Справа № 308/17710/24
10 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/1139/24 (справа № 308/17710/24), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030002010 від 15 жовтня 2024 року, про обвинувачення, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.12.2020 Ужгородським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 02.12.2021 по відбуттю покарання, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
15.10.2024 року приблизно о 20:30 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: м. Ужгород, в районі перехрестя вул. Фединця та пл. Корятовича (більш точного місця не встановлено), де побачив потерпілого ОСОБА_6 .
В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, після чого він, реалізуючи свій протиправний умисел та корисливий мотив, направлений на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи в умовах воєнного стану, умисно, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та в зручний момент для заволодіння майном наніс удар кулаком в область правого ока, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірних покривах правої орбітальної ділянки з набряком м'яких тканин, саден на шкірних покривах правої виличної ділянки, правої надбрівної дуги та спинки носа, після чого відкрито повторно викрав із кишені куртки потерпілого мобільний телефон марки «Sigma» у корпусі чорного кольору вартістю 143 грн. Після цього ОСОБА_4 утік разом із викраденим майном із місця вчинення злочину, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму.
За таких обставин ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення йому суті обвинувачення за ч. 4 ст. 186 КК України та положень ст. 63 Конституції України і ст. 18 КПК України, пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, однак свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті він не визнає, при цьому погодився давати покази. Судом був затверджений повний порядок дослідження доказів та проведено судовий розгляд у повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду наступне: 15.10.2024 року о 10-11 годині вечора свідок проходив і запропонував йому телефон, це може підтвердити ОСОБА_7 , під'їхала патрульна машина і виписали штраф. Підійшов потерпілий і почав кричати, що у нього вкрали телефон, перед цим вони сиділи із двома циганами і випивали, він підійшов пішов до Сільпо, а потім повернувся і купив телефон. Потерпілий не вказав про крадіжку 200 гривень, а тільки про телефон. Потерпілий був п'яний. ОСОБА_8 визнавав вину, саме він запропонував йому купити телефон за 100 грн., а потім відмовився від своїх показів. Потерпілий підійшов пізніше, через годину, ОСОБА_9 і потерпілий і ще один циган пили разом за кутом, він з ними не пив. Він проходив базар, а потім повернувся на Фединця, де його зупинили. Коли до нього підійшов ОСОБА_9 із телефоном і іншим циганом потерпілого з ними не було. Потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння і постійно змінював покази, вказував на різних осіб. ОСОБА_26 там взагалі не було. Він не наносив ніяких тілесних ушкоджень. Він вважає, що потерпілий його обмовив тому, що був у стані алкогольного сп'яніння, випив. ОСОБА_7 - з ним він познайомився 2 - 3 роки назад, вони були разом у той день, у нього був день народження, у них були дружні відносини, в одній камері не перебували, по рокам не співпадає. Поліція складала протоколи на ОСОБА_7 і на ОСОБА_8 за куріння і розпивання алкогольних напоїв. Друга особа - він не знає хто, телефон він придбав у ОСОБА_8 .
Потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду наступне: о 20.20 - 20.30 він йшов і його вдарив обвинувачений по правій стороні ока, вихватив телефон, в голові стало погано, коли він йшов додому з Ужгороду на маршрутку з ОСОБА_14 , це сталося не доходячи до автостанції. Це був обвинувачений, раніше він з ним не спілкувався. Раніше він йому погрожував біля Київстару, казав: «Тобі нема що туй робити у городі, ОСОБА_6 тобі буде капець!», коли пив каву, це було цього року, зимою, точно не пам'ятає дату. Обвинувачений його вдарив кулаком у праве око, 1 удар був. Телефон Сігма, чорного кольору на 2 сім картки, не повернув. Обвинувачений йшов назустріч, він був після операції, той підійшов назустріч і все сталося, вихватив з кишені куртки телефон. Поліцію хто викликав він не знає. Коли знайшли телефон не пам'ятає. Раніше він бачив обвинуваченого у Київстарі , коли він замовляв сім картку, а обвинувачений йому погрожував, це було восени до події, точну дату не пам'ятає. Телефон він придбав за пляшку горілки. 16.10.2024 року його допитали як потерпілого. Під час події була лише одна особа, другий просто стояв збоку. Інший його лише один раз копнув. ОСОБА_16 було двоє. Телефон забирав ОСОБА_4 . Цивільний позов він заявляти не буде. Він (потерпілий) не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Звідки обвинувачений міг знати його прізвище він не знає. З двома циганами він разом не сидів і не випивав. Обвинувачений був у синій куртці і чорній шапці. Потерпілому встановлена 3 група інвалідності, він отримує 2 300,00 грн. пенсії, купив новий телефон, сім картку, не може собі дозволити купувати телефони, тому цей телефон мав для нього матеріальне значення.
Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працює, повідомив суду наступне: це було близько 2 години ночі, рік він не пам'ятає, у суботу чи неділю, автобуси стояли біля Хімфаку парку, він був п'яний, випив 2 пляшки по 0,5 та одне пиво, побачив ОСОБА_18 50 - 60 років, чоловік сидів біля Хімфаку, він побачив у нього телефон Самсунг, кнопочний, потім пішов, хотів продати телефон, побачив обвинуваченого, якому продав телефон за 20 гривень, винуватий він, хоче витягти обвинуваченого. Телефон ОСОБА_4 він передавав коло АВС, за пару метрів. Він вдарив чоловіка куди попало, забрав телефон. Собі забрав телефон. Ніхто цього не бачив. Він читати не вміє, але точно знав, що це Самсунг . Він продав телефон кнопочний чорний Самсунг. Для чого продавав не знає. ОСОБА_4 він знає по ОСОБА_20 . Раніше вони ніколи не мінялися телефонами. Він не грамотний. У той день він ночував у поліції. Потерпілий спав п'яний, лежав, він у нього забрав телефон. Удари він наносив сам, коли потерпілий лежав. 10 ударів в лице. Чоловіку 50 - 60 років, високий, він йому наносив 10 ударів у лежачому положенні. Свідок п'є з дитинства, кожен день. У нарколога не був ніколи, зазвичай випиває 2-3 пляшки горілки 45?, йому 22 роки повних, п'є з 15 років, останні 7 років постійно п'є. ОСОБА_4 знає останні 2 роки, перебувають у дружніх стосунках. ОСОБА_18 бачив вперше, як він виглядає він не пам'ятає, тому що був п'яний. Поліцейські казали розкажи правду. Він хотів булочку купити, коли продав телефон. До ОСОБА_4 підходив з ОСОБА_21 . Він, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 пили разом коло базару. ОСОБА_23 він не знає. З ОСОБА_4 в той день не пив, пару разів випивав із ним, майже цілий день. Літо було коли випивали, коло річки, а телефон взяв весною.
Свідок сторони захисту - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , офіційно не працює, паспорт НОМЕР_1 , пояснив суду наступне: обвинуваченого він знає 2 роки, вони перебувають у дружніх відносинах, алкогольні та наркотичні засоби він не вживав. Точну дату він не пам'ятає, ввечері, на ОСОБА_14 , підійшли до нього якісь особи, 2 хлопця, запропонували телефон - дав гроші і взяв телефон, а коли повернувся вже щось відбувалося. Його відганяли поліцейські, зробили свідків. візуально цих осіб він знає, ОСОБА_9 , а іншого не знає. Запропонував йому телефон, він купив. Потім він прийшов і на нього цю справу сфабрикували. Вони були разом, стояли - підійшли 2 особи і запропонували телефон. Насильницьких дій не було, ОСОБА_4 купив телефон, суму він не бачив, дрібниці - 20 гривень у особи ромської народності - ОСОБА_9 . Він пішов за пивом, коли повернувся, побачив, що ОСОБА_4 стоїть, а біля нього поліція, що сталося він не знає. Коли затримали ОСОБА_4 , затримали і ОСОБА_9 і обох відвезли до поліції. ОСОБА_6 він не знає, не бачив. Ніхто нікого не бив. ОСОБА_8 був випивший - випив 1 пляшку горілки, а решта була випивші, жінки були знайомі, проте у міськвідділ він не бачив хто їхав.
Згідно ч. 1, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Отже, однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Таким чином, саме сторона кримінального провадження зобов'язана забезпечити подання доказів на обґрунтування обставин, на які посилається.
На виконання вказаних положень закону суд створював усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідив усі надані сторонами кримінального провадження докази та надав їм оцінку, неодноразово відкладав завершення судового розгляду для виклику свідка сторони обвинувачення ОСОБА_26 , на допиті якої також наполягала сторона захисту.
Судом було вжито всіх заходів, передбачених КПК щодо забезпечення явки свідка сторони обвинувачення: ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично була єдиним безпосереднім свідком події, зі слів учасників кримінального провадження, шляхом неодноразового винесення ухвал про їх привід у судові засідання, які фактично виконані не були, до суду свідка не доставлено, незважаючи на останнє повідомлення органу поліції про виконання ухвали про привід.
У подальшому прокурор відмовився допиту цього свідка, оскільки судом були вжиті вичерпні заходи щодо його прибуття до суду, які не надали результатів. Судом, з урахуванням думки всіх учасників розгляду кримінального провадження, було визнано недоцільним подальший виклик та допит свідка ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з огляду на вищевикладені факти та з метою уникнення подальшого затягування розгляду кримінального провадження щодо особи, яка тримається під вартою.
Безпосередньо в судовому засіданні судом досліджені всі докази надані стороною обвинувачення (в тому числі з метою перевірки належності та допустимості доказів), а саме:
-а.с. 143 - 145, т. 1, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.10.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив, що 15.10.2024 року близько 20:00 за адресою: м. Ужгород, по вул. Фединця невідомі йому особи ромської народності нанесли йму тілесні ушкодження та один з них відкрито заволодів мобільним телефоном марки Сігма, IMEI: НОМЕР_2 , після чого побігли у невідомому напрямку, та завдали йому матеріального збитку.
-а.с. 146 - 150, т. 1, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2024 року із фототаблицею та довідкою до нього, з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що може впізнати особу за фотознімками за наступними ознаками - особа чоловічої статі, віком орієнтовно 30 - 35 років, худорлявої тіло будови, з короткою бородою на обличчі та шрамом на перегородці носу. На фотокартці № 4 він впізнав особу, яка 15.10.2024 року нанесла йому удар кулаком в район правого ока та забрав з кишені його куртки належний йому мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору. Згідно довідки про дані осіб, що зображені на фотознімках, пред'явлених для впізнання від 16.10.2024 року на фото № 4 зображений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
-а.с. 151 - 153, т. 1, висновок експерта від 16.10.2024 року № 391 Державної спеціалізованої установи «Закарпатське обласне бюро судово - медичної експертизи» за підсумком якого: на момент судово - медичного обстеження на тілі гр. ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синця на шкірних покривах правої орбітальної ділянки з набряком м'яких тканин; саден на шкірних покривах правої виличної ділянки, правої надбрівної дуги та спинки носа. Згідно даних медичної довідки, в нього виявлено: Параорбітальна гематома справа. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути затиснуті в кулак руки та обуті ноги сторонньої людини. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження, з врахуванням даних медичної довідки, вкладаються в час події, яка мала місце 15.10.2024 року. Дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджений Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
-а.с. 154 - 158, т. 1, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2024 року із фототаблицею та довідкою до нього, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_26 пояснила, що може впізнати особу за фотознімками за наступними ознаками - особа чоловічої статі, віком орієнтовно 30 - 35 років, худорлявої тілобудови, з короткою бородою на обличчі та шрамом на перегородці носу. На фотокартці № 4 вона впізнала особу, яку 15.10.2024 року вона бачила, як таку, що наносила удари іншому громадянину і після цього забрала з його карману предмет схожий на мобільний телефон та грошові кошти в сумі 200 гривень. Згідно довідки про дані осіб, що зображені на фотознімках, пред'явлених для впізнання від 16.10.2024 року на фото № 4 зображений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
-а.с. 160 - 166, т. 1, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.10.2024 року щодо ОСОБА_4 із фототаблицею до нього, з якого вбачається, що під час фізичного затримання він надав працівникам поліції мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , модель «хstyle17UPDATE», який було поміщено та упаковано в спецпакет НПУ RIC 2174762 за участі понятих.
-а.с. 167 - 168, т. 1, постанова про визнання речовим доказом від 16.10.2024 року за якою мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
-а.с. 172-186, т. 1, висновок експерта Закарпатського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру від 21.10.2024 року № СЕ-19/107-24/11193-ТВ із супровідним листом та довідкою про вартість до нього, за висновком якого:ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефона марки «Sigma» Х - Style 17 UPDATE BLACK, бувшого у використанні, з врахуванням ознак зносу станом цін на 15.10.2024 року становить 143,00 грн.
