Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/338/25
Іменем України
09.09.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді: Єгорової Н.І.,
при секретареві- Маковецькій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с.Доманівка цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №101268933 від 12.02.2021 в розмірі 18452.86грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 12.02.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті, на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту №101268933. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Кредитний договір №101268933 підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. ТОВ «Мілоан» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 7000грн. на картковий рахунок відповідача.
23.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за договором про споживчий кредит №101268933 від 12.02.2021 ,а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло таке право вимоги.
24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено Договір факторингу № 1/15, за умовами якого ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №101268933 від 12.02.2021 в розмірі 18452.86грн.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав, кредит у повному обсязі не погасив, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 18452.86 грн.: з яких 6318,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12134.86 грн. заборгованість за відсотками.
Крім цього, позивач просить стягнути понесені ним судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від його представника адвоката Вовчанської Г.С.надійщла заяву про розгляд справи у її відсутність.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
Із матеріалів справи вбачається, що 12.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101268933 ,відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 7000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом .
Договором визначено, що кредит надається строком на 30 днів, термін повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 14.03.2021.
За змістом п.1.5.2 договору процентна ставка за користування кредитом становить 1.00 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та складає 2100грн.
Стандартна базова ставка становить 5.00відстотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Положеннями п. 2.3 договору передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних базових умовах.
Пунктом 2.2.3 кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов'язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства.
Із пункту 6.1 договору судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через веб-сайт tengo.com.ua та/або відповідний мобільний додаток, а у пункті 6.5 договору сторони передбачили, що даний договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
На виконання умов договору 12.02.2021 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі
7 000,00 грн. шляхом їх перерахунку на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №25412793 від 12.02.2021.
З матеріалів справи також вбачається, що 23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги №03Т, за яким ТОВ «Мілоан» відступило за плату право вимоги за договором про споживчий кредит №101268933, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло таке право вимоги.
24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №101268933від 12.02.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло за плату до ТОВ «ФК «Пінг-Понг»..
Відповідно до витягу з додатку до вищевказаного договору, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101268933 в сумі 18452.86 грн., з яких: 6318грн. - сума заборгованості за тілом; 12134.86 грн. - сума заборгованості за відсотками .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору наведені у статті 639 ЦК України, згідно з якою, зокрема, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис вчинюється одноразовим ідентифікатором у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи на підставі поданих доказів, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі передбачених кредитним договором обов'язків щодо повернення одержаних в якості кредиту грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, що у свою чергу відповідно до закону та умов договору порушило права ТОВ «Фінансова Компанія «Пінг-Понг», правонаступником якого є ТОВ "ФК "Солвентіс".
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розмір заборгованості та наявність заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовані.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованості за кредитним договором №101268933 від 12.02.2021 в сумі 18452.86 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 318,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 12134.86 грн.
Відповідно до ч 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати у виді сплаченого судого збору у розмірі 2422.40 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано: акт 101268933 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги ;договір № 43657029 про надання правової допомоги від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М.; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги щодо стягнення кредитної заборгованості від 03.03.2025 року, з описом виконаних робіт та їх вартістю, загальна сума яких становить 6 000 грн. .
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши обсяг й обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн. є розумним та співмірним зі складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354ЦПК України суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , прож.в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. С.Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за кредитним договором №101268933 від 12.02.2021 в сумі 18452.86грн., з яких: 6318 грн.- заборгованість за тілом кредиту ; 12134.86 грн.-заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , прож.в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. С.Петлюри, 21/1 код ЄДРПОУ 43657029) судові витрати у виді судового збору в сумі 2422.40 грн.,та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн..
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Н. І. Єгорова