Справа № 308/6100/25
(заочне)
10 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Поляков О.В. звернувся до суду через Електронний суд з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №141445від 25.05.2024 у розмірі 9039,36 грн., а також судові витрати.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25.05.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та Відповідачем укладено Кредитний договір № 141445 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Всупереч умов Договору Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі - 9039,36 грн., яка складається з наступного: 8236,00грн. - заборгованість по кредиту; 2,36 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 801,00грн. - комісія за кредитним договором. Стверджує, що 10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 141445 від 25.05.2024. Зазначає, що позивач не здійснював нарахувань за кредитним договором.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі, встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень. У вказаний строк, а також станом на дату ухвалення судом рішення, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з'явився повторно, повідомлявся про наявність справи за його участі в провадження суду, зокрема шляхом розміщення відповідного повідомлення на вебпорталі Судова влада України.
Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, зі згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
25.05.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №141445 (індивідуальна частина), згідно з яким серед іншого за п. 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 8236.00 грн. (вісім тисяч двісті тридцять шість грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 6988.43 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №131205 від 14.02.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 12.17 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 1235.40 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1 235,40грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту,якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису вчиненого одноразовим ідентифікатором.
Окрім цього вищевказані інформація відображена у Паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису вчиненого одноразовим ідентифікатором.
25.05.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно з договору на платіжну картку № 4441-11ХХ-ХХХХ-9806, що підтверджується Довідкою №7 від 29.01.2025 (Додаток №7), яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" в особі директора Македонського Олександра Євгеновича за допомогою сервісу «Вчасно».
З картки обліку виконання договору №141445 видно надходження грошових коштів відповідачу у сумі 8236 грн. 25.05.2024, а також відсутність зарахувань відповідача на погашення тіла кредиту та процентів згідно з договору.
Випискою з особового рахунку за кредитним договором №141445 від 25.05.2024 вбачається, що за таким за період 10.10.2024 по 24.03.2025 наявна заборгованість у розмірі - 9039,36 грн., яка складається з наступного: 8236,00 грн. - заборгованість по кредиту; 2,36 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 801,00 грн. - комісія за кредитним договором.
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 10102024, згідно з умов якого та відповідно до витягу з додатку №1 до Договору Факторингу №10102024 від 10.10.2024 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 141445 від 25.05.2024
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором та договором відступлення права вимоги.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);правонаступництва;виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачем станом на момент подання позовної заяви підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією.
Згідно з положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025, додатковою угодою №22 до договору з додатком №1, укладеними між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», актом прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025, копіє свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність №4956, видане 24.04.2012, копією довіреності на представництво інтересів позивача від 04.12.2024.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У зв'язку з вищевикладеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати за надану правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.81,89,141,263-265,280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №141445від 25.05.2024 у сумі 9039 (дев'ять тисяч тридцять дев'ять) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов