Дата документу 09.09.2025
Справа № 334/5992/25
Провадження № 2-а/334/97/25
09 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
встановив:
адвокат Бубнов Дмитро Юрійович звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із позовом про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови №2899 від 26.06.2025 року, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування підстав звернення до суду позивач посилається на те, що відповідно до вказаної постанови, далі за текстом: «… ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не оновив (уточнив) свої облікові (персональні) дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.2 ч.10 ст. Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. …
… Своїми діями ОСОБА_1 порушив абзац 7 частини 3 статті 32 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзац 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пункт 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.2101 КУпАП. …
… Під час розгляду справи встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 не оновлював (уточнював, проводив звірку даних) свої облікові (персональні) дані в період передбачений Законом України №3633-ІХ. В останній раз ОСОБА_1 проводив звірку контактних даних 16.10.2024 року.»
Відповідачем в оскаржуваній Постанові №2899 від 26.06.2025 року не відображено, яка саме інформація відносно позивача була відсутня у відповідача, та не є актуальною, чи не відповідає інформації, яка міститься в державних реєстрах, в тому числі Оберіг, чи відсутня в реєстрах.
Крім того, диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, як у протоколі, так і у постанові повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, та порушення якої саме норми Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» було допущено.
Відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на кінцевий термін уточнення даних 16.07.2024) передбачено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, вимоги абз.7 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають обов'язок військовозобов'язаного, яким є позивач, уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.
Вказане положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», набуло чинності 18 травня 2024 року у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ.
Позивач, ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , у визначені Законом №3633-ІХ строки, оновив (уточнив) свої облікові (персональні) дані у ІНФОРМАЦІЯ_4 де йому у його тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 було вклеєно штрих-код за №*090820201429108200008*, про що свідчить копія тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 на його ім'я, яке було вилучено у ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 під час його доставлення до даного РТЦК 12.06.2025 року та так і продовжує перебувати станом на сьогоднішній день у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Також позивач вказує на те, що після перебування ОСОБА_1 (фактично без будь-яких правових підстав) у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 12.06.2025 року по 13.06.2025 року враховуючи, що ОСОБА_1 влаштовувався на військову службу до військової частини НОМЕР_2 і повідомляв про це працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.06.2025 року його було відпущено з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та надано при цьому повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01.07.2025 року, по якій він прибув у визначений час та місце. Надалі 01.07.2025 року ОСОБА_1 було надано ще одну повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08.00 годині 11.07.2025 року.
Будь-які повістки чи виклики про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.06.2025 року для розгляду справи за протоколом №2899 від 12.06.2025 року ОСОБА_1 не отримував, справа була розглянута без його участі і без належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце її розгляду.
В свою чергу, після завершення оформлення всіх документів ОСОБА_1 з 07.07.2025 року і по теперішній час вже перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , про що свідчить довідка за Формою 5 на його ім'я.
16.10.2024 року ОСОБА_1 було встановлено «Резерв +» куди було внесено актуальні на 16.10.2024 року його персональні дані, в тому числі зазначено актуальну на той час, як і на зараз, адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , адресу проживання: АДРЕСА_2 та інші дані.
Станом на сьогодні, у зв'язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби, він вже не є військовозобов'язаним.
З огляду на викладене просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач, отримавши копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із копіями позовної заяви та додатків 05.08.2025 року, відзиву на позов не надав.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 18 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України закріплено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до сьогоднішнього дня.
У справі «Sunday Times v. United Kingdom» Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін «передбачено законом» передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін «передбачено законом» має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі «Steel and others v. The United Kingdom»).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією. Також встановлено, що будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду адміністративної справи за наслідком якої винесено оскаржувану постанову, відповідачем не надано.
Водночас, відповідачем у справі ІНФОРМАЦІЯ_7 не наданий відзив на позов.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду у справі № 686/16535/16-а від 17.10.2019 року та у справі № 660/575/16-а від 31.01.2018 року.
Проте, в порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин оскарженої постанови.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
Проте, в порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду доказів на підставі, яких суд може перевірити законність оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 241-246, 286 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову №2899 від 26.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження по справі закрити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 (юридична адреса АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін