Справа № 686/20126/25
Провадження № 2-а/686/383/25
09 вересня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Томашівської А.Т.
за участі представника позивача Куц І.О.
представника відповідача Рисюка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому за правилами спрощеного позовного провадження, справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Просить поновити строк на подання позовної заяви щодо оскарження постанови серії ЕНА №4992587 від 16 червня 2025 року та визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4992587 від 16 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП України та накладенню стягнення у вигляді штрафу 20 400 грн та закрити адміністративне провадження.
На обґрунтування свого позову вказав, що 16 червня 2025 року лейтенантом Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Грушецьким Ігорем Олександровичем було винесено постанову серії ЕНА №4992587 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченого за ч. 4 ст. 126 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу 20 400 грн.
Дану постанову вважаю протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.
Йому не було відомо про завершення розгляду справи та він не отримував постанови згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Однак у його діях відсутній умисел, оскільки йому не було вручено постанову Хмельницького міськрайонного суду про притягнення його до відповідальності по справі № 686/2228/25 від 29 січня 2025 року, передбаченої за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно, йому не було відомо, що мене позбавлено права керування транспортним засобом. Таким чином, суб'єктивна сторона правопорушення відсутня, а отже відсутній і повний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, є без належної правової підстави та підлягає скасуванню.
Його дії слід розцінювати, як вчинені в умовах крайньої необхідності. У день вчинення адміністративного правопорушення, його товариш потребував термінової медичної допомоги. Напередодні він потрапив у ДТП. Пізніше стан його здоров'я раптово погіршився, існувала реальна загроза для його життя та здоров'я. Ніхто, окрім мене не мав змогу доставити його до Хмельницької міської поліклініки №1. Очікування приїзду швидкої допомоги було надто тривале і могло призвести до тяжких наслідків. У зв'язку з цим, він був змушений самостійно доставити його до лікарні. Він діяв виключно в стані крайньої необхідності, яка виникла внаслідок реальної загрози життю та здоров'ю людини.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Отже, мої дії слід розцінювати, як вчинені в умовах крайньої необхідності, яка виникла внаслідок реальної загрози життю та здоров'ю людини.
Постанова серії ЕНА №4992587 від 16 червня 2025 року складена з істотними порушеннями ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню. Екіпаж патрульної поліції зупинив його на перехресті вулиць Подільської та Кам'янецької, де він одразу пояснив лейтенанту Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Грушецькому Ігорю Олександровичу, що в його автомобілі перебуває його товариш, якому необхідна невідкладна медична допомога. Після надання відповідних пояснень, екіпаж патрульної поліції здійснив супровід його транспортного засобу до Хмельницької міської поліклініки № 1, за адресою: вул. Подільська, 54.
Тому, вважає, що у постанові було неправильно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, оскільки працівники поліції зупинили його зовсім в іншому місці, ніж вказано в постанові, що є істотним порушенням п.1 ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, постанова серії ЕНА №4992587 від 16 червня 2025 року складена з істотними порушеннями ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, направив до суду відзив в якому вказав, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 16.06.2025 р. близько 13 год. 52 хв., під час виконання своїх службових обов'язків на вул. Подільська, 54 інспектором 2 зводу 3 роти батальйону патрульної поліції лейтенантом поліції Грушецьким І.О. було виявлено, що позивач керував транспортним засобом марки Нуundai I30 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування на 1 рік рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 29.01.2025, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вбачаючи у діях позивача адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 126 КУпАП) до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу в безальтернативному розмірі 20400 грн., що передбачено санкцією відповідної частини ст. 126 КУпАП, шляхом винесення постанови серії ЕНА №4992587 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16 червня 2025 року.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 2.4. «а» ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Згідно п. 2.1. «а; б; ґ» ПДР України водій механічного транспортного засобу зобов'язаний мати при собі посвідчення водія відповідної категорії. Згідно ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» - забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Як вбачається з диспозиції ч. 4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Щодо твердження позивача про те, що йому не було відомо про завершення розгляду справи та не отримання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (справа №686/2228/25 від 29.01.2025 року), що притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого був відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вище вказаної постанови суду - «в судове засідання ОСОБА_1 , будучи завчасно повідомленим про місце та час розгляду справи не з'явився. Про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи свідчить його підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення про ознайомлення із протоколом, в якому вказані містив, дата та час розгляду справи, отримання його копії та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого видно, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.»
Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Разом з тим, 31.03.2025р. гр. ОСОБА_1 з'явився до УПП в Хмельницькій області ДПП та самостійно здав посвідчення водія, що підтверджується копією Акту вилучення посвідчення водія від 31.03.2025р. Враховуючи вищенаведене, позивач знав про факт позбавлення його права керування судом.
Щодо твердження позивача: «мої дії слід розцінювати, як вчиненні в умовах крайньої необхідності». У день вчинення адміністративного правопорушення інспекторами патрульної поліції, згідно з наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», здійснювалася відеофіксація подій. На відповідному відеозаписі чітко видно, що Позивач дійсно перевозив невстановленого чоловіка. Однак після того, як патрульні організували супровід транспортного засобу до Хмельницької міської поліклініки №1, на відео зафіксовано, як зазначений чоловік самостійно вийшов з автомобіля та попрямував у бік медичного закладу (Додаток 1, камера «475041», файл сйр-0, 14:57:25),. що свідчить про відсутність критичного стану його здоров'я. Позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував, що ця особа потребувала саме термінової медичної допомоги, а також того, що лише Позивач міг забезпечити його доставку до медичного закладу. На відео не зафіксовано жодних зовнішніх ознак перебування особи у критичному чи шоковому стані. Навпаки, з матеріалів видно, що чоловік був у змозі пересуватися самостійно.
Також викликає сумнів логіка дій позивача: якщо й справді його товариш потребував невідкладної допомоги, чому його доставляли до поліклініки, а не до приймального відділення найближчої лікарні, що функціонує в режимі екстреної медичної допомоги. Усе вищезазначене дає підстави вважати, що позивач, найімовірніше, на прохання невстановленої особи здійснив її доставку до поліклініки з метою проходження планового огляду. Після зупинки працівниками поліції, користуючись ситуацією, що склалася, позивач з метою уникнення відповідальності, посилається на обставини крайньої необхідності, проте не надає жодного підтвердження на підтримку такої позиції.
«Постанова серії ЕНА №4992587 від 16 червня 2025 року складена з істотними порушеннями ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню». Позивач також зазначає підставою для скасування постанови інспектора - не вірно вказане місце в постанові з моменту зупинки працівниками поліції та після організованого супроводу. Проте, в даній ситуації немає жодного порушення, оскільки за вказаною в постанові адресою позивач керував та здійснив зупинку транспортного засобу.
Таким чином, заперечення позивача щодо не вчинення ним адміністративного правопорушення та безпідставність винесення постанови, спростовуються вищевказаними доказами і вказують на те, що звернення позивача до суду пов'язане не із захистом його порушених прав у сфері публічно-правових відносини а є обранням останнім способу захисту на уникнення адміністративної відповідальності. Самі лише заперечення не мають юридичної сили, оскільки свою позицію та невинуватість позивач мав би довести шляхом надання доказів на спростування обставин викладених у оскаржуваній постанові.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 15.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви щодо оскарження постанови. Прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі.
Постановою інспектора 2 взводу 3 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, лейтенанта поліції Грушецького І.О. від 16.06.2025 року серії ЕНА №4992587 ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 4 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн., за те, що він 16.06.2025 о 13:52:29, в м. Хмельницький, вул.. Подільська 54 громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ Нуundai I30 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування на 1 рік від 29.01.2025 Хмельницьким міськрайонним судом, чим порушив п. 2.1.аПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.31 Закону «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Згідно оспорюваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з порушенням ПДР, зокрема, за не виконання вимоги п.2.1.а керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дійчи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представником відповідача на підтвердження правомірності прийнятого рішення надано суду відеозапис на якому чітко встановлюється факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , а саме факт керування 16.06.2025 року транспортним засобом Нуundai I30 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, докази позбавлення права керування ОСОБА_1 та докази, що ОСОБА_1 було відомо про позбавлення права керування, так згідно акту вилучення посвідчення водія, у ОСОБА_1 31.03.2025 року вилучено посвідчення водія у зв'язку з виконанням постанови Хмельницького міськрайонного суду від 29.01.2025 року. Крім того, ОСОБА_1 16.06.2025 року вказував, що йому відомо про те, що судом його позбавили прав керування транспортними засобами.
Позивачем не надано доказів вчинення правопорушення в умовах крайньої необхідності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови слід відмовити.
Керуючись ст.ст.1,9, 14-1, 14-2, 126 ч.4, 251, 279-1, 279-3, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст.9,10,11,77,79,241-246, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
На рішення суду через суд першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048 м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення складено 10.09.2025 року.
Суддя: