Єдиний унікальний номер 205/13256/25
1-кс/205/1738/25
03 вересня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
02 вересня 2025 року представник скаржника сформував в системі «Електронний суд» вищевказану скаргу, яка надійшла на електронну адресу суду 02 вересня 2025 року.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали вказаної скарги, доходить до наступного висновку.
Скаржник вказує, що 15.08.2025 року він звернувся із заявою до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області про вчинення кримінального правопорушення, а 02.09.2025 року такий учасник провадження звернувся до слідчого суді зі скаргою на бездіяльність ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доказів означеного звернення у вказану дату до органу досудового розслідування матеріали скарги не містять.
Слідчий суддя вказує, що згідно ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявнику надано право на досудовому провадженні оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Тобто з моменту спливу 24 годин після подання заяви та не отримання заявником витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у останнього виникає право на оскарження бездіяльності щодо невнесення за його заявою відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому стосовно строків оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 13.01.2017 року» роз'яснено, що у судовій практиці проблемним є питання моменту, з якого починається обчислення строку звернення зі скаргою на аналізований вид бездіяльності. Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 214 КПК, згідно з якою внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви, а також положення ч. 5 ст. 115 КПК, відповідно до якої при обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуваний вид бездіяльності починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого, дізнавача чи прокурора має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
В даному випадку, якщо погодитись із твердженням скаржника щодо факту його звернення саме 15.08.2025 року до органу досудового розслідування, то такий 24-годинний строк сплив 17 серпня 2025 року, у зв'язку із перебіг строку оскарження починається з 18 серпня 2025 року.
Таким чином строк оскарження бездіяльності посадових осіб ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочався 18 серпня 2025 року та закінчився 28 серпня 2025 року, у той час як скаржник звертається до суду із вказаною скаргою лише 02 вересня 2025 року.
Відповідно п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Відповідно ч.ч. 1 та 2 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Із сукупного аналізу вищезазначених положень КПК України слідує висновок, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії постанови слідчого); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Водночас необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03.04.2008 року у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
В даному випадку посилань на будь-які поважні, об'єктивні та непереборні обставини, які б завдали звернутись до слідчого судді зі скаргою в межах строку, визначеного законом, матеріали вказаної скарги не містять. Доводи скаржника з приводу поновлення такого строку фактично зводяться до посилання на обставини, які не є об'єктивними та непереборними для такої особи. Зокрема посилання скаржника на обставину з'ясування до 01.09.2025 року у телефонному режимі долю поданої 15.08.2025 року ним до органів національної поліції заяви, суд розцінює критично. Адже, як вказувалось вище, починаючи із 17 серпня 2025 року факт бездіяльності органу досудового розслідування для скаржника мав бути очевидним та зрозумілим, і які об'єктивні труднощі завадили скаржнику протягом десяти днів звернутись до слідчого судді зі скаргою з тексту останньої не зрозуміло. Сама по собі пасивна поведінка скаржника, у сукупності з його суб'єктивним очікуваннями дій від органів досудового розслідування, протягом такого тривалого часу вочевидь не є непереборною обставиною, та не може бути покладена в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до слідчого судді із вищевказаною скаргою.
З огляду на вищевикладене, розглядаючи питання поважності пропуску строків звернення зі скаргою, слідчий суддя приходить до висновку, що поновлення пропущеного строку в даному випадку буде не лише порушенням принципу правової визначеності, а й принципу добросовістності, як загально правового принципу, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Отже, вищевикладене свідчить про необґрунтованість вимог клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою, а відтак остання не підлягає задоволенню, а скарга разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню скаржнику.
Згідно приписів ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 117, 303, 304, 370-372 КПК України, -
1.Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про поновлення строку звернення зі скаргою на бездіяльність ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП України у Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня її проголошення або отримання копії ухвали особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Слідчий суддя: ОСОБА_1