Справа № 304/1980/25 Провадження № 1-кп/304/266/2025
09 вересня 2025 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025078130000042 від 27 березня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, особи з інвалідністю другої групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 учинив умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин.
Так, 25 березня 2025 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у спальній кімнаті будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, в ході раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_4 та своєю правою рукою схопив її за четвертий палець правої руки і силоміць стиснув та викрутив такий, у зв'язку з чим своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, у результаті чого потерпілій було спричинено тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин 4-го пальця правої кисті, синців на шкірних покривах тильної поверхні дистальної фаланги 4-го пальця правої кисті, тильної поверхні середньої фаланги 4-го пальця правої кисті, долонної поверхні проксимальної фаланги 4-го пальця правої кисті. Указані тілесні ушкодження мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як шість днів і відповідно до п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Тим самим ОСОБА_3 скоїв проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд уважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, згідно з ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України умисне легке тілесне ушкодження є кримінальним проступком.
Суд ураховує дані про особу винного: ОСОБА_3 за місцем проживання охарактеризований з позитивної сторони, так як громадський порядок у селі не порушує, з сусідами не конфліктує, спиртними напоями не зловживає, скарг на нього у сільську раду не поступало, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю другої групи, кримінальне правопорушення вчинив уперше.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер вчиненого ним проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченого, те, що кримінальне правопорушення вчинив уперше, а також його позицію, викладену ним у письмовій заяві, відповідно до якої він просив призначити йому покарання у виді штрафу, те, що він є особою з інвалідністю другої групи, що виключає можливість призначення громадських робіт, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції, за якою кваліфіковано його дії, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуюча: ОСОБА_1