішення Господарського Суду Харківської області від 02 липня 2025року по справі № 922/4534/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025р, для розгляду зазначеної апеляційної скарги визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Стойка О.В., судді Медуниця О.Є., Істоміна О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 у справі №922/4534/24, якою, зокрема, встановлено учасникам справи строк до 28.08.2025 року (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 ст. 263 ГПК України та запропоновано учасникам справи в строк до 28.08.2025 року (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч. 4 ст. 262 ГПК України.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків адвоката Мица Ю.В. надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №922/4534/24 за мотивами наявності конфлікту інтересів через представництво заявником інтересів Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перша Харківська Асоціація ОСББ», як позивача, за позовом у цивільній справі №638/7007/22 про стягнення заборгованості зі сплати щомісячних цільових внесків.
Посилаючись на зазначені вище обставини та на п.5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, заявник зазначив, що існують об'єктивні сумніви у безсторонності складу суду, визначеного для розгляду даної справи.
З метою уникнення будь-яких сумнівів у своїй неупередженості, 08.09.2025 головуючим суддею Стойка О.В. була подана заява про самовідвід від розгляду апеляційної скарги у даній справі №922/4534/24.
Розглянувши вказані заяви колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 39 ГПК України).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Колегія суддів зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас апеляційний господарський суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про наявність відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними й допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Колегія суддів констатує, що сам факт звернення адвоката із цивільним позовом в інтересах іншої особи до суду в цивільній справі, провадження в якій давно завершено, безумовно не свідчить про те, що в процесі розгляду апеляційної скарги судова колегія у складі головуючого судді Стойка О.В. та членів судової колегії суддів Істоміної О.А., Медуниці О.Є. виявлятиме упередженість до однієї із сторін спору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що подана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків адвокатом Мица Ю.В. заява про відвід судової колегії у складі головуючого судді Стойка О.В. та суддів Істоміної О.А., Медуниці О.Є., є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Водночас, як вказано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Отже подана головуючим суддею Стойка О.В. заява про самовідвід за мотивами необхідності усунення будь-яких можливих сумнівів у її безсторонності та неупередженості в очах стороннього спостерігача, підлягає задоволенню.
Враховуючи наведені вище положення висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи, Бангалорських принципів поведінки судді та з метою уникнення у сторін спору та громадськості будь-яких сумнівів у неупередженості та безсторонності суддів, а також задля забезпечення довіри до судової влади в України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає доцільним відвести головуючого суддю від розгляду даної справи.
Оскільки головуючого суддю відведено від розгляду даної справи, що зумовлює передачу справи на повторний автоматизований розподіл, отже передавати вирішення питання про відвід колегії суддів іншому судді в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України, не має необхідності.
За таких обставин, керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Заяву представникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів", м. Харків адвоката Мица Ю.В. у справі №922/4534/24 про відвід судової колегії у складі головуючий суддя Стойка О.В., судді Істоміна О.А., Медуниця О.Є. визнати необґрунтованою.
2. Заяву судді Стойка О.В. про самовідвід у справі №922/4534/24 задовольнити.
3. Відвести головуючого суддю Стойку О.В. від розгляду справи №922/4534/24.
4.Передати справу №922/4534/24 для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця