Справа № 761/20340/22
Провадження №1-кп/761/1395/2025
іменем України
05 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12022100100000243, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 січня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 06.04.2007 року Вишгородським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
- 16.06.2009 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі;
- 03.12.2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Апеляційного суду м. Києва від 26.04.2018 вирок змінено в частині призначеного покарання, та призначено за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- 31.05.2018 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 11.09.2020 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 27 днів;
- 22.08.2022 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, -
Так, у нічний час 15.01.2022 року ОСОБА_9 прибув за адресою: м. Київ, провулок Артилерійський, буд. 5-Б., увійшов до технічного приміщення будинку шляхом віджиму дверей та попередньо переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за ним не спостерігає, проник до вищевказаного приміщення.
Піднявшись на 9 поверх, зламав замок вхідних дверей, що ведуть до машинного відділення, зайшов до вищевказаного приміщення та таємно викрав ліфтову катушку електромагнітного гальмівного пристрою типу МП-201, що обліковується на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», після чого залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, та завдавши КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» матеріальної шкоди у сумі 2616 грн., 00 коп. без ПДВ.
Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, 13.07.2022 року о 10 год. 32 хв. ОСОБА_9 прибув за адресою: АДРЕСА_4, увійшов до підвального приміщення шляхом зламу навісного замка будинку та попередньо переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за ним не спостерігає, проник до вищевказаного приміщення.
Підійшовши до стіни у вищевказаному приміщенні, ОСОБА_9 відрізав кабель типу ТПП 100х2х0,4 довжиною 10 метрів, що належить на праві власності Київській міській філії АТ «Укртелеком», та в подальшому викрав його. Після вказаних дій ОСОБА_9 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдавши АТ «Укртелеком» матеріальної шкоди у сумі 1 380 грн., 10 коп.
Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_9 суду надав показання про те, що 15 січня 2022 року, проникнувши до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 , на 9-му поверсі викрав ліфтову катушку, яку пізніше здав до пункту прийому вторинної сировини за 1 500 гривень. Крім того, вранці 13 липня 2022 року він проник до підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_4, відрізав канцелярським ножем кабель довжиною 10 метрів, який в подальшому здав до пункту прийому вторинної сировини. Вартість викладеного в обвинувальному акті вказана вірно.
Таким чином, показання ОСОБА_9 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Від представника потерпілого АТ «Укртелеком» до суду надійшла заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_9 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, та враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчиненого, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_9 , суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до правил призначення покарання, закріплених ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та повинно бути необхідним та достатнім для такого виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Між тим, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_9 .
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_9 суд призначає за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_9 22.08.2022 року засуджений Святошинським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_9 , вчинені 15.01.2022 року та 13.07.2022 року, тобто до ухвалення вказаного вироку суду.
Відповідно до частини 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Покарання за вироком Святошинським районним судом м. Києва від 22.08.2022 року ОСОБА_9 частково відбув.
За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_9 слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Святошинським районним судом м. Києва від 22.08.2022 року та за даним вироком, зарахувавши при цьому в строк остаточно призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Святошинським районним судом м. Києва від 22.08.2022 року.
При вирішенні цивільного позову АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 визнав цивільний позов у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Дослідивши докази на підтвердження заявленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_9 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальну шкоду у розмірі 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 10 (десять) копійок.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 під час судового розгляду даного кримінального провадження не застосовувався.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Таким чином, враховуючи положення ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2022 року (справа №761/13721/22, провадження №1-кс/761/7655/2022) на частину кабелю типу ТПП 100х2х0,4 та повернути його Київській міській філії АТ «Укртелеком».
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (місяців) позбавлення волі.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_9 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Святошинським районним судом м. Києва від 22.08.2022 року та за даним вироком остаточно призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді 5 (п'ять) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, зарахувавши в строк остаточно призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Святошинським районним судом м. Києва від 22.08.2022 року.
Строк відбуття призначеного ОСОБА_9 покарання обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.
Цивільний позов АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_9 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії акціонерного товариства «Укртелеком» 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 10 (десять) копійок матеріальної шкоди.
Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме 3 (три) сліди віджиму, що поміщено до паперового конверту білого кольору - знищити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.07.2022 року (справа №761/13721/22, провадження №1-кс/761/7655/2022), на речовий доказ у даному кримінальному провадженні, а саме частину кабелю типу ТПП 100х2х0,4 та повернути його Київській міській філії АТ «Укртелеком».
Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржений учасниками процесу, протягом 30 діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Шевченківського районного суду м. Києва.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Києва ОСОБА_1