Ухвала від 10.09.2025 по справі 126/2327/24

Справа № 126/2327/24

Провадження №11-кп/801/1002/2025

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 вересня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 , ознайомившись з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2025 року,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2025 року частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 .

Надано обвинуваченому ОСОБА_3 дозвіл на виїзд з місця постійного проживання: Вінницька область, Тульчинський район, с. Чорномин до медичних закладів селища Піщанка та селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області для отримання медичної допомоги в дати, визначені лікарем.

Зобов'язано обвинуваченого ОСОБА_3 повідомляти суд про виїзд з місця постійного проживання до лікувальних закладів з представленням підтверджуючих документів.

У решті клопотання захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення.

09 вересня 2025 року захисником ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування ухвали через істотні порушення кримінального процесуального закону та прийняття рішення про задоволення клопотання у повному обсязі.

Ознайомившись з апеляційною скаргою, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Перелік судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, визначено ст. 392 КПК України.

Водночас, ч. 2 ст. 392 КПК України встановлено, що ухвали, постановлені під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченим цим Кодексом (ст. 422-1 КПК України).

Аналіз указаних норм кримінального процесуального закону дає підстави дійти висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни покладених на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, окремому оскарженню не підлягає.

Відтак захисником подано апеляційну скаргу на судове рішення, яке не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Указане відповідає практиці ЄСПЛ, яка встановлює, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують кожному право на звернення до суду, проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, оскільки доступ до правосуддя за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Підсумовуючи викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки подана на судове рішення, яке оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 399 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_1