Справа № 301/2158/25
2/301/1177/25
"10" вересня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 19.08.2021 року по справі №301/1510/21 за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Від даного шлюбу у сторін народилися двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Іршавського районного суду від 19.08.2021 року з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Відповідач не цікавиться здоров'ям, фізичним, духовним і моральним розвитком дітей. Він є працездатним, ніякими хронічними захворюваннями не страждає, інших платежів за виконавчими листами не здійснює. Крім того, відповідач має всі необхідні візові документи та постійно працює в Чеській Республіці, де отримує неофіційний значний дохід у розмірі 23-25 тисяч корун (близько 45 тисяч грн.). Також позивачці відомо, що відповідач відпочивав у Туреччині, що свідчить про те, що матеріальний стан відповідача значно покращився, він має більше фінансових можливостей для забезпечення своїх потреб, а отже і потреб їхніх дітей.
Розмір раніше стягуваних аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку діти природньо потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, що тягне відповідне погіршення матеріального становища позивачки. З часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, подорожчали продукти харчування та одяг. Всі витрати на розвиток здібностей дітей, відпочинок, лікування та оздоровлення дітей позивачка забезпечує самостійно. З часу ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів значно зросли витрати на оплату комунальних послуг, які позивачка також оплачує самостійно. Прохання позивачки розподілити витрати, пов'язані з навчанням та оздоровленням дітей, відповідач ігнорує.
Крім того, син сторін ОСОБА_5 хворіє на тазову дистопію лівої нирки. При цьому, відповідач не цікавиться станом здоров'я сина і ні разу не надавав коштів на витрати, які пов'язані з регулярним лікуванням сина.
Також жодного разу відповідач не надав кошти на витрати, пов'язані з необхідністю сезонного відпочинку, шкільним табором, додатковими витратами на школу тощо.
Крім того, у позивачки народилася дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наразі вона доглядає за малолітньою дитиною і не може працювати та отримувати дохід, що впливає на її матеріальний стан.
Наразі відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 30.07.2025 року становила 45000 грн. ОСОБА_2 тривалий час не сплачує аліменти, а тому всі витрати по утриманню дітей позивачка несе самостійно, що значно погіршує її матеріальний стан.
Позивачка вважала, що матеріальний стан відповідача значно покращився, він має більше фінансових можливостей для забезпечення потреб їхніх дітей, а стягнутий судом розмір аліментів не може забезпечити гармонійного розвитку дітей.
ОСОБА_1 просила збільшити розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 грн. до 4000 грн. щомісячно на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Іршавського районного суду від 14.08.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04 вересня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги визнає частково у розмірі по 3000 грн. на кожну дитину, оскільки вважав вимоги позивачки, викладені в позові, незаконними та необгрунтованими.
Посилається на те, що відповідач усвідомлює свій обов'язок сплачувати аліменти та намагається їх сплачувати. На даний час він не має постійної роботи, тільки знаходиться в пошуках постійної роботи.
Відповідач постійно проходить лікування, так як хронічно хворіє на остеохондроз Th10-S1. Випростувальний лордоз. Протрузії міжхребцевих дисків в сегментах L4-L5, L5-S1.
Посилання позивачки на те, що вона самостійно несе витрати на комунальні послуги, відпочинок дітей, оздоровлення та навчання не відповідають об'єктивним даним, так як з березня 2022 року ОСОБА_1 з їх спільними дітьми проживає в Чеській Республіці і кожні 2 та 4 неділі місяця відповідач постійно забирає дітей та проводить з ними спільний відпочинок та побут, а також купляє дітям одяг та інші необхідні речі, в підтвердження чого надав посилання на свій профіль в соціальній мережі «Facebook».
Відповідач неодноразово купляв ліки для лікування дітей, коли про це його повідомляла ОСОБА_1 , або діти повідомляли про те, що для них потрібно придбати ліки.
Окрім того, коли у позивачки виникли проблеми зі сплатою оренди за квартиру, де вона проживає зі своїм новим чоловіком, відповідач надав їй 20000 чеських крон, що по курсу Національного банку України становить 38000 грн., які вона до цього часу не повернула, а врахувати їх в погашення заборгованості за аліментами не бажає.
Так, на даний час у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів, але це пов'язано з тим, що він не мав технічної можливості перерахувати кошти ОСОБА_1 , так як він знаходиться за кордоном.
Прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на 2025 рік становить 3196 грн.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину в Україні у 2025 році на 100% підв'язаний до прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст.180 СК України обов'язок по утриманню дитини лежить як на батькові, так і на матері, отже забезпечення їх спільних з позивачкою дітей повинно покладатись на них обох.
Відповідач не заперечує проти збільшення аліментів до 3000 грн., позаяк він не має ніякого власного майна, не займається фермерством чи підприємницькою діяльністю, а проживає з випадкових заробітків, які не мають системного характеру. Відповідач позбавлений можливості стабільного заробітку. Він не має житла, а проживає в будинку батьків разом зі своїми батьками.
Окрім того, позивачкою не надано доказів про її особистий дохід, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, що унеможливлює побачити її реальний фінансовий стан.
Вважав, що по 3000 грн. аліментів на утримання двох дітей щомісячно буде доцільним та не суперечитиме чинному законодавству.
Також 04 вересня 2025 року представник відповідача ОСОБА_6 надав копію квитанції №654799670206 від 04.09.2025 року про сплату відповідачем на користь позивачки аліментів на утримання дітей по жовтень 2025 року в сумі 53000 грн.
09.09.2025 року представником позивача ОСОБА_7 подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що позивачці відомо, що відповідач протягом 8 років працює на одній постійній роботі, де отримує заробітну плату у розмірі не менше ніж 25000 корун на місяць. Отже, він має стабільний дохід. Стабільність доходів відповідача підтверджується і тим, що відповідач має у власності автомобіль, проводить затратні відпочинки на різних курортах, місцях відпочинку, про що виставляє фото у соціальних мережах. Дані обставини підтверджуються скріншотами з соціальних мереж із зазначенням « ОСОБА_8 » із зображеннями, датованими 18.07.2024 р., 01.08.2024 р., 04.08.2024 р., 31.08.2025 р., 02.09.2025 року.
Вважала посилання відповідача на те, що він систематично забирає дітей та проводить з ними спільний відпочинок та побут, купляє одяг та різні речі не відповідає дійсності. Насправді відповідач інколи забирає дітей у неділю на декілька годин, при цьому, ніякого спільного побуту з ними не веде. Жодних коштів на придбання необхідних речей, одягу, канцелярських товарів дітям до школи відповідач не дав. Відповідач ніколи не купує дітям ліки та не турбується про них, коли вони хворі. Не надає він і коштів на систематичне лікування сина ОСОБА_5 .
Щодо хвороби відповідача, вважала, що доказів проходження постійного лікування відповідачем не надано, оскільки до відзиву приєднано тільки результат обстеження від 30.12.2021 року.
Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, справу просили розглянути по суті без їхньої участі (а.с.74).
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяву, в якій просили задовольнити позовні вимоги частково - у розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну та розглянути справу по суті без їх участі (а..с72,73).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задовольнити, з таких підстав.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2014 року, який розірвано, що підтверджується копією рішення Іршавського районного суду від 19.08.2021 року по цивільній справі №301/1510/21 (а.с.5-7).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).
Діти проживають з позивачкою. Дана обставина підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади Зарічанської сільської ради від 30.07.2025 року, згідно яких позивачка та обоє дітей зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9,10,11).
Згідно з рішенням Іршавського районного суду від 19.08.2021 року по цивільній справі №301/1510/21, з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь позивачки на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину із їх індексацією відповідно до вимог законодавства, починаючи з 17.06.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Станом на 30.07.2025 року розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становив 45000 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів АСВП №67072210 (за період з 17.06.2021 року по 30.07.2025 року), складеного Виноградівським РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за №39845/24.2.37 від 30.07.2025 року (а.с.16).
На день розгляду справи відповідачем подано квитанцію про погашення боргу по сплаті аліментів на суму 53000 грн. (а.с.60).
Попри рівність обов'язків обох батьків по утриманню дитини, вони не зводяться лише до суми стягуваних аліментів з платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів), так і в моральному аспекті (виховання дитини, навчання, її дозвілля тощо).
Суд враховує, що діти проживають з матір'ю, тому обов'язок по їхньому утриманню лежить переважно на позивачці.
ОСОБА_1 посилається на те, що раніше присудженого судом розміру аліментів в сумі по 2000 грн. на утримання двох дітей на кожну дитину недостатньо для належного матеріального забезпечення дітей, оскільки в силу свого віку діти природньо потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток здібностей, відпочинок, лікування, оздоровлення, що тягне відповідне погіршення матеріального становища позивачки. З часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, подорожчали продукти харчування та одяг, зросли витрати на оплату комунальних послуг.
Крім того, син сторін має незадовільний стан здоров'я.
Відповідно до протоколів ультразвукового дослідження №1200 від 18.06.2024 року (а.с.18) та №373 від 25.07.2025 року (а.с.19,20), син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє тазовою дистопією лівої нирки.
29 жовтня 2021 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.17). Від цього шлюбу позивачка народила дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).
Оскільки з часу присудження аліментів істотно зріс прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, у зв'язку з інфляційними процесами зменшилася і купівельна спроможність, економічна ситуація у країні змінилася кардинально в бік погіршення матеріального стану всіх верств населення і звичайно аліментів у сумі 2000 грн. в місяць не достатньо навіть для мінімального забезпечення дитини першочерговими необхідними речами, тому суд вважає, що вимога про збільшення розміру стягуваних аліментів є підставною.
Що стосується суми, на яку слід збільшити розмір аліментів, то згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 є працездатним, ніякими хронічними захворюваннями, що позбавляють його можливості працювати, не страждає, інших платежів за виконавчими листами не здійснює. Посилається на те, відповідач постійно працює в Чеській Республіці, де отримує дохід у розмірі 23-25 тисяч корун (близько 45 тисяч грн.). Також позивачці відомо, що відповідач придбав автомобіль та систематично їздить на відпочинки, про що виставляє фото в соціальних мережах, що свідчить про те, що матеріальний стан відповідача значно покращився, тому він може сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 4000 грн. щомісяця на кожну дитину.
Відповідач згідно поданого відзиву позовні вимоги визнав частково, у розмірі по 3000 грн. аліментів на кожну дитину щомісяця.
ОСОБА_2 фактично підтвердив, що проживає та працює на території Чехії, де рівень заробітної плати значно вище ніж в Україні.
Посилаючись на свій незадовільний стан здоров'я та наявність хронічної хвороби, що потребує систематичного лікування, відповідачем суду надано копію результатів обстеження на комп'ютерній томографії попереково-крижового відділу від 30.12.2021 року у Медичному центрів ТзОВ «Мевіз» (а.с.53). Інших доказів, які б підтверджували наявність хронічної хвороби, яка перешкоджає відповідачу працювати та отримувати дохід, а також потребує систематичного затратного лікування, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів судом враховуються положення ст.141 СК України стосовно рівності прав та обов'язків батьків, у тому числі, щодо утримання дітей.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2025 року становить 8000 грн.
Враховуючи наведене, з урахуванням положення ст.182 СК України щодо мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2025 року становить 3196 грн.), а також положення щодо рекомендованого розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, конкретних обставин справи та поданих сторонами доказів, суд вважає, що розмір аліментів визначений у розмірі 2000 грн. слід збільшити і стягувати з відповідача ОСОБА_2 по 4000 грн. щомісяця на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Оскільки згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачку звільнено від сплати судового збору, суд вважає відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України стягнути такий з відповідача в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 182, 184, 192 Сімейного кодексу України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Іршавського районного суду від 19 серпня 2021 року, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в твердій грошовій сумі по 4000 (чотири тисячі) грн. щомісяця на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10 вересня 2025 року.
Головуюча : М. О. Пітерських