Справа № 317/2713/25
Провадження № 2/317/1251/2025
28 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Щербини В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (в особі директора Наваренко В.Г.) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 108 735,20 грн. та стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору та витрат та професійну правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.08.2021 року між АТ «ОТП- Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2037150461, за умови якого Банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 63320,00 грн. на споживчі потреби з фіксованою відсотковою ставкою 40 % річних строком до 10.08.2026 р. На виконання своїх зобов'язань за кредитом, банком було видано кредит відповідачу, який остання повинна повернути Банку, також сплатити відповідну плату за користування Кредитом на рахунок погашення договірних зобов'язань, а також виконати всі інші зобов'язання, які визначені Кредитним договором та правилами кредитування (п.2.1 Договору). Відповідач не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованість станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості становив - 108735,20 грн., яка складається з тіла кредиту у розмірі 55929,64 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 52805,56 грн.
21.06.2024 року між АТ «ОТП-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2037150461, від 10.08.2021 р., укладеним між АТ «ОТП-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .
Станом на 21.06.2024р, тобто на момент відступлення прав вимоги, за кредитним договором за відповідачем рахується заборгованість за кредитом загальний розмір якої становить 108735,20 гривень. Згідно п. 1.1.,1.2 Договору факторингу за цим Договором первісний кредитор відступає новому кредитору - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ОТП-Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору факторингу підписання цього Договору клієнт гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до Боржників, зазначених в Реєстрі боржників.
Відповідно до Виписки з Додатку до Договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 р., ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2037150461 від 10 серпня 2021 року в сумі 108735,20 грн.
Відповідач не виконала належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за кредитним договором № 2037150461 від 10 серпня 2021 року в сумі 108735,20 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся своєчасно у встановленому законом порядку (а.с.40,46). Представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.41,51).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причину відсутності суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином , шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку за адресою реєстрації відповідача (а.с.43, 47,53). Повідомлень щодо поважності причин її відсутності, заяви про слухання справи за її відсутністю та відзиву на позов, або зустрічного позову до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явилась в судове засідання без поважаних причин.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037150461, за умови якого Банк надав позичальнику кредит в загальному розмірі 63320,00 грн. на споживчі потреби в фіксованою відсотковою ставкою 40 % річних строком до 10.08.2026 р. (а.с.5-6). Повернення кредиту та сплат процентів відбується шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів (п.1.3 Договору). На виконання своїх зобов'язань за кредитом, банком було видано кредит відповідачу, шляхом видачі готівкою суми Кредиту позичальнику через касу Банку (п.3.1 Договору), який остання повинна повернути Банку, також сплатити відповідну плату за користування Кредитом на рахунок погашення договірних зобов'язань, а також виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені Кредитним договором та правилами кредитування (п.2.1 Договору). Згідно п.4.3 Договору Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (дата кредитного договору) та всіх додатків до нього і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору в повному обсязі.
При підписанні кредитного договору позичальником було заповнено Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2037150461 _ CARD від 10/08/2021(5 розділ Кредитного договору) (а.с.6-зворорт), якою відповідач підтвердила, що вона особисто отримала свій примірний заяви-анкети, Договору, Тарифи банку. З умовами Договору, Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлена, приймає та погоджується з їх положеннями. Відповідно до Заяви-анкети відповідач підтвердила що сторони домовились про електронну взаємодію у порідку та спосіб, що визначений Договором, а також те, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Основні умови кредитування зазначені також у паспорті споживчого кредиту (а.с.8), відповідно до яких мета отримання кредиту: кредит на споживчі цілі, на споживчі потреби з фіксованою відсотковою ставкою 40 % річних строком на 60 місяців, спосіб та строк надання кредиту: шляхом видачі готівкою суми Кредиту позичальнику через касу Банку, з зазначенням загально вартості кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (а.с.8).
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, які остання повинна була повертати згідно встановленого графіку платежів та розрахунку загальної вартості, що є Додатком №1 до кредитного договору № 2037150461 від 10.08.2021 (а.с.7).
Відповідач не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі - 108735,20 грн
21.06.2024 року між АТ «ОТП-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача (а.с.14-19). Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 2037150461, від 10.08.2021 р., укладеним між АТ «ОТП-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 .
Станом на 21.06.2024р, тобто на момент відступлення прав вимоги, за кредитним договором за відповідачем рахується заборгованість за кредитом загальний розмір якої становить 108735,20 гривень., що підтверджується реєстром боржників №1 до договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 р., а також виписками по особовим рахункам (а.с.20,24-26) та розрахунком заборгованості (а.с.27).
Згідно п. 1.1.,1.2 Договору факторингу за цим Договором первісний кредитор відступає новому кредитору - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «ОТП-Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 3.1. Договору факторингу підписання цього Договору клієнт гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до Боржників, зазначених в Реєстрі боржників.
Відповідно до Виписки з Додатку до Договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 р., ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2037150461, від 10.08.2021 р., в сумі 108735,20 грн.
Відповідач не виконала належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за кредитним договором № 2037150461, від 10.08.2021 р., в сумі 108735,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 11 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями. Підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ “Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються ЗУ «Про електронні довірчі послуги».
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» електрона взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.
Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання.
При укладанні договору, сторони керувались ст. 634 ч. 1 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем 10.08.2021 р. було укладено кредитний договір № 2037150461, за невиконання зобов'язань за яким у останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 108735,20 грн.
Надана позивачем засвідчена належним чином копія договору факторингу № 21/06/24, який укладений 21.06.2024 р. між АТ « ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», підтверджує факт відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється на підставі правочину. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Правомірність укладених між сторонами кредитного договору, як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов'язковим для виконання.
Первинним кредитором надано відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повернути. Проте, відповідач зобов'язання за кредитним договором № 2037150461 від 10.08.2021р. належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитним договором № 2037150461, від 10.08.2021р. укладеною відповідачем ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» підтверджується випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості та розрахунком заборгованості, наданими позивачем (а.с.24-26, 27).
Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується також Витягом з реєстру боржників з додатку№1 до Договору факторингу №24/06/24 від 21.06.2024 р. (а.с.20-21).
Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за укладеним нею Договором, суду не надала.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2037150461 від 10.08.2021 р., яка станом на 21.06.2024 року становить у загальному розмірі - 108735,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (а.с.4), підлягають стягненню з відповідача.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 9200,00 грн. суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано: договір про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 року, відповідно до якого адвокат Литвиненко О.І. надає юридичні послуги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (а.с.28-29), Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 р. (а.с.30), в якому міститься інформація про найменування наданих послуг адвоката, їх період та вартість, в тому числі: надання первинної консультації замовнику у справі - година вартістю 1000,00 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини - 2 години вартістю 4000,00 грн., підготовка та подання до повної заяви - 2,1 година, вартістю 4200, 00 грн., всього 9200,00 грн., платіжна інструкція № 4941 від 01.10.2024 року (а.с.31), згідно якої ТОВ ФК «Еліт Фінанс» здійснено адвокату Литвиненко О.І. оплату згідно договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 в розмірі 9200,00 грн.
Згідно з п. 3.1. договору про надання правничої допомоги, вартість послуг Адвоката встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого Адвокатом часу на надання послуг становить 2000,00 грн. без ПДВ. Конкретні суми до оплати наводяться у Акті (актах) наданих послуг, надісланих Адвокатом та погоджених із Клієнтом (а.с.28-зворот).
Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме - 9200,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 617, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 223, 247, 259, 263-265, 280-284, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, б. 2, ЄДРПОУ 40340222) суму заборгованості за кредитним договором № 2037150461 від 10.08.2021 р., в розмірі 108 735 (сто вісім тисяч сімсот тридцять п'ять) 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Солом'янська, б. 2, ЄДРПОУ 40340222) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200 (дев'ять тисяч двісті) грн. 00 коп.
Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.
Суддя Д.О. Каряка