Іменем України
12 травня 2025 року м. Кропивницький
справа № 393/477/24
провадження № 22-ц/4809/545/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник С. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
позивач - Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Язан Наталія Сергіївна, на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області (суддя Подліпенець Є. О.) від 03.12.2024,
1.Короткий зміст позовних вимог
18.09.20224 Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області (правонаступником якої є Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 й просила суд про таке:
1)Позбавити ОСОБА_1 її батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передавши дітей Новгородківській селищній раді як органу опіки та піклування для подальшого їх влаштування;
2)стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , через свій вік не в змозі самостійно захищати свої законні права тому позивач звертається до суду в їх інтересах відповідно до статей 164, 165 СК України.
Відповідачка ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 у винайманому будинку разом зі своїм співмашканцем гр. ОСОБА_5 та малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте вихованням їх не займаються.
Родина відповідачки з 2021 року перебуває на обліку у службі у справах дітей Новгородківської селищної ради та Новгородківського СЦСС як така, що опинилася у складних життєвих обставинах з причин через безвідповідальне батьківство та зловживання спиртними напоями. Офіційно відповідачка та її співмешканець не працюють, інколи ходять по тимчасових заробітках. Переважно сім'я проживає за державні виплати, які отримають на дітей.
ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, вступає в конфлікт з учителями, працівниками соціальної служби, сусідами. Відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності за перебування у стані алкогольного сп'яніння та за неналежне виконання батьківських обов'язків, але позитивних результатів не дало. Рекомендації соціальних працівників щодо покращення своїх життєвих умов та проходження лікування від алкогольної залежності, відповідачка та її співмешканець ігнорують. У сім'ї відповідачки низький батьківський потенціал.
Діти відповідачки є учнями Новгородківської філії імені П.Ф. Козуля Ліцею Новгородківської селищної ради, але мати не займається вихованням дітей, веде себе агресивно, на зауваження вчителів щодо поведінки дітей не реагує.
Тож, відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов'язків: не займається навчальним та виховним процесом дітей, не дбає про їх здоров'я, нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей.
05.04.2024 комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітеті Новгородківської селищної ради розглянула питання про неналежне виконання батьківських обов'язків в родині відповідачки та за результатами розгляду відповідачці був наданий місячний строк для лікування від алкогольної залежності та її попереджено про те, що у разі повторного встановлення факту неналежного виконання обов'язків буде розглянуто питання щодо доцільності позбавлення її батьківських прав. Відповідачка рекомендації надані комісією не виконала, в тому 16.07.2024 комісія прийняла рішення визнати за доцільне позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 відносно її дітей.
Викнком Новгородківської селищної ради, як орган опіки та піклування, своїм висновком від 04.09.2024 року № 03-27/1753/1 вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
2.Короткий зміст рішення суду
Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 позов Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено.
Суд постановив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Передати дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 Кам'янецькій селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області як органу опіки та піклування для вирішення питання подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред'явлення позовної заяви до суду, тобто з 18.09.2024, і до досягнення сином ОСОБА_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в подальшому стягувати аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а в подальшому стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.
В порядку розподілу судових витрат суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 4 844,80 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що з огляду на зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважав доведеним, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов'язків: не займається навчальним та виховним процесом дітей, не дбає про їх здоров'я, нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, та не проявляє до них батьківської турботи та піклування. Тож суд дійшов висновку, що в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , слід позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно цих її дітей та передати їх Кам'янецькій селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області для вирішення питання подальшого влаштування.
Крім того, суд зробив висновок, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів також підлягають задоволенню враховуючи наступне так, як за законом відповідачка зобов'язана утримувати дітей до досягнення ними повноліття, при цьому вона є працездатною, тобто має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має можливість брати участь в утриманні своїх дітей.
3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Відповідачка ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Язан Наталія Сергіївна, звернулася до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 у справі № 393/477/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Апелянт вказав, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд неповно встановив обставини справи, внаслідок неправильної оцінки доказів.
Суд на підставі актів обстеження житлово-побутових умов сім'ї № 84 від 21.02.2024, № 209 від 19.06.2024, № 268 від 16.08.2024 вважав доведеним, що у будинку, де проживає сім'я відповідачки, порушені санітарно-гігієнічні умови проживання, безлад, сміття, битий посуд, відсутні білизна і ковдри, продуктами харчування сім'я забезпечена частково. Однак, суд не звернув увагу, що акти № 84 та № 209 підписані лише двома з трьох членів комісії й відображають лише їх внутрішні. При цьому до актів не додано об'єктивно підтверджуючі зміст актів фото житла сім'ї, до складання актів не залучено незацікавлених осіб. Крім того, якщо комісія встановила неналежні умови проживання дітей. То постає питання: чому діти не були терміново вилучені з сім'ї без позбавлення матері батьківських прав?
Оцінюючи показання допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка є працівником Новгородківського селищного центру соціальних служб, суд не звернув увагу на ті її показання, в яких вона пояснила суду, що відповідачка частково покращила санітарно-гігієнічні умови проживання сім'ї, тобто вона змінює свою поведінку на краще.
Суд не врахував, що з характеристик на дітей з навчальних закладів вбачається, що мати при зверненні класних керівників діток з навчального закладу Новгородківської філії ім. П.Ф. Зозуля Ліцею Новгородківської селищної ради, вислуховує поради, підтримує сторону вчителя, відвідує батьківські збори.
Не звернув суд увагу на пояснення дітей, які повідомили, що вони люблять свою матір, а вона добре ставиться до них, вже не зловживає спиртними напоями, вони забезпеченні всім необхідним для життя, відвідують школу, мати виконує з ними уроки.
Оцінюючи постанови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2022 та від 31.05.2023 про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 184 КУпАП, суд не врахував, що у вказаних постановах йдеться про події за два роки до того, як ухвалено рішення про позбавлення батьківських прав, а тому ці докази не відбивають поточний стан ставлення відповідачки до виконання своїх батьківських обов'язків.
Суд не дав критичної оцінки висновку органу опіки та піклування, який ґрунтувався на застарілих даних та враховував думку дітей.
Крім того, в апеляційній скарзі вказано, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка не користувалася професійною правничою допомогою, а тому не могла належно спростувати доводи позивача. Після укладення договору з адвокатом, той почав надавати їй правничу допомогу й з'ясував, що відповідачка не перебуває на обліку у лікаря нарколога, а її клінічні аналізи не підтверджують зловживання нею спиртними напоями. Крім того, адвокат домігся повторного огляду житлово-побутових умов відповідачки, яким було встановлено, що під час перевірки в будинку було тепло, прибрано, наявні меблі, килимові покриття, є іграшки, ліжка, столи, підручники, мати готувала дітям їжу, в господарстві утримується коза. Для дітей створені нормальні умови проживання.
4.Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду апеляційної інстанції від позивача Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якій висловлено заперечення проти доводів апелянта.
Зокрема, позивач не погоджується з запропонованою відповідачем оцінкою актів обстеження житлово-побутових умов сім'ї, звертає увагу суду на те, що сім'я опинилася у скрутних життєвих умовах з 2020 року через безвідповідальне батьківство матері, зловживання нею спиртними напоями. З огляду на те, що відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків, не виконала свою обіцянку пройти курс лікування від алкогольної залежності, у позивача є сумніви щодо щирості зміни ставлення відповідачки до своїх дітей.
Крім того, позивач заперечив проти прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, які надала відповідачка.
5.Короткий зміст пояснень учасників справи в судовому засіданні
Апелянт ОСОБА_1 та її представник адвокат Язан Наталія Сергіївна підтримали апеляційну скаргу, дали суду усні пояснення щодо обставин справи.
Представник позивача Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Щербина Валерій Станіславович апеляційну скаргу не визнав, просив суд залишити її без задоволення. Надав суду пояснення щодо обставин справи.
Представник третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Беркута Сергій Вікторович висловив незгоду з доводами та вимогами апеляційної скарги, надав суду пояснення щодо обставин справи.
6.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а томувимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.
7.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 18.12.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_1 (а. с.21).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.05.2016 Новгородківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 (а. с. 19).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 31.12.2020 Новгородківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а її батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 (а. с. 20).
ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 11, 27).
Відповідно до характеристики на ОСОБА_2 , 2012 р.н., наданої класним керівником та завідувачем Новгородківської філії імені П.Ф. Козуля Ліцею Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, учень проживає в неповній, багатодітній родині. З мамою хлопчика було проведено ряд індивідуальних бесід щодо покращення навчання, виконання домашніх завдань та правил поведінки в навчальному закладі, але мама для сина не є авторитетом. При зверненні класного керівника та адміністрації закладу, мама вислуховує поради, підтримує сторону вчителя, але іноді веде себе неадекватно, висловлюючи погрози та нецензурну лайку. Батьківські збори мама здебільшого відвідує. Батько у вихованні та навчанні сина участі не приймає (а. с. 12).
Згідно з характеристикою на ОСОБА_4 , 2016 р.н., наданої класним керівником та завідувачем Новгородківської філії імені П.Ф. Козуля Ліцею Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, хлопчик виховується в багатодітній сім'ї. Батьки не приділяють належної уваги вихованню та навчанню сина. Зовнішній вигляд неохайний, не забезпечений шкільним навчальним приладдям (а. с. 13).
Відповідно до характеристики на ОСОБА_3 , 2020 р.н., наданої вихователем та завідувачем Новгородківської філії імені П.Ф. Козуля Ліцею Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, дівчинка виховується в багатодітній сім'ї. Батьки не приділяють належної уваги вихованню та навчанню доньки. Зовнішній вигляд не завжди неохайний (а. с. 14).
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 16.08.2024. та актів відвідування сім'ї/особи № 84 від 21.02.2024, № 209 від 19.06.2024, № 268 від 16.08.2024, які були проведенні за участі спеціаліста служби у справах дітей та соціальних працівників, за адресами проживання відповідачки, а саме: АДРЕСА_3 , було встановлено, що відповідачка проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 та трьома дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У будинку порушені санітарно-гігієнічні умови проживання, безлад, сміття, битий посуд на підлозі, білизна та ковдри відсутні. Мати веде себе агресивно, часто буває в стані алкогольного сп'яніння. Співмешканець також перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Продуктами харчування родина забезпечена частково. Дохід родини становлять тимчасові заробітки співмешканця ОСОБА_1 , сама мати не працює (а. с. 15-18).
Згідно з копією постанови ГАБІ №498241 по справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2022 інспектор ЮП Кропивницького УВП було притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП, а саме за те, що гр. ОСОБА_1 знаходилась у громадському місці в стані алкогольного сп'яніння та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження (а. с. 22).
Постановами Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2022 та від 31.05.2023 ОСОБА_1 про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та ч. 2 ст. 184 КУпАП, відповідно, а саме за те, що вона належним чином не створила належні умови для проживання, навчання та виховання дітей (а. с. 47 - 50).
Згідно з висновком органу опіки та піклування Новгородківської селищної ради від 04.09.2024 року № 03-27/1753/1 доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 9 - 10).
8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
8.1.Норми права та їх джерела
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з приписами ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на піклування батьків.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).
Жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. ч. 6 - 8 ст. 7 СК України).
Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07.12.2006 зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.
8.2.Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції
Суд в оцінці доводів сторін має виходить з того, що суд при розгляді справ про позбавлення батьківських прав на перше місце має ставити якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Справедливість судового рішення вимагає, аби воно достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких ґрунтуються таке рішення. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи.
Справи про позбавлення батьківських прав стосуються права дітей на сімейне виховання, а також можуть мати істотні наслідки як для батьків, так і для дітей.
У мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції перерахував досліджені ним докази та констатував, що відповідачка свідомо самоусунулась від виконання батьківських обов'язків: не займається навчальним та виховним процесом дітей, не дбає про їх здоров'я, нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, та не проявляє до них батьківської турботи та піклування.
Проте мотивувальна частина рішення суду не містить мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, висновків про обґрунтованість/необгрунтованість, прийнятність/неприйнятність аргументів сторін. Фактично суд першої інстанції виклав у своєму рішенні немотивований висновок про доведеність позовних вимог, але жодних мотивів свого висновку не навів.
У цій справі позивач обґрунтував свою вимогу про позбавлення відповідачки батьківських прав тим, що вона зловживає алкогольними напоями та не приділяє належної і достатньої уваги своїм дітям, не створила умов для їх розвитку та виховання.
Відповідачка позов визнала частково, вказавши, що вона раніше допускала безлад у своєму житлі, в якому проживає разом з дітьми, не заперечувала, що вживала алкогольні напої, але просила суд не позбавляти її батьківських прав, вказуючи на те, що ситуація в сім'ї змінилася через усвідомлення нею свого батьківського обов'язку та виправлення попередніх помилок.
Виключний перелік підстави для позбавлення батьківських прав наведений у ч. 1 ст. 164 СК України, зокрема, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2), є хронічними алкоголіками або наркоманами (п. 4).
Позивач вказував на те, що відповідачка зловживає алкогольними напоями, але при цьому у справі відсутні докази того, що вона є хронічним алкоголіком, а тому п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України у цій справі є незастосовним.
Отже, сам по собі факт того, що відповідачка вживала алкогольні напої не є самодостатньою підставою для позбавлення її батьківських прав.
Ба більше, вона пояснила суду, що змінила своє ставлення до вживання нею алкогольних напоїв, але пройти курс лікування, як того вимагала комісія із захисту прав дітей про виконавчому комітеті Новгородкіської селищної ради, не має змоги через брак у неї коштів.
Суд не може самостійно встановлювати наявність/відсутність у відповідачки залежності від алкоголю, але він мав оцінити наскільки вживання нею алкоголю впливає на виконання батьківських обов'язків та можливий негативний вплив на дітей, а також ставлення відповідачки до такої ситуації.
Щодо умов для виховання та розвитку дітей у сім'ї відповідачки.
Позивач стверджував, що умови є поганими, посилався на постанови Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2022 та від 31.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та ч. 2 ст. 184 КУпАП, а також акти обстеження умов проживання від 16.08.2024. та актів відвідування сім'ї/особи № 84 від 21.02.2024, № 209 від 19.06.2024, № 268 від 16.08.2024.
Це основні докази, якими позивач обґрунтовував свій позов про позбавлення батьківських прав та доводив, що відповідачка не створила належних умов зростання та розвитку дітей.
Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу та те, що постанова Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2022 у справі № 393/566/22 та постанова того ж суду від 31.05.2023 у справі № 393/173/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей» не містять опису встановлених судом конкретних обставин (а. с. 47 - 50).
Законність цих судових рішень ніким не ставиться під сумнів, але з огляду на зміст ч. 4 ст. 81 ЦПК України вони не мають преюдиційного значення для справи про позбавлення відповідачки батьківських прав.
Крім того, апелянт обґрунтовано вказав на те, що судові рішення у справах № 393/566/22 та № 393/173/23 стосувалися подій, які передували зверненню позивача до суду з позовом і відбулися більш ніж за рік до пред'явлення позову.
Щодо акту обстеження умов проживання від 16.08.2024 та актів відвідування сім'ї/особи № 84 від 21.02.2024, № 209 від 19.06.2024, № 268 від 16.08.2024 то не всі вони містять детальну інформацію про стан умов проживання сім'ї відповідачки.
Згідно з актами від 16.08.2024, від 21.02.2024, зафіксовано безлад у житлі, неприбраність, наявність ознак вживання алкогольних напоїв дорослими, відсутність постійних доходів у сім'ї (а. с. 15, 16).
Зі змісту акту відвідування сім'ї/особи № 209 від 19.06.2024 вбачається, що огляд житла не проводився (а. с. 17).
В акті № 268 від 16.08.2024 вказано про те, що порушено санітарно-гігієнічні умови, але не розкрито суть цих порушень, що позбавляє суд можливості оцінити об'єктивність цього твердження.
При цьому діти є фізично здоровими, жодних доказів того, що недостатнє прибирання спричинило погіршення самопочуття когось із дітей чи їх захворювання немає.
Наявні у справі характеристики на дітей відповідачки з навчального закладу Новгородківської філії імені П.Ф. Козуля Ліцею Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області не містять зауважень щодо фізичного розвитку та здоров'я дітей (а. с. 12 - 14).
Щодо успіхів у навчанні, то згідно з наданих характеристик учень 6 класу ОСОБА_11 та учень 2 класу ОСОБА_12 мають посередні здібності до навчання, не виявляють зацікавленості у виконанні домашніх завдань, пасивні, а ОСОБА_13 має конфлікти в учнівському середовищі.
Натомість ОСОБА_3 виявляє зацікавленість у навчанні та необхідні здібності, достатньо розвинена, активна, має сформовані соціально-побутові навички.
При цьому залученість матері до навчання та виховання дітей оцінюється по різному: щодо дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - мати йде на контакт з учителями, іноді сама виявляє цікавість у питанні навчання дітей, а щодо ОСОБА_15 - недостатньо.
Отже, діти здобувають загальну середню освіту, але залученість їх матері до контролю за якістю виконання ними домашніх завдань, підготовки до уроків та їх відвідування школи є недостатньою.
Таким чином, надані позивачем докази доводять, що відповідач не забезпечує регулярного та належного прибирання житла в якому вона проживає з дітьми, недостатньо контролює процес їх навчання.
Фактично відповідачка визнала це в суді першої інстанції та обіцяла покращити ситуацію.
Проте ці обставини не дають підстав вважати, що вони становлять реальну і серйозну загрозу для благополуччя дітей, становлять серйозну загрозу їх здоров'ю та розвитку.
Також немає підстав вважати, що відповідачка не заслуговує шансу на виправлення.
Так, описуючи показання свідка ОСОБА_7 , яка є працівником Новгородківського селищного центру соціальних служб, місцевий суд вказав, що вона підтвердила не лише претензії до відповідачки, але й те, що вона частково покращила санітарно-гігієнічні умови проживання сім'ї.
Тобто, відповідачка не лише заявляє про своє бажання змінювати ситуацію на краще, а й вчиняє певні дії для цього.
Суд першої інстанції не встановив, що мати повністю не відповідає вимогам, необхідним для виховання дітей, або що вона коли-небудь заподіював шкоду своїм дітям, або становила загрозу для їх здоров'я та розвитку, або що їх спілкування могло порушити відповідні права дітей.
Крім того, суд заслухав думку дітей ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , які висловилися проти позбавлення матері батьківських прав.
Судова система прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.
Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Разом з тим, думка дитини не може бути абсолютною для суду, якщо вона не відповідає інтересам дитини.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню спору, який стосується дитини. Лише так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини.
Крім того, відповідно до частин 4 та 5 ст. 19 СК України при розгляді спору про позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас у ч. 6 ст. 19 СК України зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно трьох її дітей.
Цей же орган надав суду висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.
Отже, колегія суддів вважає, що в такій ситуації, коли орган опіки та піклування є позивачем та надавачем висновку щодо вирішення спору, окремо їх аналізувати немає потреби так, як вони гуртуються на одних і тих самих обставинах.
Суд повторює, що з аналізу зазначених судом норм права можна виснувати, що позбавлення батьківських прав є виключною (крайньою) мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, передбачені ст. 166 СК України, як для батька чи матері, так і для дитини.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити вину поведінку батьків у кращу сторону неможливо.
При цьому апеляційний суд звертається до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 04.04.2024 у справі № 553/449/20, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім'я може переживати як найкращі, так й найгірші часи й суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, а тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини.
Апеляційний суд відмовив відповідачу (апелянту) у прийнятті нових доказів, але при цьому суд вважає, що місцевий суд зробив неправильні висновки з досліджених ним доказів та не дав виваженої оцінки аргументам сторін, не врахував інтересів дітей та їх думку.
Колегія суддів апеляційного суду враховує права дитини на здоров'я та освіту, ступінь їх задоволення матір'ю, індивідуальність кожного з дітей, враховує їх думку стосовно цього спор, у їх погляди та бажання збереження стабільності у своєму оточенні, стосунки з матір'ю, а також враховує спроможність матері піклуватися про своїх дітей особисто, її бажання та дії з покращення умов зростання і виховання дітей.
Тому колегія суддів переконана, що теперішня ситуація у сім'ї відповідачки може оцінюватися як абсолютно сприятлива для дітей, але й відсутні докази того, що вона може оцінюватися як явно загрозливою для їх благополуччя.
Очевидно, що ситуація потребує покращення, але з огляду на наполегливість матері у збереженні опіки над дітьми, її бажанні піклуватися про них, покращити умови проживання сім'ї, відсутність доказів спричинення відповідачкою шкоди дітям, враховуючи баланс прав та обов'язків матері, а також прав та інтересів дітей у цій конкретній справі, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в інтересах всіх членів сім'ї буде збереження її зав'язків.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу відповідачки на необхідність змінити ситуацію з умовами проживання дітей в кращій бік, а саме: забезпечити регулярне дотримання санітарно-гігієнічних норм безпечності житла, а також докласти додаткових зусиль у вихованні дітей та їх навчанні.
Орган опіки та піклування має і надалі здійснювати контроль за виконання відповідачкою батьківських обов'язків, а також рекомендацій суду.
9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З наведених вище за текстом цієї постанови підстав рішення суду першої підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її трьох дітей, а також про відмову у задоволенні похідної вимоги про стягненні з неї аліментів на утримання дітей.
10.Про судові витрати
Одним із принципів цивільного судочинства, закріплених у п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову сплачений відповідачкою судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави так, як позивач при зверненні з позовом не сплачував судовий збір на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Про інші судові витрати сторони суд не повідомили.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Язан Наталія Сергіївна, задовольнити.
Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.12.2024 скасувати і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Кам'янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення аліментів на утримання дітей відмовити повністю.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави сплачений нею судовий збір в сумі 7267,20 грн за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст цієї постанови складено 29.08.2025.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. І. Мурашко
О. І. Чельник