Справа № 953/4211/24
н/п 1-кп/953/457/25
"10" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221130000531 від 28.03.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, має неповнолітніх дітей 2007 та 2013 року народження, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 14.09.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченої.
Прокурор просив продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримала думку своєї підзахисної, посилаючись на необгрунтованість клопотання, недоведеність ризиків, які зазначені в клопотанні та тривалість її підзахисної під вартою, просила відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обвинуваченої з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2024 підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування - до 27.05.2024 включно, з можливістю внесення застави.
Ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 22.05.2024, 11.07.2024, 04.09.2024 обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 листопада 2024 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 60 560 грн.
Крім того, ухвалами Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2024, 16.12.2024, 04.02.2025, 01.04.2025, 22.05.2025, 17.07.2025 обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній раз до 14 вересня 2025 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 242 240 грн.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Санкція частини 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, застава, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень».
Так, застосований запобіжний захід відносно обвинуваченої кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду чи впливу на свідків.
Разом з цим, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту та підозрюваною, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання нею покладених судом обов'язків у справі.
При цьому, аргументи обвинуваченої ОСОБА_4 в даному конкретному випадку недостатньо свідчать про належне виконання обвинуваченою своїх процесуальних прав та обов'язків, в разі обрання щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_4 на даному етапі розгляду кримінального провадження, не встановлено та сторонами не доведено.
При цьому, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне залишити ОСОБА_4 без змін розмір застави, визначений ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2024, та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України.
Так, в разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_4 перебувати під вартою в умовах СІЗО, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 376 ч. 2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 08 листопада 2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченої; забезпечувати явку, належно повідомленої обвинуваченої до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченої.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму обвинувачену обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Встановити строк дії ухвали до 08 листопада 2025 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1