Справа № 201/10981/25
Провадження № 2-н/201/380/2025
про відмову у видачі судового наказу
08 вересня 2025 року місто Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,-
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Соборного районного суду міста Дніпра із заявою, в якій просить видати судовий наказ, яким стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви.
Ознайомившись з матеріалами заяви про видачу судового наказу, суд приходить до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу у зв'язку із наступним.
Згідно із ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (частина друга статті 167 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (частина третя статті 163 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У заяві ОСОБА_1 просить видати судовий наказ про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви.
Однак заявником не надано доказів, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, як останньою зазначено в заяві.
Будь-яких доказів, які підтверджували б проживання дитини разом з матір'ю матеріали заяви не містять.
За таких обставин, суддя позбавлений можливості встановити з ким саме проживає дитина і на чиєму утриманні перебуває, і, як наслідок, встановити безспірність заявленої заборгованості.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 160, 161, 163-165, 169, 170, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова