Справа № 185/8273/25
Провадження № 3/185/3403/25
08 вересня 2025 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглядаючи матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 20.06.2025 року о 10.40 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишнньої співмешканки гр. ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою.
Гр. ОСОБА_1 в судове не з'явився.
В підтвердження винності гр. ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні суду були надані наступні письмові докази: протокол про адміністративне правопорушення №214423 серії ВАД від 14.07.2025 року; письмова заява гр. ОСОБА_2 від 20.06.2025 року; письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 20.06.2025 року; рапорт віл 20.06.2025 року; копія постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.09.2024 року про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2025 року даний протокол та матеріали про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КупАП були повернуті на адресу Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення.
27.08.2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області після усунення недоліків повторно надійшов даний протокол та матеріали про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
До протоколу долучено клопотання начальника Павлоградського РВП про виправлення описки в протоколі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП та здійснення розгляду даного матеріалу за ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки, виправлення даної описки не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення.
Відповідно до положеньст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Відповідно до п.п. 2.2. Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 року № 3/02-15 «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» в протоколі про адміністративне правопорушення не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Відповідно до ст.279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення оголошується протокол про адміністративне правопорушення та досліджуються докази.
Так, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення дії гр. ОСОБА_1 мають бути кваліфіковані за ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або вказані діяння стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, вчинені повторно протягом року особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що в діях гр. ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 173, 247 КУпАП, судя -
Адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя Ю.А. Мельник