Справа № 740/3919/25
Провадження № 3/740/1260/25
Іменем України
05 вересня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Кот В. С.,
учасники справи:
- особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
- захисник - адвокат Аніщенко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині матеріали, які надійшли з Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
08.07.2025 о 05 год. 25 хв. у м. Ніжині по вул. Шевченка, 111, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа спортедж», р. н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі - відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, таким чином, учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Указаний факт підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розпискою, сд-диском з відеозаписом, доданими до протоколу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився з обставинами, викладеними в протоколі, вину не визнав, пояснив, що 08 липня 2025 року вранці їхав на роботу, його зупинили працівники поліції, під час розмови поліцейський повідомив, що відчуває "перегар" та сказав дихнути, він тричі дихнув. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, оскільки боявся, що прилад покаже позитивний результат, бо перед цим жінка накапала йому краплі від болі в горлі. Однак після відмови ОСОБА_1 сказав, що буде їхати в лікарню, від проходження огляду в лікарні - він не відмовлявся.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Аніщенко О. Г. просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи міститься медичний висновок та акт про те, що 08 липня 2025 року ОСОБА_1 був тверезий. На місці зупинки транспортного засобу поліцейські здійснювали тиск на ОСОБА_1 , не надали направлення на проходження огляду в лікарні. Акт та направлення, які додані до протоколу, не складалися на місці зупинки транспортного засобу та не вручалися ОСОБА_1 на підпис, а тому відомості, які містяться в цих документах, є неправдивими. Крім того, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причини зупинки. Зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп'яніння є надуманими, зокрема, на відеозаписі не зафіксовано тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 , а ознака - запах алкоголю з порожнини рота - спростовується наданими захисником документами з лікарні, в яких зазначено, що запах алкоголю з порожнини рота в ОСОБА_1 - відсутній, поведінка адекватна.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП установлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За правилами п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання пункту 2.5 Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Поліцейські не повинні умовляти водія пройти огляд, достатньо пред'явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
На підставі лише відповідних ознак, які виявляють поліцейські, останні можуть направити особу для проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, і водій зобов'язаний його пройти, щоб підтвердити чи спростувати виявлені поліцейськими ознаки. Порядок і обсяг виявлення ознак сп'яніння поліцейськими самі по собі не впливають на кваліфікацію дій водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП суд вважає, що наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені судом, є належними, допустимими, достовірними і в сукупності - достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Оцінивши наявні в справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених доказів.
Так, до протоколу додано диск з відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під час розмови працівник поліції назвав виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. На запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що нічого не вживав, прямує на роботу. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі водій відмовився, посилаючись на те, що поспішає. У подальшому працівники поліції повідомили водія про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дійсно, відеозаписом підтверджуються доводи ОСОБА_1 про його подальше висловлення згоди на проходження огляду в лікарні, однак це мало місце через певний час, коли поліцейський вже складав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення на підставі попередньо висловленої ОСОБА_1 у категоричній формі чіткої відмови від проходження такого огляду.
Щодо доводів захисника ОСОБА_1 про відсутність в останнього ознак алкогольного сп'яніння, то відповідно до чинного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння. Виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння були вказані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук.
Крім того, згідно з доданою до протоколу розпискою ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом та передано його іншому водію - ОСОБА_2 , чого не заперечували в судовому засіданні вищевказані особи.
Доводи захисника Постола О. О. про застосування до нього психологічного тиску з боку працівників поліції не підтверджуються жодними доказами. Будь-яких скарг при складанні протоколу ОСОБА_1 не заявляв, і в подальшому зі скаргами на дії поліцейських не звертався.
Суд не бере до уваги надану захисником Постола О. О. копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 08.07.2025 та копію акта медичного огляду від 08.07.2025 № 43 про те, що ОСОБА_1 звертався до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння, який був проведений лікарем, і за результатами якого встановлено, що в ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено, оскільки вказаний огляд проведено усупереч положенням ч. 4 ст. 266 КУпАП. Указаний результат отримано ОСОБА_1 на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції.
Крім того, в наданій захисником копії акта медичного огляду від 08.07.2025 № 43 у графі «відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речових чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: суб'єктивні та об'єктивні (згідно з документами, іншими доказами» зазначено, що зі слів обстежуваного ( ОСОБА_1 ) він вживав алкоголь 07 липня 2025 року, однак на відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляв, що напередодні не вживав алкоголю.
Посилання захисника ОСОБА_1 на неповідомлення поліцейським причини зупинки не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на час події і дотепер діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 та його захисником у судовому засіданні доводи не спростовують обставин, указаних у протоколі, та не дають підстав вважати, що водій не скоював указаного адміністративного правопорушення, натомість свідчать про його бажання уникнути адміністративної відповідальності.
Згідно з рішенням у справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров'я водіїв, пасажирів, інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що він повинен нести адміністративну відповідальність.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 1, 7, 9, 23, ч. 1 ст. 130, ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Оригінал квитанції про сплату штрафу та судового збору необхідно надати Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області за адресою: вул. Шевченка, 57 А, м. Ніжин, Чернігівська область.
У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП, що становить 34 000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя І. М. Шевченко