Справа № 212/9274/25
1-кс/212/1014/25
10 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області, яке погоджено з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця рф, громадянина України, командира 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , сержанта, одруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
До слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшло клопотання слідчого СВ Бахмутського РВП ГУ НП в Донецькій області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням за кримінальним провадженням за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, було встановлено наступне.
Сержант ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
09.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК, за ознаками дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану.
Орган досудового розслідування вважає, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також через тяжкість покарання, що загрожуватиме ОСОБА_4 у разі визнання його винним, існує необхідність запобігання вказаних ризиків шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме в вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та без права внесення застави, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання, а також переховувався від органів правосуддя.
В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному наполягала.
Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник просив суд вирішити питання про альтернативний запобіжний захід - заставу, що передбачено КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя встановив, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР 12025052150000788 від 03.07.2025 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України.
09.09.2025 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку виконання ухвали слідчого судді.
09.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за ознаками дезертирства, тобто самовільного залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненого у умовах воєнного стану.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додані до нього матеріали сторона захисту отримала завчасно.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Так, слідчий суддя встановив за п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 ч. 4 КК України, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні матеріалами клопотання слідчого: актом службового розслідування, письмовими доказами, показами свідків.
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказав прокурор, такі як ризик можливого переховування підозрбваного від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчинені інкримінованого особливо тяжкого злочину, підтвердженням чому є факт перебування ОСОБА_4 у розшуку.
Крім того, враховуючи той факт, що підозрюваний знайомий із свідками обвинувачення, військовослужбовцями військової частини, де проходив службу, то існує ризик незаконного впливу на покази останніх з боку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя вказує, що інші зазначені у клопотанні слідчим ризики за ст. 177 КПК не були доведені.
Слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
При цьому Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того за ч. 8 ст. 176 КПК України ,під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК, тобто тримання під вартою.
Таким чином, внаслідок переліченого вмотивування слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу останньому закон не передбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Таким чином, задовольняючи клопотання прокурора щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи тривале ухилення від слідства з боку підозрюваного та відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Керуючись ст. ст. 176-178,182, 183, 184, 202, 307, 395 КПК, слідчий суддя -
Задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави на строк до 07 листопада 2025 року включно на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1