Іменем України
01 вересня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 650/1191/25
Номер провадження: 22-ц819/856/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Кутурланової О.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2025 року адвокат Бєліков Андрій Андрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі від 05.12.2011 року, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс - Агропродукт» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0002 та договору оренди землі від 04.06.2015 року, який укладено між ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0003.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач володіє на праві приватної власності земельною ділянкою кадастровий номер 6520683600:02:004:0002 площею 9,6719 га. та земельною ділянкою кадастровий номер 6520683600:02:004:0003 площею 9,67 га. цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративно-територіальних межах Максимогорьківської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області.
05.12.2011 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004000908, щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0002..
17.02.2015 року змінено сторону орендаря на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,6719 га., яка розташована на території Максимогорьківської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6520683600:02:004:0002.
Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,65 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди, що складає 19 454 грн. 05 коп.
Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вносится орендарем в строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідно до Додаткової угоди №900125-2 від 18.05.2020 року до Договору оренди землі №6520600004000908 від 03.03.2015 року та додаткової угоди ЗС №900125 від 28.12.2017 року договір укладено строком до 30.11.2030 року.
Крім того, 04.06.2015 року між позивачем та Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір оренди землі кадастровий номер якої 6520683600:02:004:0003.
31.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати та відсутність підстав для звільнення орендної сплати просив розірвати договір оренди землі від 05.12.2011 року № 652060004000908, укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 та договір оренди землі від 04.06.2015 року, укладені між ПП « ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» ( новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 31.12.2017 року), та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення судових витрат задоволено.
Суд ухвалив:
Розірвати Договір оренди землі від 05 грудня 2011 року № 652060004000908, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0002.
Розірвати Договір оренди землі від 04 червня 2015 року, який укладений між ПП «ЮТС- АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 31.12.2017 року) та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0003.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що суперечить нормам матеріального права та обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, Новорайська територіальна громада, до якої належить Сагайдачненська сільська рада, була тимчасово окупованою російською федерацією з 10.03.2022 року по 09.11.2022 року.
Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку. Майно підприємства було знищено та розграблено, що унеможливлювало здійснювати діяльність.
Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження № 42022232090000075 від 12.04.2022 року.
Крім цього, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в обґрунтування своїх заперечень звернув увагу на особливості оподаткування плати за землю в період воєнного стану, що є наслідком обставин непереборної сили.
Новорайською сільською військовою адміністрацією надано пільги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку платника 4 групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01.03.2022 р. по 31.12.2023 р. відповідно до Розпорядження № 163 від 31.10.2023 р. (стор. 5 і 10 Розпорядження) та на період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р. відповідно до Розпорядження № 154 від 18.04.2024 р.
Неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняє його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим. Таким чином неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов'язана з цим загроза життю та здоров'ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що є обставинами непереборної сили, що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язань за договором оренди.
Крім цього, зазначив, що на підставі листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, щодо якого подано позов, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами. Крім того, Головне управління ДСНС України у Херсонській області не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях у зв'язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Це свідчить про об'єктивну неможливість використання Відповідачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням ч
Докази на підтвердження вказаних обставин не було надано до суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що товариство не відновило господарську діяльність після вторгнення рф, штат працівників відсутній у тому рахунку відсутній юрист на підприємстві, що за думкою апелянта є винятковим випадком для прийняття судом апеляційної інстанції доданих до скарги доказів.
Позиція інших учасників справи.
Адвокат Бєліков Андрій Андрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій вказав, що надані відповідачем докази не підтверджують існування обставин, які б свідчили про повну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, зокрема у частині забезпечення доступу до майна, фактичного перебування на орендованій земельній ділянці чи можливості забезпечення її належного утримання.
Викладені відомості в розпорядженнях військової адміністрації, також самі по собі не є достатніми для висновку про відсутність у відповідача повної можливості володіти чи користуватись об'єктом оренди у спосіб, що унеможливлює його експлуатацію взагалі. Вказаними розпорядженнями фактично надається пільга зі сплати податків і не звільняє сторону від сплати орендної плати. Зауважив, що відповідач жодним чином не повідомив орендаря, про неможливість використання ним земельної ділянки.
Підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови можливості звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України. Сертифікат, який би був виданий за зверненням ТОВ "ЮТС-Агропродукт" відсутній.
Щодо долучення доказів до справи, поновлення строків надання доказів зазначив таке.
Відсутність юристів у Товаристві не є причиною, яка б унеможливлювала подання доказів та надання відзиву у строки передбачені ЦПК України. Наявність юристів у штаті Товариства напряму залежить від Товариства, і не може бути обставиною, що не залежали від нього. Крім того, жодних доказів про відсутність юристів у штаті, та відповідно, виправлення цієї ситуації відповідачем не надано. А в разі долучення до матеріалів справи доказів відповідача, відповідно до ст. 12 ЦПК України, також просив долучити заяви свідків, які своїми нотаріально посвідченими заявами підтверджують, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» здійснював обробіток земельних ділянок, які перебувають на території Бериславського району в 2023 та 2024 роках, для чого залучалася відповідна сільськогосподарська техніка та працівники підприємства. Звертає увагу на ту обставину, що до обробітку земельних ділянок, які перебували на праві оренди у ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залучалася техніка і працівники інших підприємств Миколаївської області. З урахуванням того, що ці заяви надані колишніми працівниками відповідача, вони є допустимим та належним доказом того, що відповідач користувався земельними ділянками орендодавців в період 2023-2024 років. Зазначені заяви не могли бути подані до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, у зв'язку з тим, що на момент розгляду справи такі заяви не були складені та засвідчені.
