Справа № 309/3010/25
Провадження № 1-кп/309/239/25
09 вересня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України,
В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України.
Під час судового розгляду захисник ОСОБА_6 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, у якому просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на домашній арешт у нічну пору доби. Клопотання вмотивоване тим, що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Вказує, що у обвинуваченого є сім'я, він проживає з цивільною дружиною та її дітьми. Також у нього є батько інвалід 3 групи, який потребує догляду. Крім того у обвинуваченого поганий стан здоров'я, і такий потребує лікування.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала подане клопотання та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому. Вказує, що ОСОБА_4 не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків чи потерпілих. Він має сім'ю, також батька інваліда, який потребує догляду. Також має проблеми з очами, проходив обстеження і йому рекомендовано хірургічне втручання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказує, що під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу були враховані усі обставини.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 підтримав прокурора.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити. Вказує, що має проблеми з оком внаслідок ушкодження. Потребує лікування.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд констатує наступне.
Як вбачається ухвалою слідчого судді від 01.08.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 26.09.2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Статтею 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування у, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 було висунуто обвинувачення за ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України, встановлена ухвалою слідчого судді і наразі під сумнів ніким не ставиться.
В ході обговорення питання доцільності зміни запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , громадянин України, українець, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , проживає у цивільному шлюбі, офіційно не працює, раніше судимий вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 01.10.2024 року за ч.4 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання у виді 5 років позбавлення волі від відбування якого звільнений згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком у 1 рік. Наразі ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 296 та ч.2 ст. 345 КК України під час іспитового строку. На цей час, один потерпілі та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.
Захисником не наведено обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'який запобіжний заході для запобігання наявним ризикам.
Пояснення сторони захисту та обвинуваченого жодним чином вказані висновки не спростовують.
Суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень під час іспитового строку, ніде офіційно не працює, а тому на думку суду більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.
А отже клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 201, 202, 369 КПК України суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 10 вересня 2022 р. о 09 год. 20 хв.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1