Справа № 750/16854/24 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.
Провадження № 33/4823/636/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
09 вересня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Максак Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 23 листопада 2024 року о 19 год. 07 хв. в м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, буд. 226 В, ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL KADETT, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager ARMF - 0271, результат огляду позитивний - 0,36 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в діях її довірителя події та складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи та не об'єктивно і не в повному обсязі дослідив матеріали справи, а постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, посилається на те, що у протоколі про адмінправопорушення мають місце виправлення, що є неприпустимим, а також до матеріалів справи не надано належних доказів направлення та вручення даного протоколу ОСОБА_1 . Крім того, звертає увагу на те, що постанова поліцейського з приводу цього факту була постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року скасована. За вказаних підстав, на думку апелянта, неправильність складання протоколу унеможливлювало постановлення судом законного й обґрунтованого рішення.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180570 від 23.11.2024 року, ОСОБА_1 23 листопада 2024 року о 19 год. 07 хв. в м. Чернігові по проспекту Михайла Грушевського, буд. 226 В, керував транспортним засобом OPEL KADETT, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager ARMF - 0271, результат огляду позитивний - 0,36 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом (а.с.15).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу Drager ALCOTEST 7510, прилад № ARMF-0271, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,36 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.17).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.18), що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. При спілкуванні з водієм, працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд саме на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер», результат позитивний - 0,36 проміле, з яким останній погодився .
Твердження апелянта про неправильність складання протоколу щодо внесення до нього додаткових відомостей після його підписання не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Згідно п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. В разі неправильного складання такого протоколу може повернути матеріали справи органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення для належного (додаткового) оформлення.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, протокол про адміністративне правопорушення, складений без додержання вимог КУпАП та Інструкції підлягає поверненню відповідному органу для належного оформлення.
Згідно з позицією ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену у п.12 Постанови Пленуму від 17.10.2014 р. «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Крім того, відповідно до п. 7 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.02.2025 року було направлено матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП до Управління патрульної поліції в Чернігівській області для належного оформлення. В порядку виконання даної постанови вимоги працівниками поліції були виконані, виправлення посвідчене належним чином уповноваженою особою, який склав даний протокол відносно ОСОБА_1 та завірене печаткою, про що також поліцейський пояснив у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, при цьому зазначив, що при роздрукуванні даного протоколу виник технічній збій, внаслідок чого і підтягнуло інший транспортний засіб.
З огляду на це, даний протокол є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 , складений у відповідності та в порядку визначеному КУпАП і Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
При цьому, копію виправленого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180570 від 23.11.2024 року було направлено 04.03.2025 року ОСОБА_1 (а.с.6,10), і це дає підстави для відхилення доводів апелянта в цій частині.
Також, на переконання суду апеляційної інстанції постанова Шостого апеляційного адміністративного суду, на яку безпосередньо звертає увагу захисник, не впливає на розгляд справи про адмінправопорушення відносно її довірителя за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не виказували, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання її довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Максак Т.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач