Справа №442/5237/25
Провадження №2/442/1592/2025
09 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря судового засідання - Малик О.Я.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що він відповідно до заповіту має право на спадкування після смерті матері ( ОСОБА_2 ) все належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй мало б належати на день смерті і на, що за законом вона мала би право.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 70 років. Після смерті матері він прийняв спадщину і отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 2194 га, цільове призначення: для обслуговування даного житлового будинку та господарських будівель. Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , у тому числі складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який належав рідній сестрі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 її рідна сестра ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
З метою оформлення своїх спадкових прав він звернувся в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .
Згідно довідки приватного нотаріуса Лютик Р.В. від 17.06.2025 № 87/ 02-14 та матеріалів спадкової справи № 29/2022, позивач є єдиним спадкоємцем за законом та заповітом.
Відповідно до довідки Дрогобицької міської ради від 10.03.2025 року № 30 покійна тітка ОСОБА_3 (сестра його покійної матері), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була головою та останнім членом колгоспного двору в АДРЕСА_1 . Житловий будинок побудований у 1960 році, згідно погосподарської книги Нижньогаївської сільської ради. Більше інформації в Нижньогаївській сільській раді немає.
Після смерті ОСОБА_3 , мама позивача вчасно прийняла спадщину від рідної сестри, проте не оформила своїх спадкових прав (довідка № 41 від 11.04.2025).
Відповідно до довідки КП ЛОР Дрогобицького міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (вих. № 602 від 25.03.2025р.) дані про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 станом 31.12.2012 - відсутні.
В зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинковолодіння, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Оскільки така інформація про державну реєстрацію права власності, щодо суб'єкта на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня, то відповідно видати свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріус не може.
В зв'язку з відсутністю даних правовстановлюючих документів на будинок він, як спадкоємець першої черги, не може успадкувати спадкове майно, на яке за заповітом мала успадкувати його покійна мама ОСОБА_2 , що залишилось після смерті її рідної сестри ОСОБА_3 .
Із врахуванням наведеного вище, а також з метою оформлення своїх спадкових прав він змушений звернутись до суду із цією позовною заявою в порядку загального позовного провадження про визнання права власності на спадкове майно.
Позивач в судове засідання не з'явився, від адвоката Щерби О.С. поступило клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після смерті матері - ОСОБА_1 прийняв спадщину і отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 2194 га, цільове призначення: для обслуговування даного житлового будинку та господарських будівель. Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , у тому числі складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який належав рідній сестрі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 її рідна сестра ОСОБА_2 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Згідно довідки приватного нотаріуса Лютик Р.В. від 17.06.2025 № 87/ 02-14 та матеріалів спадкової справи № 29/2022 року позивач є єдиним спадкоємцем за законом та заповітом.
Згідно технічного паспорта та довідки МБТІ № 602 від 25.03.2025 житловий будинок має загальну площу 54,8 кв.м., житлову площу - 9,2 кв.м. До житлового будинку належать: огорожа літ. 1-2. Вартість майна становить - 79 174 грн.
Відповідно до довідки Дрогобицької міської ради від 10.03.2025 року № 30 покійна тітка ОСОБА_3 (сестра його покійної матері ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була головою та останнім членом колгоспного двору в АДРЕСА_1 . Житловий будинок побудований у 1960 році, згідно погосподарської книги Нижньогаївської сільської ради.
Відповідно до ст.. 1216 Цивільного кодексу України «Поняття спадкування» передбачено, що: 1. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України «Види спадкування» 1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а відповідно до статті 121 ЦК України «Склад спадщини» 1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1 та 2 статті 1220 ЦК України «Відкриття спадщини» встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу), а частиною 1 статті 1221 ЦК України «Місце відкриття спадщини» визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За змістом статті 1223 ЦК України «Право на спадкування» 1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. 2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. 3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно Статті 1233 ЦК України «Поняття заповіту» 1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а статтею 1234 ЦК України «Право на заповіт» встановлено, що: 1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. 2. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Відповідно до статті 1235 ЦК України «Право заповідача на призначення спадкоємців»1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. 2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. 3. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. 4. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Згідно статті 1236 ЦК України «Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом» 1. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. 2. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. 3. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. 4. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1254 ЦК України «Право заповідача на скасування та зміну заповіту» 1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. 2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, якій він йому суперечить. Частиною 5 статті 1268 ЦК України «Прийняття спадщини» однозначно встановлено, що: 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 статті 190 Цивільного кодексу України : майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно статті 380 Цивільного кодексу України «Житловий будинок як об'єкт права власності» житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Частиною 1 статті 381 ЦК України «Садиба як об'єкт права власності» визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз'яснень у листі ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їх відсутності, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на викладене, а також враховуючи ту обставину, що позивач є єдиним спадкоємцем по заповіту щодо спірного майна, після смерті спадкодавця вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 по спадкуванню за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Дата складення рішення - 09.09.2025.
Суддя О.В. Крамар