- а.с. 90 - 95, т. 2, протокол допиту потерпілого від 16.10.2024 року ОСОБА_6 , який пояснив наступне: за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Загорб, вул. Центральна, 76 проживаю від самого народження, на даний момент часу, разом зі своїм сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Хочу повідомити, що 15 жовтня 2024 року близько 07 години 45 хвилин я приїхав у місто Ужгород до залізничного вокзалу на електричці. В Ужгород приїхав з метою проходження медичної комісії для продовження третьої групи інвалідності.
По прибуттю в місто Ужгород, я направився в обласну лікарню імені А.Новака, що за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 20. До лікарні я дійшов орієнтовно в 10 годині 30 хвилин. Мого лікаря-травматолога не було на робочому місці, тому я пішов назад на залізничний вокзал за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 9, однак, я не встиг на електричку, яка відправляється о 10 годині 40 хвилин, тому я пішов у напрямку Автостанції №2, що за адресою: місто Ужгород, вул. Фединця, 61 для того, щоб сісти на рейсовий автобус.
Від залізничного вокзалу я рухався по проспекту Свободи, де біля Храму Христа Спасителя звернув на вулицю Швабська, по якій рухався у напрямку площі Петефі в місті Ужгород. На площі Петефі я зустрів свого кума ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який запропонував випити у зв'язку з його прийдешнім днем народження, що я погодився. Разом з ним ми пішли до Автостанції №2. Так, біля заднього входу до речового ринку ми зайшли у магазин, назву якого не пам'ятаю, де ми випили по 50 грам кожен.
Після цього, мій кум ОСОБА_27 пішов до залізничного вокзалу, а я пішов зустрітися зі своєю сусідкою ОСОБА_28 , однак проходячи по пішохідному мосту за мною почала йти особа чоловічої статі. Дана особа прослідувала за мною до вулиці Фединця в місті Ужгород, точної адреси не пам'ятаю. Там, вона підбігла до мене та почала наносити мені удари кулаком в район правого ока, після чого почав мене копати по ногах.
Після чого, особа дістала з кишені моєї куртки мобільний телефон марки «SIGMA» чорного кольору ІМЕН: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сер. № НОМЕР_4 , в якому на момент викрадення знаходилася SIM-картка з абонентським номером НОМЕР_5 . Хочу додати, що на момент вчинення даного правопорушення я володів двома мобільними телефонами.
Після цього, вищевказана особа чоловічої статі побігла у невідомому напрямку. Пізніше, о 20 годині 39 хвилині цього ж дня я дістав з кишені свій другий мобільний телефон, з якого здійснив дзвінок на лінію «102», після чого дочекався приїзду правоохоронців.
Запитання: «Чи зможете впізнати особу, яка викрала у вас мобільний телефон марки «SIGMA» чорного кольору?» Відповідь: «Так, зможу.»
Запитання: «Опишіть особу, яка викрала у вас мобільний телефон марки «SIGMA» чорного кольору, а саме вкажіть її особливі прикмети, зовнішній вигляд, статуру.» Відповідь: «Той, що вдарив мене кулаком та забрав мобільний телефон - особа чоловічої статі, віком орієнтовно 30-35 років, худорлявої тілобудови, з короткою бородою на обличчі та шрамом на перегородці носу, який був одягнутий в чорний спортивний костюм та чорну кепку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Клопотань щодо недопустимості доказів заявлено не було, відтак вищезазначені докази судом визнані достовірними, належними, допустимими та достатніми у доведеності винності обвинуваченого.
На переконання суду, заперечення обвинуваченого проти обвинувачення є позицією захисту спрямованою на уникнення відповідальності за скоєне, та способом захисту його особистих інтересів і не можуть вплинути на об'єктивність дослідження обставин, які викривають чи виправдують їх.
Проаналізувавши вищезазначені покази потерпілого, суд дійшов висновку, що вони є допустимими, узгоджуються з іншими документальними та речовими доказами та підтверджують вину саме обвинуваченого - ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
При цьому, суд не бере до уваги показання свідків, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, які були безпосередньо допитані судом, як об'єктивні, та оцінює їх критично, оскільки вони суперечать матеріалам кримінального провадження, є непослідовними, різняться як за місцем, так і за обставинами події. Суд також враховує, що свідок ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп'яніння, п'є останні 7 років, перебуває у дружніх відносинах із обвинуваченим, тобто його покази не можуть об'єктивно відображати подію кримінального правопорушення та всі його складові. Свідок ОСОБА_7 також перебуває у дружніх відносинах із обвинуваченим, є зацікавленою особою, не є безпосереднім свідком події. Є раніше неодноразово судимою особою за аналогічні кримінальні правопорушення та інші кримінальні правопорушення, що встановлено судом за даними Єдиного державного реєстру судових рішень. Тому його покази судом також не приймаються до уваги.
Стороною захисту було заявлене клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_6 , проте стороною обвинувачення були надані суду докази смерті потерпілого, що унеможливило його повторний допит, тому судом було додатково досліджено та прийнято до уваги протокол допиту потерпілого від 16.10.2024 року ОСОБА_6 , який не суперечить показам, наданим потерпілим безпосередньо суду та документальним доказам. Зазначений доказ був прийнятий до уваги судом виключно задля порівняння із раніше наданими показами, оскільки обвинувачений та його захисник стверджували, що вони суттєво відрізняються один від одного, а перевірити цей факт у інший спосіб не надавалося можливим через смерть потерпілого.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 були вірно кваліфіковані органом досудового розслідування та прокурором саме за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , у м. Ужгород, Закарпатської області, громадянин України, українець за національністю, з середньою освітою, тимчасово не працює, не одружений, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра на обліку не перебуває.
ОСОБА_4 раніше судимий за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2020 року у справі № 308/8906/19 (а.с. 187-191, т. 1) за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 02.12.2021 по відбуттю покарання, проте у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України зазначена судимість не вважається погашеною, тобто є судимим.
ОСОБА_4 також було засуджено за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.04.2025 року у справі № 308/11759/24 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, проте цей вирок не набув законної сили у зв'язку із апеляційним оскарженням.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який хоча і веде осілий спосіб життя, має постійне зареєстроване місце проживання, проте не має міцних соціальних зв'язків та роботи, тобто не має законних засобів для існування, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, на рівні нижньої межі санкції, яке на думку суду, буде необхідне та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 15.10.2024 року з 23 год. 15 хв.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати засудженому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення за період із 15.10.2024 року (дати фактичного затримання) до набрання вироком законної сили, виходячи з такого їх співвідношення один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Судові витрати у розмірі 1 989,75 грн. згідно довідки від 21.10.2024 року № СЕ-19/107-24/11193-ТВ за проведення товарознавчої експертизи, слід стягнути із обвинуваченого на користь Держави у відповідності до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України слід також скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2024 року у справі № 308/16943/24 (провадження № 1-кс/308/6518/24), а саме: арешт, накладений на мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , сер № НОМЕР_4 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , та який упаковано до спец пакету НПУ СУ № RIC 2174762.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 369, 370, 373, 374, 376, 377, 392, 395, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України та призначити йому основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 15.10.2024 року з 23 год. 15 хв.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення за період із 15.10.2024 року (дати фактичного затримання) до набрання вироком законної сили, виходячи з такого їх співвідношення один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер - суду невідомий, на користь Держави, 1 989,75 грн. (Одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 75 копійок) судових витрат згідно довідки від 21.10.2024 року № СЕ-19/107-24/11193-ТВ за проведення товарознавчої експертизи.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.10.2024 року у справі № 308/16943/24 (провадження № 1-кс/308/6518/24), а саме: арешт, накладений на мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, ІМЕІ 1 НОМЕР_2 , ІМЕІ 2 НОМЕР_3 , сер № НОМЕР_4 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , та який упаковано до спец пакету НПУ СУ № RIC 2174762.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Sigma» чорного кольору, ІМЕІ1 НОМЕР_2 , ІМЕІ2 НОМЕР_3 , сер № НОМЕР_4 , що належить потерпілому ОСОБА_6 , та який упаковано до спец пакету НПУ СУ № RIC 2174762, - залишити при матеріалах кримінального провадження до встановлення кола спадкоємців, а потім - повернути спадкоємцям померлого потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
В апеляційному порядку може бути оскаржений вирок, який був ухвалений судом першої інстанції і не набрав законної сили. Апеляційну скаргу мають право подати особи, зазначені у ст. 393 КПК України.
Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції до Закарпатського апеляційного суду, - через суд, який ухвалив судове рішення, тобто через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана: на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Суддя ОСОБА_1