іменем України
10.09.2025
Справа № 331/4932/25
Провадження № 1-кс/331/1729/2025
Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025082020000758 від 26.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
про арешт майна, -
Слідчим відділенням відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082020000758 від 26.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.08.2025 о 09:50 до відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від голови ОСББ про те, що з приміщення квартири АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_4 , якій близько 75 років, сусіди відчувають трупний запах та місцезнаходження ОСОБА_4 не відомо.
Надалі 26.08.2025 в період часу з 10 години 30 хвилин по 10 годину 45 хвилин було проведено огляд місця події, а саме приміщення тамбуру до квартири АДРЕСА_1 , з якої відчувався специфічний запах, схожий на трупний, та в якій за повідомленням сусідів мешкає особа похилого віку - ОСОБА_4 .
На час огляду місця події встановити близьких родичів ОСОБА_4 або особи, яка б могла відчинити двері квартири чи надати дозвіл на проведення огляду самої квартири, не виявилось за можливе.
Під час досудового розслідування допитано в якості свідка
сусідку ОСОБА_4 - мешканку квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , яка пояснила, що в неї спільний тамбур з квартирою АДРЕСА_3 , в якій мешкає
ОСОБА_4 . Приблизно 23.08.2025 ОСОБА_5 почула специфічний запах у тамбурі, однак не звернула на це уваги. Але з кожним днем запах посилювався. Двері при неодноразовому дзвінку ніхто не відкривав. Мобільний телефон, яким користується ОСОБА_4 , останній раз працював тиждень тому. Сусідку востаннє бачила приблизно місяць тому.
Також допитано в якості свідка іншу сусідку - ОСОБА_6 , яка пояснила, що їй відомо, що у квартирі АДРЕСА_3 мешкає одна ОСОБА_4 , якій близько 75 років.
З метою виявлення місцезнаходження ОСОБА_4 . 27.08.2025 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_1 . Під час обшуку у приміщенні вказаної квартири виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який оглянуто за участю судово-медичного експерта, в ході огляду ознак насильницької смерті не встановлено, після чого труп направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також під час обшуку у приміщенні цієї квартири виявлено та вилучено документи на квартиру у двох полімерних файлах, які упаковано до паперового конверту; мобільний телефон «Samsung» в корпусі червоного кольору, кнопковий, на момент проведення обшуку вимкнений, упакований до спецпакету СRI1115339; зв'язку ключів, зокрема ключі від квартири, які упаковані паперового конверту.
Згідно з відомостями, отриманими від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться слідчо-розшукові дії, спрямовані на встановлення всіх обставин, які мають значення, не отримано висновок судово-медичної експертизи щодо причин смерті ОСОБА_4 . З огляду на це, існують підстави вважати, що квартира АДРЕСА_1 є речовим доказом, тобто в розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України належить до матеріальних об'єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушенн я.
Прохає суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До судового засідання слідчий не з'явився, долучив до матеріалів справи заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримує клопотання про арешт майна.
Суд вивчивши матеріали справи, оцінивши докази долучені до клопотання, дійшов наступних висновків.
За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.
Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, ВП № 2 Запорізького РУП ГУ НП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025082020000758 від 26.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. За приписами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим під час звернення з клопотанням не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слідчий у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Окрім того, клопотання не містить відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що квартира яка є предметом арешту, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, або набутий кримінально протиправним шляхом.
Тому, суддя вважає про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на які посилається слідчий.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №№ 12025082020000758 від 26.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України про арешт майна.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1