Представник позивача посилається на те, що відповідач зловживає процесуальними правами, здійснив продаж прав оренди сотень земельних ділянок метою якого є уникнення виконання судових рішень внаслідок заміни сторони орендаря, оскільки до виникнення судових проваджень, такі дії не вчиняв.
2. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «ЮТС -Агропродукт», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.
05.12.2011 року між позивачем та ТОВ "Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 652060004000908, щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:004:0002..
17.02.2015 року змінено сторону орендаря на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода про заміну сторони у договорі оренди землі, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло до нового орендаря.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,6719 га., яка розташована на території Максимогорьківської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області. Кадастровий номер земельної ділянки 6520683600:02:004:0002. (п.1.2, 1.3, 2.1 Договору)
Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,65 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за рік оренди, що складає 19 454 грн. 05 коп.
Відповідно до Додаткової угоди орендна плата вносится орендарем в строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідно до Додаткової угоди №900125-2 від 18.05.2020 року до Договору оренди землі №6520600004000908 від 03.03.2015 року та додаткової угоди ЗС №900125 від 28.12.2017 року договір укладено строком до 30.11.2030 року.
З наданого Витягу з реєстру нерухомості від 17.02.2025 року вбачається, що 04.06.2016 року між ПП «ЮТС-Агропродукт Плюс» та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером №6520683600:02:004:0003 та додаткові угоди від 31.12.2017 року, та від 18.05.2020 року. Строк дії договору 30.11.2030 року. Орендар: ТОВ«ЮТС-АГРОПРОДУКТ», орендодавець ОСОБА_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абзац п'ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування відповідачами спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останніми орендної плати.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач, не заперечував факт не виконання своїх зобов'язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки , посилаючись на те що період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає; неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінювання та пряма загроза для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Бериславський район, Новорайська територіальної громади, до якого входить Максимо-Гірського сільська рада, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області (до складу якої входять спірні земельні ділянки) віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством та сталими висновками Верховного Суду, які повинні враховуватись судами, унормовано те, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови можливості звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України. Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Однак матеріали справи не містять такого сертифікату, який був виданий за зверненням ТОВ "ЮТС-Агропродукт". А тому, як зазначив суд першої інстанції, він не може дійти висновку про існування у даних правовідносинах форс-мажорних обставин.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.
Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.
Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення господарської діяльності у 2022 році, а отже відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованими.
Проте, саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати за 2023, 2024 рік як підстава для розірвання орендних відносин, відповідачем, не спростована.
Враховуючи позицію представника позивача щодо прийняття доказів апелянта при дотримані принципу рівності сторін, а отже прийняття доказів позивача, думку представника відповідача, висловлену у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який не заперечував проти долучення наданих представником позивача доказів щодо продовження здійснення товариством на зазначених територіях господарської діяльності та залучення для обробку землі сільськогосподарської техніки, колегія суддів вважає за можливе прийняти доказі сторін подані до суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, наданими доказами представник відповідача не довів наявність підстав для звільнення його від визначеної законом відповідальності: наявності підстав для розірвання договору оренди.
Розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславсього району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року №163, та розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславсього району Херсонської області від 18 квітня 2024 року №154, якими ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі за період з 01.03.2022 року по 31.12.2023 року та за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року не містять обставин, які б звільняли відповідача від обов'язків сплати орендної плати орендодавцю за договором оренди, а лише надає пільги зі сплати місцевих податків та зборів.
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1 ст.438 КК України лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн. не підтверджують факт неможливості використання земельної ділянки.
Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не свідчить про неможливість використання орендованої земельної ділянки, задіяння іншої сільгосптехніки для обробку землі.
Лист ТПП України від 28.02.2022 року, який наданий відповідачем до апеляційної скарги є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов'язанням.
Відповідачем не доводилося, що в межах реалізації Закону України « Про протимінну діяльність в Україні», товариство зверталося до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки), та повідомляло орендодавця про неможливість використання земельних ділянок та неможливості сплати орендної плати, а доданий до апеляційної скарги лист ГУ ДСНС України у Херсонській області, отриманий за зверненням відповідача після ухвалення рішення суду першої інстанції у сукупності з іншими обставинами, не містить в собі підстав для застосування ч.6 ст. 762 ЦК України, оскільки містить в собі інформацію про припущення щодо земельних ділянок.
Представник відповідача також не зміг надати пояснень щодо наведених представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу обставин та наданих доказів про продовження товариством господарської діяльності на землях Бериславського району, залучення сільськогосподарської техніки.
Отже, відповідач не здійснював орендну плату в період за 2023 рік та за 2024 рік, незважаючи на те, що спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення бойових дій, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України зі змінами від 28 лютого 2025 року№ 376, а наявність непереборних обставин щодо неможливості її використання відповідачем не доведено.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення господарської діяльності через знищення та розкрадання майна товариства, зокрема сільськогосподарської техніки, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не доведено втрату всієї техніки та обладнання, необхідного для обробки землі та неможливості здійснення господарської діяльності.
Жодних інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невиконання відповідачем обов'язку у період, що не охоплює 2022 рік з приводу орендної сплати було обумовлене саме обставинами непереборної сили, до суду надано не було.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав розірвання договору оренди, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, а саме систематичним (два і більше разів) несплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Колегія суддів врахує доводи апеляційної скарги, щодо неможливості, через тимчасову окупацію, використання орандарем за призначенням об'єкту оренди в період з березня 2022 року по листопад 2022 року і як наслідок виконання зобов'язань зі сплати у 2022 році орендної плати, відповідно до умов договору, проте на правильність вирішення спору, наявність систематичної несплати два і більше разів, а саме 2023, 2024 роки та висновків суду про підставу розірвання договору оренди, не впливають.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 376, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
О.В. Кутурланова
Повний текст постанови суду складений 09 вересня 2025 року І.В. Склярська